Тестовое задание 10

При проверке расчетов количества образующихся твердых отходов в районной больнице санитарный врач использовал норму накопления, учитывающую условия накопления ТБО на 1 койку в год.

Данная норма накопления называется:

А. Средней.

В. Дифференцированной.

С. Расчетной.

D. Плановой.

Е. Утвержденной.

Додаток 3

Витягання з «Державних санітарних правил планування

і забудови населених пунктів» № 173 від 19.06 1996 р.

8. Вимоги до охорони навколишнього середовища населених пунктів.

Охорона грунту.

8.20. Санітарний стан грунтів територій, які відводяться під населені пункти, що будуються або добудовуються, оцінюється за хімічними, бактеріологічними, гельмінтологічними та ентомологічними показниками у відповідності з „Методичними вказівками з оцінки ступеня небезпеки забруднення грунту хімічними речовинами” або іншими аналогічними нормативними документами, які діють в даний період.

Комплексна оцінка санітарного стану грунту проводиться шляхом порівняння фактичного вмісту хімічних і біологічних забруднень з гранично допустимими або орієнтовно допустимими концентраціями (ГДК, ОДК) хімічних речовин в грунті і показниками епідеміологічної безпеки грунтів.

8.21. Для хімічних інгредієнтів, які постійно присутні в грунті в природних умовах і для яких не встановлені эколого-гігієнічні нормативи, ступінь небезпеки антропогенного забруднення ними грунти оцінюється за коефіцієнтами їх концентрацій, які є відношенням фактичного вмісту елементів в грунті до їх природного (фонового) вмісту; сума коефіцієнтів концентрацій провідних інгредієнтів складає сумарний індекс небезпеки, який характеризує категорію забруднення грунту.

8.22 При виявленні в грунті хімічних речовин в кількості, яка перевищує гранично допустимі рівні (ГДК, ОДК), а також при віднесенні грунту до категорії забрудненого за бактеріологічними, гельмінтологічними, ентомологічними показниками, забороняється використання таких земельних ділянок під забудову без попередніх заходів щодо оздоровлення грунту і ліквідації джерел забруднення.

8.23. При проектному опрацьовуванні заходів щодо організації санітарного очищення населених пунктів, які проектуються або реконструюються, необхідно передбачати комплекс заходів щодо утилізації та знешкодження твердих і рідких побутових і промислових відходів.

В основу проектних розробок повинні бути покладені „Санітарні правила утримання територій населених місць” „Рекомендації по складанню генеральних схем санітарного очищення і прибирання міст УРСР” РД 204 УРСР 023-73 „Санітарні правила облаштування та утриманні полігонів для твердих побутових відходів”, нормативні документи щодо промислових методів переробки твердих побутових відходів, норми проектування полігонів по знешкодженню і похованню токсичних промислових відходів і інші документи, які діють в даний період.

8.24. Санітарне очищення населених пунктів може бути планово-регулярним на всій території, здійснюватися органами житлово-комунального господарства і, при необхідності, іншими службами. Порядок збирання побутових і промислових відходів, частота їх вивозу визначається виконавчою владою за узгодженням з установами санепідустанов з таким розрахунком, щоб виключити можливі умови для життя і виплоду комах і гризунів в побутових відходах в період їх збирання і попередити накопичення токсичних відходів на промплощадці до рівнів, які можуть несприятливо впливати на стан навколишнього середовища, здоров'я працюючих і населення.

8.25. Способи знешкодження твердих побутових відходів потрібно приймати залежно від розмірів населеного пункту; для найбільших і великих міст рекомендуються промислові способи їх знешкодження (сміттєспалювальні та сміттєпереробні заводи), для середніх і малих міст, селищ міського типу, сільських населених пунктів (і у разі неможливості промислового знешкодження для перших двох категорій міст) необхідно облаштовувати полігони твердих побутових відходів; в сільських населених пунктах за відсутності громадського центру і багатоповерхової забудови знешкодження побутових відходів здійснюється шляхом компостування на індивідуальних садибах.

8.26. Місця для знешкодження твердих побутових відходів повинні відводитися зовні селитебних територій і зелених рекреаційних зон з дотриманням санітарно-захисних зон з метою виключення можливості забруднення відходами і продуктами їх розкладання атмосферного повітря і грунту населених пунктів, водоносних горизонтів і водних об'єктів. Під'їзні шляхи до цих об'єктів не повинні проходити через населені пункти.

8.27. Проектування споруд для знешкодження твердих побутових відходів потрібно вести відповідно до інструкції з проектування та експлуатації полігонів для твердих побутових відходів, рекомендацій з промислових методів переробки твердих побутових відходів для міст України або аналогічних нормативних документів, які діють на даний період.

8.28. При проектуванні або реконструкції промислових зон населеного пункту повинні бути розроблені заходи щодо утилізації рідких і твердих промислових відходів; за відсутності вказаних проектних розробок можливість розміщення промислового об'єкту на території населеного пункту визначається эколого-гігієнічною експертизою.

8.29. При неможливості утилізації промислових відходів вони підлягають знешкодженню і похованню на спеціальних полігонах відповідно до вимог „Санітарних правил проектування, будівництва і експлуатації полігонів поховання неутилізованих промислових відходів” і СНіП „Полігони по знешкодженню і похованню токсичних промислових відходів. Основні положення з проектування” або аналогічних документів, які діють на даний період.

8.30. Прийманню на спеціальний промисловий полігон підлягають тільки токсичні промислові відходи I, II, III класів небезпеки; рідкі токсичні промислові відходи перед вивозом на полігон повинні бути в обов'язковому порядку зневоднені на підприємствах.

8.31. Забороняється складування промислових токсичних відходів I, II класів небезпеки на полігонах твердих побутових відходів; відходи III, IV класів небезпеки можуть складатися разом з побутовим сміттям відповідно до нормативних документів, які визначають граничну кількість промислових відходів, допустиму для складування на полігонах твердих побутових відходів.

8.32. Земельні ділянки для складання твердих побутових відходів повинні відводитися з урахуванням їх специфіки в установленому порядку за умови, що накопичені відходи підлягатимуть повторній утилізації або використанню з метою рекультивації території.

8.33. Розміри санітарно-захисних зон від майданчиків-накопичувачів промвідходів до селітебної території визначаються виглядом, агрегатним станом і класом небезпеки відходів:

- для териконів і відвалів гірничодобувної промисловості, золошлаковии сумішей металургійних підприємств і об'єктів енергетики встановлюються розрахунковим методом, але не менше 300 м;

- для щлаконакопичувачів хімічних підприємств, полігонів знезараження і поховання токсичних промислових відходів, місць термічного знезараження промислових відходів санітарно-захисна зона прирівнюється до першого класу хімічних підприємств і виробництв тощо.

8.34. Забороняється облаштування неорганізованих звалищ для побутових і промислових відходів.

8.35. Проектування і будівництво спеціалізованих комбінатів і пунктів поховання радіоактивних відходів, а також споруд для тимчасового зберігання радіоактивних відходів на підприємствах перед їх вилученням повинне здійснюватися відповідно до санітарних правил поводження з радіоактивними відходами.

Додаток 4

Приклади розрахунку окремих показників, необхідних для

санітарної експертизи проектів очищення населених місць

1. Розрахунок річного накопичення твердих відходів населеного пункту.

Мr = А + В + С + D

де: А – річне накопичення відходів від населення (орієнтовно 0,9 – 1,0 м³ на рік на 1 жителя);

В – річне накопичення відходів від громадських установ;

С – величина річного сміття з вуличних покриттів;

D – річне накопичення відходів на промислових підприємствах (орієнтовно на 1 жителя на рік доводиться 0,5-1,0 кг промислових відходів).

2. Розрахунок добового накопичення твердих побутових відходів.

Мr · 1,25

Мс = --------------------

N

де: Мr – річне накопичення всіх твердих відходів в населеному пункті;

N – кількість днів, протягом яких здійснюється вивіз твердих відходів (300, 365);

1,25 – коефіцієнт нерівномірності накопичення твердих відходів.

3. Розрахунок необхідної кількості сміттєзбірників для населеного пункту при вивозі сміття за методом «постійного посуду»*.

Мс · t · K₁ · K₂

N = -------------------------

V · K₃

де: Мс – середньодобове накопичення сміття (в місті, районі, кварталі), м³;

V – місткість сміттєзбірників, м³;

K₁ – коефіцієнт нерівномірності накопичення (1,25);

K_{2 –} коефіцієнт обліку кількості сміттєзбірників, що знаходяться в ремонті (1,05);

K₃ – коефіцієнт заповнення сміттєзбірників (0,9);

T – періодичність вивозу сміття (1-3 доби).

* – якщо планується використання «змінного посуду», то в чисельник формули необхідно ввести коефіцієнт «змінного посуду» – 1,3.

4. Розрахунок необхідної кількості сміттєвозів (контейнеровозів) для видалення твердих побутових відходів.

Mc

F = --------------

Q · K₁

де: Mc – середньодобове накопичення твердих відходів, м³;

Q – продуктивність однієї транспортної одиниці за робочий день, м³;

К₁ – коефіцієнт використання транспорту (0,8-0,9).

Q = g ·V

де: g – число рейсів за один робочий день;

V – місткість кузова, м³.

5. Розрахунок загальної добової кількості рідких відходів, що підлягаютьвивозу.

Q₁ + Q₂ +... + Q_n

Mc = -------------------------

де: Q₁ + Q₂ +... + Q_n – місткість вигребів, розрахованих на щомісячне видалення рідких відходів, м³;

24 – кількість робочих днів на місяць.

Додаток 5

Розрахунок продуктивності споруд для знешкодження відходів

1. Біотермічна камера:

Vp = а · t · n · 1/k

де: Vp – об'єм камери при разовому заповненні, м³;

а – норма добового накопичення відходів на 1 людину, м³;

t – час обертання камери, діб.;

n – кількість населення

1/k – коефіцієнт використання внутрішньої місткості камери (1/0,65);

Vp

Vn = ----------

1 + у

де: Vn – об'їм камери при поступовому заповненні, м³;

у – коефіцієнт осідання і ущільнення відходів, залежить від тривалості заповнення кожної секції і приймається: при 2-х секціях і терміні завантаження 30 днів 0,4, при 3-х секціях і терміні завантаження 20 днів 0,3, при 4-х секціях і терміні завантаження 15 днів 0,2, при числі секцій більше 4 коефіцієнт осідання не враховується.

2. Поля компостування:

0,13 ·А

S= --------------

де: S – площа полів компостування, га;

0,13 – необхідна площа на 1000 жителів;

А – кількість жителів в населеному пункті.

3. Поля асенізації:

Мr ·t

S = --------------

n

де: S – необхідна площа полів асенізації;

Мr – річне накопичення рідких нечистот, м³;

N – норма навантаження, м³ / га;

t – сівозміна.

Дата добавления: 2015-11-30