Дослідження системи гемостазу

Студенти мають бути поінформовані про:

¾ організацію робочого місця для дослідження системи гемостазу;

¾ основні нормативні документи на робочому місці;

¾ значення показників системи гемостазу для діагностики, лікування та прогнозу різних захворювань;

¾ новітні технології дослідження системи гемостазу;

¾ похибки при дослідженні системи гемостазу на преаналітичному та аналітичному етапах дослідження;

¾ вплив лікувальних засобів на рівень показників;

¾ форми та порядок проведення внутрішньо- та міжлабораторного контролю якості;

¾ види звітно-облікової документації;

¾ чинні накази та інструктивні листи МОЗ України, обласного управління охорони здоров’я при роботі з біологічним матеріалом.

Після завершення переддипломної практики в біохімічній лабораторії студенти повинні знати:

¾ принципи методів біохімічних досліджень;

¾ особливості підготовки пацієнта до біохімічного обстеження, взяття біологічного матеріалу, доставки його в лабораторію;

¾ нормальні показники біохімічних досліджень та їхні зміни при патологічних процесах;

¾ будову ферментів, класифікацію, коферментну роль вітамінів;

¾ основи клінічної ензимодіагностики, методи дослідження ферментів у біологічних рідинах;

¾ загальну характеристику вуглеводів, класифікацію, обмін вуглеводів і його регуляцію;

¾ методи дослідження глюкози, проведення вуглеводневого навантаження, оцінку показників;

¾ класифікацію, будову, властивості ліпідів, метаболічні шляхи перетворення ліпідів, обмін ліпідів в нормі та патології;

¾ взаємозв'язок процесів обміну білків, жирів, вуглеводів;

¾ значення печінки в обміні речовин;

¾ роль води та мінеральних речовин в організмі, регуляцію водно-мінерального обміну;

¾ методи визначення показників водно-мінерального обміну, оцінювання показників;

¾ буферні системи крові;

¾ порушення кислотно-основного стану;

¾ механізм згортання крові;

¾ антикоагулянтну систему;

¾ фібриноліз;

¾ патологію системи гемостазу;

¾ методи дослідження системи гемостазу.

Студенти повинні уміти:

¾ виконувати основні види біохімічних досліджень у біологічних рідинах та оцінювати отримані результати за критерієм “норма/патологія”;

¾ будувати калібрувальний графік;

¾ проводити дослідження показників білкового обміну:

¾ виявляти амінокислоти та білки у біологічних рідинах;

¾ визначати загальний білок, білкові фракцій сироватки крові, С-реактивний протеїн;

¾ визначати кінцеві продукти білкового обміну: сечовину, креатинін, сечову кислоту;

¾ визначати білірубін та його фракції, проводити проби Вельтмана та тимолову;

¾ визначати активність ферментів у біологічних рідинах: α-амілази, аспартатамінотрансферази (АсАТ) та аланінамінотрансферази (АлАТ), основної та кислої фосфатази (ЛФ, КФ), креатинінфосфокінази (КФК);

¾ проводити дослідження вуглеводного обміну: визначати вміст глюкози в крові різними методами; проводити вуглеводне навантаження та аналізувати глікемічні криві; визначати вміст піровиноградної та молочної кислот; визначати вміст сіалових кислот;

¾ визначати показники ліпідного обміну в сироватці крові: тригліцериди, холестерин, фосфоліпіди, β-ліпопротеїди;

¾ визначати показники водно-мінерального обміну в сироватці крові: Калію, Натрію, Хлоридів, Кальцію, Феруму;

¾ досліджувати системи гемостазу: визначати протромбіновий час і протромбіновий індекс плазми, активований час рекальцифікації плазми, концентрацію фібриногену, толерантність плазми до гепарину, фібринолітичну активність плазми методом лізису еуглобулінів.

РОБОТА В ЛАБОРАТОРІЇ (12 днів – 72години)

---

Дата добавления: 2015-11-30