Партизанська боротьба гезів. Повстання у півн. Провінціях.

На боротьбу з іспанцями вийшли й партизани й по аналогії з «жебракуючим» дворянством пчали називатись гьозами (так їх охрестили, бо виглядали як бідняки). Загони «лісних гьозів» переховувались на півдні Нідерландів у лісах Фландрії та геннегау та нападали на невеликі групи ісп. солдат. Н-ння їх підтримувало, наділяло продовольством, інформувало про пересування ісп. військ та дії уряду. На Півночі Н. боротьбу проти іспанців вели «морські гьози» - загони об’єднаних матросів, рибаків і портовий люд. За підтримки дворян-кальвіністів та підтримки іспанського суду здійснювали рейди у приморські міста та доставляли провіант в захоплені іспанцями міста. Їх човни переховувались у англ.. портах. Однак 1572р. побоюючись конфліктів із Іспанією, королева Єлизавета наказала «морським гьозам» покинути Англію. 1 квітня 1572р. караван морських гьозів з 25човнів,що відправився до берегів Нідерландів захопив зеландське місто Брілле – звістка про захоплення послугувала сигналом до початку всезагального повстання проти іспанців у півн. Провінціях Нідерландів. Прибережні райони країни стали оплотом повсталих. Головними учасниками виступали ремісники та підмайстри, працівники мануфактур, моряки, бродяги – ті самі, «хто розбивав ікони». Вся Зеландія та Голландія окрім Амсетрдама опинилась у владі морських та лісових гьозів. У серпні 1572р. було скликано у Дордрехті Провінційні штати Голландії, які визнали Вільгельма Оранського законним статхаудером Голландії та Зеландії + передали йому право верховного головнокомандування та вищу виконавчу владу у провінціях. Вільгельм став визнаним лідером супротиву іноземному пануванню, він покладався на підтримку кальвіністів та захищав релігійне примирення та віротерпимість. Відстоював традиційне право на привілеї провінцій. Метою було – вигнання іспанців та обєднання 17провінції Нідерландів у єдину вільну державу. Прийняте рішення перетворило принца Вільгельма в «батька нації», а прапор під яким він виступав – став символом країни. У Голландії та Зеландії була визнана свобода віросповідання, однак невдовзі католицькі меси тут були заборонені. Залишаючись прихильником віротерпимості, Вільгельм у 1573р. перейшов у кальвінізм. Герцог Альба кинув усі сили на придушення повстання у ПІвн. Провінціях. У кінці 1572р. було практично винищено н-ння Зютфен та Нардена. Влітку 1573р. пілся 7місячної облоги здаввся Харлем. Рік героїчно чинив супротив Лейден, поки 1574р. йому на допомогу прийшли морські гьози. У 1574р. після блискучої перемоги над іспанцями у сутичці за Лейден військ. Дії тимчасово припинились. За цей час провал політики відкритих репресій герцого Альби став очевидним, і ще у кінці 1573 він покинув Нідерланди. Його змінив Луіс Рекенс, а потім влада у Ген. штатівТактика влади змінилась, вона ступила на шлях переговорів із повстанцями. Іспанія вже погано контролювала нідерланди, а до кризи приєднався бунт 1576 серед ісп. армії. 4.09.1576 у Брюселі повстанці повсталі захопили будинок Держ. ради а його членів арештували – так був ліквідований останній орган управління іспанської монархії у Нідерландах. Влада перейшла до Ген.штатів, які за рекордний час зібрали армію здатну виступити проти короля. Спроби Вільгельма обєднати у боротьбі проти іспанської тиранії південні та північні провінції увінчалась прийняттм 17провінціями тексту «Гентського умиротворення».

Дата добавления: 2015-11-30