Читайте также:
|
Населення Нідерландів розгорнуло партизанську боротьбу проти іспанців. У 1572 р. кораблі морських гезів кинули якір у порту Брілле. Разом із мешканцями міста вони знищили іспанську залогу, сформували велику морську ескадру і почали визволяти від іспанців узбережжя, не допускаючи кораблів із допомогою для іспанської армії. Одного разу вони захопили цілий іспанський флот із 46 кораблів, іншого — караван із 30 кораблів. У лісах з'явилися загони лісових гезів. Селяни повідомляли гезів про місцеперебування іспанців, надавали їм харчі.
Повстання охопило всю північ Нідерландів. Герцог Альба зневажливо обізвав ці події “бунтом селюків” і додав: “Це не варто уваги”. Проте він помилився. Повстання на півночі перемагало. Для керівництва повстанням було запрошено герцога Вільгельма Оранського. У липні 1572 р. представники північних провінцій вирішили в переговорах з іспанським королем виступати спільно.
Завдяки рішучим діям загони гезів, підтримані населенням, здобували перемогу за перемогою. На півночі Нідерландів повстання перемогло.
Продовження визвольної боротьби
На рішення північних провінцій про об'єднання герцог Альба відповів новою хвилею терору. Період з 1572 р. по 1575 р. виявився для повстанців найтяжчим. Герцог Альба нищив міста, які підтримали рішення північних провінцій. Місто Гарлем вело боротьбу проти іспанських військ упродовж семи місяців, і тільки загроза голоду змусила його захисників капітулювати. 300 керівників повстання іспанці зв'язаними втопили в морі, інших вирізали. Врешті-решт Філіпп II зрозумів, що політика Альби провалилася, і відкликав його, але повстанці продовжували боротьбу і не збиралися зупинятись.
Цікаво знати
Місто Лейден перебувало в облозі від жовтня 1573 р. до березня 1574 р. Всі пропозиції іспанців здатися мешканці відхилили. Становище захисників дедалі погіршувалося: запаси продовольства зменшувалися, а всі шляхи до Лейдена контролювали іспанці. І тоді на допомогу прийшли морські гези. Вони зривали одна за одною греблі, які захищали суходіл від води, і разом із водою підпливали на кораблях чимраз ближче до мурів міста. Моряки розуміли, що знищують працю багатьох поколінь, котрі відвойовували ці землі у моря, але вважали, що краще затопити землю, ніж віддати її іспанцям. День і ніч тривала важка праця. Коли вітер змінював напрям, моряки впрягались у кораблі та до пояса у воді тягли їх уперед. Знали, що кожного дня в місті люди вмирають від голоду, але не здаються. Останньої ночі, коли в захисників Лейдена майже не лишилося сил, раптово обвалився один із мурів міста. У темряві іспанці не второпали, що сталося, вирішили, що це гуркіт гармат морських гезів, і почали в паніці відступати. А через кілька годин разом із морськими хвилями підійшли гези. Місто було врятовано. На відзнаку своєї перемоги над іспанцями повстанці 1574 р. проголосили своєю релігією кальвінізм, а в місті Лейдені заснували протестантський університет.
Тим часом іспанська армія, яка одержувала платню з Іспанії вряди-годи, розкладалася. Солдати вдалися до грабунків і насильства над місцевим населенням, спалили Антверпен. Під час пожеж загинуло та було вбито близько 8 тис. мешканців міста. Це спонукало мешканців південних провінцій до рішучих дій.
4 вересня 1576 р. в Брюсселі повстанці заарештували членів проіспанської Державної ради. Влада перейшла до Генеральних штатів. Останні зібрались у Генті, де представники всіх нідерландських провінцій підписали “Гентське примирення”. Воно передбачало спільні дії в боротьбі проти іспанців до остаточного визволення країни. Це викликало занепокоєння дворян-католиків. У 1579 р. в місті Аррасі вони уклали унію (союз), за якою визнавали своїм королем Філіппа II і відмовлялися від боротьби.
Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 52 | Нарушение авторских прав