II. Завдання та вправи

|

1. Як ви поясните визначення, що російська культура XVII ст. носила «рубіжний» характер|вдачу|?

2. Спираючись|обпиратися| на матеріали «Домострою» (розділи 19,20,21,22,25) проаналізуйте взаємини|взаємостосунки| дітей і батьків в Московській державі XVI ст.

3. Охарактеризуйте на конкретних прикладах|зразках| розвиток історичної думки|гадки| в Московській державі XVII ст.

III. Теми рефератів

1. «Домострой» як пам'ятник російської середньовічної культури.

2. Російська публіцистика XVI ст.

3. Секуляризація як найважливіша риса культурного життя Московської держави XVII ст.

Додаткова(спеціальна)література: 20,23,36,37,43,60,65,71,72,83.

Методичні рекомендації й вимоги щодо написання реферату

з «Історії слов’янських народів»

Реферат (від лат. - referre - доповідати, повідомляти) - важливий вид самостійної роботи, одна з форм вивчення історії, що сприяє поглибленому засвоєнню проблем курсу, формуванню навичок науково-дослідної роботи студентів. Реферат виконується в письмовому виді. Він вимагає від студента теоретичного осмислення першоджерел, уміння застосовувати засвоєні знання в аналізі історичних подій минулого, одержання навичок роботи з літературою, грамотного викладу вивченої теми.

Робота з написання реферату складається з декількох етапів.

1. Вибір теми. Студентові надається право самостійно вибрати тему реферату з переліку, запропонованого викладачем. Головними факторами, що визначають вибір теми, є актуальність проблеми, особисті схильності студента з урахуванням його знань та інтересів, що виявилися в процесі навчання. Не рекомендується брати широку тему, тому що вона навряд чи може бути розкрита через обмеженість обсягу реферату (10-15 сторінок друкованого тексту).

2. Підбор джерел і літератури. До історичних джерел і літератури відносяться державні, урядові документи, збірники різних матеріалів, публікації в наукових періодичних виданнях, монографічна та мемуарна література.

3. Вивчення джерел і літератури. Роботу з науковою історичною літературою краще починати з основних, узагальнюючих праць, переходячи потім до монографічних досліджень. Особливу увагу треба звернути на нову літературу, що вийшла із друку після 1990 року.

Працюючи з історичною літературою, необхідно розглянути позиції кожного з обраних авторів. У випадку декількох точок зору потрібно вказати, яку з них розділяє студент. Якщо у автора реферату сформується своя позиція, то варто дати її обґрунтування.

4. Складання плану. У плані реферату визначаються структура й основний зміст. Він може бути простим і розгорнутим (з підпунктами). У план рекомендується включити не більше 3- 4 питань.

5. Основний зміст реферату

У вступі необхідно розкрити актуальність, причини вибору даної теми, визначити мету й завдання реферату, дати короткий огляд використаних джерел і літератури.

Викладаючи текст головної частини реферативної роботи, треба дотримуватися плану, виділяти заголовками розділи. Необхідно переконливо розкрити історичні процеси й події, аргументуючи їх. Рекомендується уникати загальних положень, не підкріплених конкретними даними, описовості, захоплення фактологією. Заслуговують схвалення роботи студентів, де використаються цифровий аналіз, зіставлення даних і т.п. Не слід уникати постановки дискусійних питань.

Питання плану реферату повинні бути нерозривно зв'язані за змістом, мати строгу логічну послідовність.

Значну увагу варто приділити грамотності викладу тексту. Писати треба зрозуміло й логічно, чітко формулюючи висновки й узагальнення.

Реферат завершується висновком, у якому необхідно підвести підсумки міркувань, зробити основні висновки по темі. Вони повинні бути лаконічними й конкретними. Важливо показати зв'язок із сучасністю (якщо це можливо), викласти особисте відношення студента до проблеми. Список використаної літератури необхідно розмістити наприкінці реферату.

Виступаючи із рефератом на практичному занятті, краще розповідати, а не читати реферат. Для цього доцільно скласти розгорнутий план-конспект.

Методичні поради щодо виконання вправ і завдань з курсу «Історія слов’янських народів»

Завдання та вправи з «Історії слов’янських народів» орієнтовані на аналіз і узагальнення студентами основних положень рекомендованих джерел, навчальної та спеціальної літератури.

Завдання та вправи допомагають

- засвоїти основні історичні факти, поняття, дати, терміни тощо;

оволодіти навичками історичного описання, розкриття причинно-наслідкових зв'язків подій, виявлення загальних тенденцій, спрямованості, визначення характеру подій;

- уміння здобувати знання з історичних джерел і застосовувати їх для вирішення пізнавальних завдань;

- уміння давати оцінку історичним явищам, обґрунтовувати своє відношення до історичних подій і їх учасників.

Для успішного виконання вправ і завдань з курсу «Історія слов'янських народів» студентові необхідно:

1. Уважно прочитати умови завдання й питання до нього.

2. Проаналізувати умови, дані в тексті й визначити, що вони дають для відповіді на питання.

3. Якщо в умові не вистачає будь-яких даних, згадати, що відомо по темі завдання, і подумати, що із цих знань може допомогти вирішенню.

4. Своє вирішення обов'язково обґрунтувати. Якщо з умови завдання можна зробити кілька висновків, кожний з них потрібно обґрунтувати. Перевірити, чи готові ви ясно й переконливо викласти докази.

5. Перевірити, чи є рішення відповіддю по суті завдання, чи повна відповідь на завдання, чи немає зайвого, що не відноситься до завдання.

6. Ще раз перевірити, чи немає в умові завдання даних, що суперечать вашому рішенню, чи всі дані ви врахували.

7. Перевірити, чи всі можливі висновки по суті питання зроблені й доведені.

Контрольні питання з курсу

1. Визначте предмет і завдання курсу “Історія слов’янських народів”.

2. Дайте характеристику слов’янських народів та визначте їх місце в становленні світової цивілізації.

3. Розкрийте основні теорії походження та розселення слов’ян.

4. Охарактеризуйте основні риси первіснообщинних відносин у східних слов’ян.

5. Проаналізуйте джерельну базу історії східних слов’ян.

6. Охарактеризуйте давні державно-політичні об’єднання східних слов’ян в докиївський період.

7. Розкрийте витоки давньоруської державності, сутність норманської та антинорманської теорій.

8. Проаналізуйте взаємовідносини та взаємовплив східних слов’ян і кочових племен (VI-XI ст.)

9. Охарактеризуйте соціально-економічний розвиток та суспільний устрій східного слов’янства напередодні об’єднання у феодальну державу.

10. Доведіть, що східнослов’янська держава Київська Русь мала ранньофеодальний характер.

11. Які, на вашу думку, були особливості генезису феодалізму у східних слов’ян?

12. Охарактеризуйте релігійні вірування східних слов’ян та розкрийте роль релігії в житті слов’янських племен в додержавний період.

13. Визначте основні напрямки східнослов’янської експансії та її роль в становленні ранньофеодальної держави (VI-XI ст.).

14. Охарактеризуйте основні проблеми внутрішньої та зовнішньої політики Київської держави за перших Рюріковичів.

15. Що, на вашу думку, є спільного і особливого в соціально-економічному розвитку Київської Русі в IX, X, XI століттях?

16. Розкрийте сутність політичного устрою Київської держави та визначити його спільні та особливі риси в IX, X, XI століттях.

17. Визначте, яким був соціальний устрій Давньоруської держави і охарактеризуйте основні стани суспільства.

18. Розкрийте проблему хрещення Русі.

19. У чому ви бачите роль міст Давньої Русі? Проаналізуйте, які економічні, політичні і культурні функції вони виконували.

20. Проаналізуйте, як розвивалась внутрішня торгівля на Русі. Яким був грошовий обіг Давньоруської держави?

21. Доведіть, що князя Володимира Святославича можна назвати першим великим реформатором Русі.

22. Складіть історичний портрет князя Ярослава Володимировича – реформатора і просвітителя.

23. Розкрийте роль християнської церкви в житті Давньоруської держави.

24. Розкрийте проблему утвердження слов’янської писемності: витоки та особливості давньоруської літератури та літописання.

25. Охарактеризуйте “Повість временних літ” як важливе джерело Стародавньої Русі.

26. Охарактеризуйте “Руську правду” як важливе історичне джерело Стародавньої Русі.

27. Визначте основне завдання та підсумки зовнішньої політики київських князів в ІХ-ХІ століттях.

28. Які причини зумовили виникнення народних повстань в Київській Русі? Проаналізуйте хід та наслідки повстань.

29. Обґрунтуйте і підтвердіть історичними фактами висновок, що початок кризи Київської Русі припадає на період княжіння Ярославичів. Дайте характеристику цього періоду.

30. Доведіть, що період княжіння Володимира Мономаха був останнім періодом піднесення Київської держави. Складіть історичний портрет Володимира Мономаха.

31. Охарактеризуйте матеріальну культуру Київської Русі. Визначте її основні напрями та досягнення.

32. Охарактеризуйте духовну культуру Київської Русі. Визначте її основні напрямки та досягнення.

33. Розкрийте об’єктивні та суб’єктивні передумови феодальної роздробленості. Чому цей період був кроком вперед в розвитку давньоруського суспільства? В чому його позитивні і негативні сторони?

34. В чому проявилася специфіка економічного розвитку руських земель в період феодальної роздробленості?

35. Охарактеризуйте державність Русі часів феодальної роздробленості. Що спільного та особливого було в політичному розвитку руських земель в ХІІ – на початку ХІІІ століттях?

36. Зробіть порівняльний аналіз розвитку Північно-Східних та Північно-Західних земель Київської Русі в період феодальної роздробленості.

37. Дайте характеристику Володимиро-Суздальській землі в період феодальної роздробленості. Визначте, які переваги і які недоліки мав цей регіон у порівнянні з іншими регіонами Русі.

38. Охарактеризуйте державно-політичний та соціально-економічний розвиток Новгородської та Псковської боярських республік в часи феодальної роздробленості. Визначте, в чому була специфіка розвитку цього регіону руських земель.

39. Обґрунтуйте економічні та політичні передумови експансії на Русь з Заходу та Сходу в ХІІІ ст.

40. Чи можна вважати, що татаро-монгольське іго було більш “предпочтительно” для Русі, ніж можливе панування німецьких феодалів? Що є спільного між впливом західних та східних агресорів на розвиток захоплених руських територій?

41. Складіть історичний портрет Олександра Невського як видатного політичного та військового діяча середньовічної Русі.

42. Порівняйте Олександра Невського та Данила Галицького в їх дипломатії щодо Золотої Орди.

43. Розкрийте причини та характер німецько-шведської агресії проти Русі в ХІІ-ХІІІ ст. Визначити значення розгрому агресорів в подальшій долі руських земель.

44. Охарактеризуйте процес утворення Великого князівства Литовського і доведіть, які причини викликали активну експансію Литви в західні та південно-західні руські землі.

45. Проаналізуйте стан соціально-економічного і політичного розвитку кочових племен Монголії на початку ХІІІ ст. і поясніть причини монгольської експансії в західному напрямку.

46. Як ви оцінюєте соціально-економічний та політичний стан розвитку руських земель напередодні монголо-татарської навали? В чому була головна причина поразки руських дружин на річці Калці?

47. Розкрийте основні події та наслідки першого походу Батия на Русь (1237-1238р.р.). Покажіть героїчний опір русичів монголо-татарським загарбникам.

48. Розкрийте основні події та наслідки другого походу Батия на Русь (1239-1240р.р.). Що, на вашу думку, було причиною припинення монголо-татарської агресії в західному напрямку і яку роль в цьому можна відвести Русі?

49. Розкажіть про утворення Золотої Орди. Які точки зору існують на проблему взаємовідносин Русі і Золотої Орди в ХІІІ-XIV ст.? Яка з них вам найближча? Чому?

50. Розкрийте соціально-економічне та політичне життя руських земель в ІІ половині ХІІІ ст. Проаналізуйте його особливості та характерні риси.

51. Охарактеризуйте процес встановлення монголо-татарського іга на Русі. Визначте його основні форми. Обґрунтуйте і підтвердить історичними фактами ті особливості, які мали руські землі в порівнянні з іншими, що увійшли до складу Золотої Орди.

52. Доведіть, що в кінці ХІІІ – на початку XIV ст. починається соціально-економічне відродження північно-східних руських земель після монголо-татарської навали. Які особливості мав цей процес на північному сході в порівнянні з іншими регіонами Русі?

53. Які причини зумовили піднесення Москви? Коли і як розпочався процес об’єднання руських земель навколо Москви?

54. Визначте причини, основні етапи та зміст боротьби Москви і Твері за політичне лідерство в північно-східних руських землях. Які причини зумовили перемогу Москви над Твер’ю?

55. В чому ви бачите прогресивну роль московських князів в боротьбі за об’єднання руських земель у XIV ст.? Яке місце в цій боротьбі належить Івану Калиті?

56. Проаналізуйте внутрішню і зовнішню політику Русі при приємниках Івана Калити.

57. Складіть історичний портрет Дмитрія Донського – видатного політичного та військового діяча середньовічної Русі.

58. Розкрийте причини, підготовку та основні події Куликовської битви. Які наслідки вона мала? Чи погоджуєтеся ви з оцінкою С.М. Соловйова, що Куликовська битва – перемога на межі поразки?

59. Проаналізуйте, як була висвітлена Куликовська битва в середньовічній руській літературі (на прикладі 2-3 творів).

60. Проаналізуйте взаємовідносини Литви та Москви в XIV-XV століттях.

61. Охарактеризуйте соціально-економічне та політичне життя Новгородської феодальної республіки в XIV-XV ст.

62. Якими причинами була викликана феодальна війна в ІІ четверті XV ст.? Розкрийте її роль в процесі об’єднання руських земель.

63. Яку роль відігравала православна церква в процесі утворення Московської централізованої держави? Складіть історичний портрет одного з провідних церковних діячів XIV-XV ст.

64. Як складалися взаємовідносини церкви та великокнязівської влади в XV – на початку XVІ ст.? Охарактеризуйте основні течії, що виникли в руській православній церкві: йосифляни та нестяжателі.

65. Визначте основні напрямки та охарактеризуйте головні досягнення розвитку культури російських земель в XІV-XV ст.

66. Охарактеризуйте основні досягнення соціально-економічного і політичного розвитку Московської держави на завершальному етапі об’єднавчого процесу.

67. Що, на вашу думку було головним досягненням князювання Івана ІІІ? Складіть історичний портрет Івана ІІІ.

68. Проаналізуйте основні етапи боротьби Москви за скинення ординського іга. Які події і чому вважаються завершенням цієї боротьби?

69. Охарактеризуйте організацію державної влади та управління Московською державою в кінці XV – на початку XVІ ст.

70. Які причини зумовили появу Судового збірника Івана ІІІ? Охарактеризуйте його як важливий етап в розвитку законодавства Московської держави.

71. Що, на вашу думку, було головним досягненням князювання Василя ІІІ? Складіть історичний портрет Василя ІІІ.

72. Визначте основні етапи об’єднавчого процесу руських земель навколо Москви. Охарактеризуйте основні події і досягнення кожного.

73. Якою була зовнішня політика Московської держави в XV – на початку XVІ ст.? Визначте місце Московської держави в системі міжнародних економічних і політичних відносин XV – на початку XVІ ст.

74. Охарактеризуйте становлення самодержавства як специфічної форми державного устрою в Московській державі і покажіть його відмінності від європейського абсолютизму.

75. Прослідкуйте еволюцію державного апарату в період становлення Московської держави (XV –XVІ ст.).

76.Охарактеризуйте соціально-економічний розвиток Московської держави в першій половині ХУІ ст.. Проаналізуйте основні тенденції еволюції форм власності в ХУІ ст..

77.Визначте альтернативи реформування Московської держави у ХУІ ст. Виборна рада та опричнина.

78.В чому вибачите спільне і в чому відмінне у розвитку Західної Європи та Росії у ХУІ ст.?

79.В чому ви бачите причини переходу влади до опричного терору? Чи можливо було вирішити питання, що стояли перед владою, іншими шляхами?

80.Охарактеризуйте реформи середини 50-х років ХУІ ст. в Московській державі. Як вони вплинули на зміцнення централізованої влади?

81.Порівняйте станово-представницькі установи Росії і Західної Європи у ХУІ ст.: спільне і відмінне.

82.Визначте основні етапи закріпачення селян в ХУІ ст.. Під впливом яких причин він відбувався?

83.Складіть історичний портрет Івана Грозного, спираючись на роботи дореволюційних та сучасних істориків.

84.Розкрийте передумови посилення соціальної напруги в Московській державі в ХУІ ст.: міські повстання, селянські виступи та міжнаціональні протиріччя.

85.Проаналізуйте специфіку формування зовнішньої політики Івана ІУ.

86.Східний напрямок зовнішньополітичної експансії Івана ІУ. Чим ви можете пояснити успіхи у східному напрямку і поразку в Лівонській війні?

87.Охарактеризуйте західний напрямок зовнішньої політики Івана Грозного. Підведіть підсумки та визначте уроки зовнішньої політики ХУІ ст..

88.Проаналізуйте кризу влади в Московській державі в кінці ХУІ: передумови, зміст, наслідки.

89.В чому полягали історичні умови та специфіка духовного та культурного розвитку Росії в ХУІ ст.? Що нового з’явилось в культурі держави в ХУІ ст.?

90.Як ви розумієте причини “Великої Смути” в Московській державі на початку ХУІІ ст. Які фактори сприяли, а які перешкоджу вали виходу держави зі Смути?

91.Визначте роль зовнішнього фактору в національній кризі в Московській державі на початку ХУІІ ст.. Потайний етап інтервенції Речі Посполитої.

92.Охарактеризуйте проблему самозванства в Московській державі в ХУІІ ст. Лжедмитро І та його політика.

93.Обґрунтуйте і підтвердіть історичними факторами роль народних мас в боротьбі з іноземними інтервентами на початку ХУІІ ст.. Порівняйте склад, політику та наслідки діяльності. Першого і Другого ополчення.

94.Доведіть що в ХУІІ ст. в Московській державі відбувався перехід від станово-представницької монархії до абсолютної.

95.Що принципово нове з’явилося в економічному розвитку Росії в ХУІІ ст.? В чому ви бачите причини цих явищ?

96.Чим ви можете пояснити значні територіальні придбання Росії в ХУІІ ст.? Які позитивні і негативні наслідки мали вони для майбутнього держави?

97.Охарактеризуйте відносини держави і церкви в ХУІІ ст.. Доведіть, що справа Никона була найгострішим проявом конфлікту між ними.

98.Які причини зумовили церковний розкол в ХУІІ ст.? Розкрийте його політичну та соціальну сутність.

99.Доведіть, чому сучасники називали ХУІІ ст. ”бунташним”. Розкрийте причини соціальних конфліктів в ХУІІ ст..

100. Аргументуйте, чому Соборне уложення 1649 р.- кодекс феодального права Росії.

101. Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику перших Романових. Які нові риси та напрямки ви бачите в порівнянні з попереднім періодом?

102. Що характеризувало зовнішню та внутрішню політику Росії в 70-80-ті рр. ХУІІ ст.? Розкрийте питання на історичних фактах діяльності урядів царя Федора Олексійовича та царівни Софії.

Хронологія основних події російської історії VI – XVII ст.

1.	сер 1 тис.	Завершення процесу розпаду первіснообщинних відносин у східних слов’ян
2.	сер 1тис.(6-7ст.)	Поділ слов’ян на 3 групи
3.	375-602	Перше східнослов’янське об’єднання – Антський союз
4.	5ст.	Заснування Києва
5.	60-80 рр. 9 ст.	Княжіння Аскольда і Діра
6.	860, 863, 866, 874	Візантійські походи Аскольда
7.		Аскольдове хрещення
8.		Прикликання Рюрика з братами до Новгорода
9.	862-1598	Династія Рюриковичів на Русі
10.	862-879	Княжіння Рюрика в Новгороді
11.	879-882	Княжіння Олега в Новгороді
12.		Об’єднання Києва і Новгорода
13.	882-912	Княжіння Олега в Києві
14.		Похід Олега на древлян
15.		Похід Олега на уличів
16.		1 – ий похід Олега на Візантію
17.		2 – ий похід Олега на Візантію. „Договір Олега з греками”.
18.	912-945	Великий київський князь Ігор
19.	913-914	Війна Ігоря з древлянами
20.		1 – ий напад печенігів на Київ
21.		Перший похід Ігоря на Візантію
22.		Другий похід Ігоря на Візантію. Договір Ігоря з Візантією.
23.		Повстання древлян проти Ігоря
24.	945-957-964-969	Княжіння Ольги
25.		Упорядкування полюддя
26.		Подорож Ольги до Константинополя, прийняття християнства.
27.		Посольство Ольги до Оттона І, імператора Священної Римської імперії
28.		Посольство Оттона до Києва на чолі з Адельбертом
29.	964-972	Святослав, великий київський князь
30.	969-972	Язичницький терор Святослава
31.		Похід Святослава на Волгу і Оку. Підкорення болгар і буртасів
32.		Розгром Святославом Хоробрим Хазарського Каганату
33.		Приєднання Святославом в’ятичів
34.	969-971	Війна Святослава з Візантією
35.	черв. 971	Битва при Доростолі
36.	972-980	Великий київський князь Ярополк Святославович
37.		Перша язичницька реформа Володимира
38.		Підкорення Володимиром в’ятичів
39.		Приєднання Володимиром червленських міст
40.		Заснування Володимира-Волинського
41.		Похід Володимира на радимичів
42.		Похід Володимира на Польщу
43.		Облога і взяття Володимиром Херсонесу (Корсуня)
44.		Хрещення Русі
45.	кін. 10 ст.	Остаточне об’єднання всіх східних слов’янських племен в державних кордонах Київської Русі
46.		Заснування Київської митрополії
47.	15 липня 1015	Смерть Володимира Великого
48.	1015-1019	Великий київський князь Святополк Окаянний
49.		Вбивство Святополком Бориса і Гліба
50.		«Руська правда» Ярослава Володимировича
51.		Битва на р. Альті, перемога Ярослава над Святополком
52.	1019-1054	Великий київський князь Ярослав Мудрий
53.		Битва при Листвині. Поділ Русі між Ярославом і Мстиславом Тмутараканським
54.		Смерть Мстислава, об’єднання 2-ох частин Київської Русі
55.	20-30 рр. 11ст.	Війна Ярослава з Польщею
56.		Заснування Ярославом м. Юрьєва
57.		Останній набіг печенігів на Київ
58.		Побудова Софії Київської
59.		Останній похід русичів на Візантію
60.		Іларіон став 1-им Київським митрополитом з русичів
61.		Друга редакція „Руської правди”
62.	1024, 1071	Народні повстання в Суздальській землі і Білоозері
63.	20 лютого 1054	Смерть Ярослава Мудрого
64.	1056-1057	Остромирове Євангеліє
65.	1054-1078	Ізяслав Ярославович, великий київський князь
66.	1078-1093	Князювання Всеволода Ярославича у Києві
67.	1093-1113	Святополк Ізяславич, великий київський князь
68.		Перший напад половців на Київ
69.		Повстання киян проти Ізяслава
70.		Перший князівський з’їзд в Любечі
71.		Другий князівський з’їзд в Вітичеві
72.		Третій князівський з’їзд у Долобського озера
73.		Повстання в Києві проти Святополка Ізяславича
74.		„Повість минулих літ” Нестора
75.	1113-1125	Великий князь Володимир Мономах
76.		„Устав Володимира Мономаха”
77.	1125-1132	Мстислав Володимирович, київський князь
78.	30 рр. 12 ст.	Початок феодальної роздробленості на Русі
79.	9 ст. – 30 рр. 12ст. (882-1132)	Існування Київської Русі як цілісної держави
80.		Похід Ігоря Святославовича проти половців
81.		Вперше згадується термін України в Київському літописі в розумінні Півд. Русь
82.		„Слово о полку Ігоревім”
83.	1125-1157	Юрій Долгорукий – Ростово-Суздальський князь
84.		Перша згадка про Москву в літописі
85.		Юрій Долгорукий завоював Київ
86.	1157-1174	Володимиро-Суздальський князь Андрій Боголюбський
87.		Взяття і зруйнування Києва Андрієм Боголюбським
88.	1176-1212	Володимирський князь Всеволод Велике Гніздо
89.		Введення республіканських порядків у Новгороді
90.	поч. 12 ст.	Від’єднання Галицьких земель від Новгорода
91.	1228-1264	Данило Галицький – роки правління
92.		Данило Галицький завоював Волинь
93.		Данило Галицький завоював Галичину
94.		Данило Галицький. захопив Київ
95.		Данило Галицький їде в Золоту Орду за ярликом
96.		Данило Галицький коронован легатом Папи Римського в Дорогочині
97.		Заснування м. Львова
98.	1199-1340	Галицько-Волинська держава
99.	1154-1227	Чингізхан – роки життя
100.		Проголошення Тимучіна Чингізханом
101.		Початок завоювань монголо-татар
102.	1207-1211	Завоювання монголо-татарами Сибіру
103.	1211-1215	Завоювання Пн. Китаю, взяття Пекіну
104.	1218-1221	Завоювання Середньої Азії
105.	1220-1245	Завоювання Закавказзя
106.	31 травня 1223	Битва на р. Калці
107.		Початок першого походу Батия на Русь
108.	21. ХІІ. 1237	Взяття Рязані
109.	7. ІІ. 1238	Взяття Володимира
110.	4 березня 1238	Битва на р. Сіті
111.	сер. бер. 1238	Похід на Новгород
112.		Початок другого походу Батия на Русь
113.	6 гр. 1240	Взяття монголо-татарами Києва
114.	1240-1480	Монголо-татарське іго на Русі
115.		Заснування Золотої Орди
116.		Заснування Риги
117.		Заснування ордену мечоносців
118.		Об’єднання Тевтонського ордену і ордену мечоносців
119.		Договір про спільний нім. - швед. - датський похід на Русь.
120.	1220-1252-1263	Олександр Невський – роки життя и правління
121.	15 липня 1240	Невська битва
122.	5 квітня 1242	Льодове побоїще
123.	1377-1392	Ягайло, великий литовський князь
124.	1345-1377	Ольгерд, великий литовський князь
125.		Ольгерд зайняв Київ
126.	14 серпня 1385	Кревська унія
127.		Польща захопила Галичину
128.		Острозька угода
129.	1392-1430	Вітовт, великий литовський князь
130.	15 липня 1410	Грюндвальська битва
131.	1276-1303	Данило Олександрович, московський князь
132.		Переїзд митрополита Максима з Києва до Володимира
133.		Приєднання Коломни до Москви
134.		Приєднання Переяславського князівства до Москви
135.	1303-1315	Юрій Данилович - московський князь
136.	1318-1322	Князь Юрій Данилович – Великий Володимирський князь
137.		Перенесення митрополії з Володимира до Москви (митрополит Петро)
138.	1322-1328-1341	Іван Калита – роки князювання
139.		Повстання в Твері проти монголо-татар
140.	1341-1353	Семен Іванович Гордий - московський князь
141.	1353-1359	Іван ІІ Іванович - московський князь
142.	1350 - 1359-1389	Дмитрій Іванович Донськой – роки життя і правління
143.	11 серпня 1378	Битва на р. Вожі
144.	8 вересня 1380	Куликовська битва
145.		Спалення Москви ханом Тохтамишем
146.		Нашестя хана Едигея
147.		Битва на р. Ворсклі
148.	1425-1462	Василь ІІ Темний - московський князь
149.		Флорентійська унія
150.	1433-1453	Феодальна війна в Московській державі
151.	1462-1505	Великий князь Іван ІІІ – Государ Всія Русі
152.		Битва на р. Шелоні
153.		Кінець Новгородської боярської республіки
154.		Стояння на р. Угрі – кінець ординського іга
155.		Приєднання Тверського князівства до Московської держави
156.		Судебник Івана ІІІ
157.	30 р. 14ст. - поч. 15 ст.	Феофан Грек – роки життя
158.	1360-1430	Андрій Рубльов – роки життя
159.	поч. 80 рр. 16 ст.	Виникнення артилерії на Русі
160.	1466-1472	Подорож Афанасія Нікітіна до Ірану та Індії
161.	1492-1494	Перша війна з Литвою за повернення західно-руських. земель
162.	1500-1503	Друга війна з Литвою
163.	1505-1533	Василь ІІІ - московський князь – роки правління
164.		Приєднання Пскова
165.		Приєднання Смоленська
166.		Приєднання Рязані
	1533-1538	Регенство Олени Глинської.
	1530-1533 – 1547-1584	Іван IV Грозний - роки життя і правління.
	1547, червень	Повстання посадських людей в Москві.
	1547, 16 січня	Коронація Івана ІУ.
		Скликання першого Земського собору в Москві
	1547-1560	Виборна Рада.
		Створення постійного стрілецького війська.
		Судебник Івана ІУ.
	поч. 50-х рр. ХУІ ст.	Поземельного реформа Івана IV
		Стоглавий собор.
		І – ий Казанський похід.
		ІІ – ий Казанський похід. Приєднання Казанського ханства.
		Приєднання Астраханського ханства.
		“Апостол” Івана Федорова.
	1565-1572	Оприччина.
		Опричний похід на Новгород.
		Початок походу Єрмака до Сибіру.
		Указ про “Заповідні” літа
	1558-1583	Лівонська війна.
	1558-1561	І –ий етап Лівонської війни.
	1561-1583	ІІ – ий етап Лівонської війни.
	1564, квітень	Зрада князя А. Курбського.
		Люблінська унія.
		Вторгнення шведів в Новгородську землю.
		Героїчна оборона Пскова.
		Ям-Запольське перемир’я з Польщею.
		Плюське перемир’я з Швецією.
		Організація донського козацького війська.
	1584-1598	Цар Федір Іванович – роки правління
		Кінець династії Рюриковичів.
		Встановлення самостійної Московської патріархії. Іов – перший патріарх
		Указ про Урочні літа: п’ятирічний термін пошуку біглих селян.
		Указ про кабальних холопів.
	1591, 15 травня	Смерть царевича Дмитрія в Углічі.
	1551-1598-1605,	Борис Годунов – роки життя і правління.
	1610-1603	Голод і неврожай в Московській державі.
		Поява Лжедмитрія І в Польщі.
	1604, літо	Початок походу Лжедмитрія І на Москву.
		Повстання під проводом Хлопка Косолапа.
	1605, 13 квітня	Смерть Бориса Годунова.
	1605, 20 червня	Лжедмитрія І вступає в Москву.
	1605-1606	Лжедмитрій І - московський цар.
	1604, літо-сер. 1609	Потайний етап польської інтервенції.
	сер. 1609-1612	Відкрита польська і шведська інтервенція.
	1606, 17 травня	Народне повстання в Москві, вбивство Лжедмитрія І.
	1606-1607	Селянська війна під проводом Болотнікова Івана.
	1606-1610	Василь Шуйський - боярський цар.
	1607, літо	Початок авантюри Лжедмитрія ІІ.
	1608-1611	Тушинський табір під Москвою.
	1609, лютий	Договір Шуйського зі Швецією.
	1609, вересень- 1611, червень.	Облога польськими військами Смоленська.
	1610-1612	Семибоярщина.
	1611, березень	Створення першого ополчення.
	1611, 19 березня	Повстання в Москві проти польських інтервентів.
	1611, квітень-червень	Облога Москви першим ополченням.
	1611, вересень-жовт.	Організація Мініним і Пожарським II-го ополчення в Н. Новгороді.
	1610, грудень	Смерть Лжедмитрія ІІ
	1612, 26 жовтня	Звільнення Москви від інтервентів ІІ-м ополченням.
	1613, січень-лютий	Земський собор в Москві.
	1613, 21 лютого	Обрання на царство Михайла Романова - початок нової династії.
	1613-1645	Цар Михайло Романов – роки правління.
		Столбовський мир зі Швецією.
		Деулінське перемир’я з Польщею.
	1632-1634	Війна Московської держави з Польщею (Смоленська війна).
		Поляновський мир Росії з Польщею.
	1637-1642	Азовське “осадное сидение” донських козаків.
	1645-1676	Цар Олексій Михайлович – роки правління
	1648, червень	“Соляний” бунт в Москві.
		Народне повстання в Пскові та Новгороді.
	1648-1654	Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б.Хмельницького.
	1653, 1 жовтня	Земський собор в Москві: рішення про перехід України під зверхність московського царя.
	1654, 8 січня	Переяславська Рада.
		“Соборное уложение” царя Олексія Михайловича.
		Віленське перемир’я.
		Андрусівське перемир’я.
		Никон стає патріархом Московським і всія Русі.
	1654-1656	Реформи Никона.
		Падіння Никона.
		Позбавлення Никона патріаршества.
		«Мідний бунт» в Москві
		Похід Василя Уса на Москву.
	1667-1669	«Похід за шипунами» Степана Разіна.
	1670-1671	Друга селянська війна під проводом Степана Разіна.
	1676-1682	Цар Федір Олексійович – роки правління
		Відміна “местничества”.
	1682, травень	Перший стрілецький бунт.
	1682-1689	Регентство царівни Софії.
		«Вічний мир» з Польщею.
		Заснування в Москві Слов’яно-греко-латинської Академії.
		Перший Кримський похід.
		Другій Кримський похід.
	1687-1708	Гетьман І.С. Мазепа – роки гетьманування.
	1689, серпень	Другій стрілецький бунт.
	1672-1682-1689-1696-1721-1725	Петро І- роки життя і правління
		Перший Азовський похід Петра І
		Другий Азовський похід Петра І

Шкала оцінювання знань

Рейтинговий покажчик	Оцінка в національній шкалі	Оцінка ECTS
90 – 100	ЗАРАХОВАНО	Відмінно (5)	А (відмінно)
80 – 89	Добре (4)	В (добре)
70 – 79	С (добре)
60 – 69	Задовільно (3)	D (задовільно)
50 – 59	E (задовільно)
31 – 49	НЕ ЗАРАХОВАНО	Незадовільно (2)	FX (незадовільно) з можливістю повторного складання
1 – 30	F (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням

Максимальний рейтинг студента протягом семестру складає 100 балів. Дисципліна може бути зарахована, якщо студент отримав 50 і більше балів. Студент може бути звільнений від підсумкового екзамену з оцінкою “задовільно” – при 50 – 69 набраних балах, “добре” – при 70 – 89 балах, “відмінно” – при 90 – 100 балах.

Кожен з тематичних модулів передбачає такі форми контролю:

· поточний контроль;

· підсумкову контрольну роботу або тестування;

· контроль за науково-пошуковою роботою;

· контроль за самостійною роботою.

СТРУКТУРА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОГО ОЦІНЮВАННЯ

Тема заняття	Відвідування лекцій	Відвідування семінарських занять	Відповіді на теоретичні питання	Доповнення відповіді	Участь у дискусіях на семінарських заняттях	Виконання завдань для самостійної роботи	Підсумкова контрольна робота або тестування	Науково-пошукова робота	Заохочувальні бали
Тема 1	0,5
Тема 2	0,5	0,5	1,5	0,5	1,0
Тема 3	0,5
Тема 4	0,5	0,5	1,5	0,5	1,0
Тема 5	0,5
Вього модуль I	2,5	1,0	3,0	1,0	2,0	5,0	5,0
19,5 балів
Тема 6	0,5
Тема 7	1,0	0,5	1,5	0,5	1,0
Тема 8	1,0	0,5	1,5	0,5	1,0
Тема 9	0,5
Тема 10	1,0	0,5	1,5	0,5	1,0
Тема 11	0,5
Тема 12	1,0	0,5	1,5	0,5	1,0
Тема 13	0,5
Вього модуль II	6,0	2,0	6,0	2,0	4,0	5,0	5,0
30,0 балів
Тема 14	1,0	0,5	1,5	0,5	1,0
Тема 15	0,5	0,5	1,5	0,5	1,0
Тема 16	0,5
Тема 17	0,5
Тема 18	0,5	0,5	1,5	0,5	1,0
Тема 19	0,5
Тема 20	1,0	0,5	1,5	0,5	1,0
Тема 21	0,5
Тема 22	0,5
Тема 23	0,5
Тема 24	0,5	0,5	1,5	0,5	1,0
Тема 25	0,5	0,5	1,5	0,5	1,0
Вього модуль III	7,0	3,0	9,0	3,0	6,0	5,0	5,0		2,5
50,5 балів
Вього за три модулі:	15,5	6,0	18,0	6,0	12,0	15,0	15,0		2,5
100 балів

Методи навчання: лекції; науково-дослідна робота, розв’язування творчих завдань, робота в інформаційній мережі Інтернет; моделювання, складання графічних схем, таблиць.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: поточний контроль; оцінка за індивідуальне навчально-дослідне завдання; підсумкова контрольна робота, тестування.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: опорні конспекти лекцій; інтерактивний комплекс навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД); нормативні документи; ілюстративні матеріали у вигляді таблиць, тести.

РЕКОМЕНДована ЛіТЕРАТУРа

Навчальна література

1. История России с древнейших времен до 1861 года /Под. ред. Н.И. Павленко. М., 1996.

2. История России с древнейших времен до конца XVII века /Отв. ред. А.А. Сахаров А.П. Новосельцев. М., 1997.

3. Историография истории России до 1917 года: Учебник для студ. высш. учеб. заведений: В 2 т. Т.2 / М.Ю.Лачаева, Н.М. Рогожин, Г.Р.Наумова; Под ред. М.Ю. Лачаевой. – М, 2004. –

4. История России (IX - XXвв.): Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений, обуч. по гуманит. спец. / Редкол.: А.В.Венков, С.А.Кислицын, Н.А.Мининков и др.; Отв. ред. Я.А.Перехов. – М.;, 2000

5. История отечества с древнейших времен до конца ХХ века: [Учеб. пособие]: В 2 ч. Ч.1. Восточные славяне. Древняя Русь. Московское государство. Россия до ХХ в. / Р.А.Арсланов, В.В.Блохин, В.Г.Джангирян и др. – М., 2002

6. История отечества с древнейших времен до конца ХХ века: [Учеб. пособие]: В 2 ч. Ч.1. Восточные славяне. Древняя Русь. Московское государство. Россия до ХХ в. / Р.А.Арсланов, В.В.Блохин, В.Г.Джангирян и др. – М, 2000.

7. История России: Учеб. для вузов / А.С.Орлов, В.А.Георгиев, Н.Г.Георгиева, Т.А.Сивохина; МГУ им. М.В.Ломоносова, истор. фак. – 2-е изд., перераб. и доп. – М, 2003.

8. Історія України та її державності: Навч. посіб. для студ. і викладачів вищ. навч. закладів / І.Є.Дещинський, І.О.Гаврилів, Р.Д.Зінкевич та ін./ К.,2003.

9. Геллер, М.Я. История Российской империи: В 3 т.– М. 1997.

10. Гумилев, Л.Н. От Руси до России: Очерки этнической истории / Л.Н.Гумилев. – М., 2002

11. Данилевский, И.Н. Древняя Русь глазами современников и потомков (IX-XII вв.): Курс лекций: [Учеб. пособие для вузов] / М., 2001.

12. Кармазин Н.М. История государства Российского. В 12-ти томах.- М., 1989-1992.

13. Ключевский В.О. Сочинения в 9-ти томах.- М., 1987-1989.

14. Костомаров Н.М. Русская история в жизнеописаниях её главнейших деятелей. В 3-х томах.- М.. 1990-1992.

15. Маркова, А.Н. История России: Учеб. пособие для высш. учеб. заведений– М., 2001. – 408 с.

16. Мунчаев, Ш.М. История России: Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. – М., 2005.

17. Основы курса истории России: [Учеб. пособие] / А.С.Орлов, В.А.Георгиев, А.Ю.Полунов, Ю.Я.Терещенко; Моск. гос. ун-т им. М.В.Ломоносова. Ист. ф-т. – М, 2000.

18. Платонов, С.Ф. Полный курс лекций по русской истории / С.Ф.Платонов. – Ростов - на-Дону, 2000. – 572 с.

19. Политическая история России: Хрестоматия для вузов / Сост.: В.И.Коваленко, А.Н.Медушевский, Е.Н.Мощелков. – М.: Аспект Пресс, 1996. – 623 с.

20. Российское законодательство X -XX веков. В 10- томах. М., 1985-1990.

21. Рыбаков, Б.А. Рождение Руси / Б.А.Рыбаков. – М. 2004. – (Русь многоликая). – Библиогр.: с. 443-444.

22. Соловьёв С. М. История России с древнейших времен. В 18-ти книгах. М., 1988-1992.

23. Шмурло, Е.Ф. Курс русской истории: Учеб. пособие для студ. высш. и сред. спец. учеб. заведений. Т.1.-4 – 2-е изд., испр. – СПб, 1999. (Б-ка русской педагогики).

24. Хрестоматия по истории России с древнейших времен до наших дней: Учеб. пособие / А.С.Орлов, В.А.Георгиев, Н.Г.Георгиева, Т.А.Сивохина; МГУ им. М.В.Ломоносова, истор. ф-т. – М., 1999

Довідникова література

1. Великие государственные деятели России: Учеб. пособие для вузов и школ / Гос. комитет РФ по высш. образованию. Моск. пед. гос. ун-т; Под ред. А.Ф. Киселева. – М.: ВЛАДОС, 1996. – 461 с.

2. Валькова В.Г. Правители России / В.Г.Валькова, О.А.Валькова. – М.: Рольф, 1999. 141. Велидова, Е.А. Памятные даты России / Е.А.Велидова, Т.А.Коршунова. – М.: Айрис пресс:Рольф, 1999. – 544 с. – (Энциклопедии).

3. Данилов А.А. История России IX-XIX вв. Справочные материалы. – М., 1998.

4. Історична наука: термінологічний і понятійний довідник. – К., 2002.

5. Мир русской истории: Энциклопед. справочник / [Сост.]: А.В.Агрошенков, Н.М.Блинов, В.П.Бякина и др.; Рос. таможенная акад. СПб. филиал им. В.Б.Бобкова. – М.: Вече, 1999. – 607 с. – (Энциклопедии. Справочники. Неумирающие книги).

6. Российские государи, 862-1598 / Авт.-сост. М.Г.Давыдов. – Смоленск: Русич, 2002. – 444 с.: илл. – (Популярная историческая б-ка). – Библиогр.: с. 440-441.

7. Шишов, А. Русские князья / А.Шишов. – Ростов - н/Д, 1999. (Исторические силуэты).

8. Энциклопедия русской истории / Сост.: Н.А.Бенедиктова, Н.Е.Бенедиктова, Е.Н.Базурина. – М.: ЭКСМО-Пресс, 2000. – 638 с.

Спеціальна (додаткова) література

1. Абрамович Г.В. Князья Шуйские и российский трон. Л., 1991.

2. Аграрная история Северо-Запада России XVI в.: (Население, землевладение, землепользование). Л., 1989.

3. Алексеев Ю.Г. Государь всея Руси. Новосибирск, 1991.

4. Алексеев Ю.Г. Освобождение Руси от ордынского ига. Л., 1989.

5. Алексеев Ю.Г. Под знаменами Москвы: Борьба за единство Руси. М., 1992.

6. Альшиц Д.М. Начало самодержавия в России. Л. 1988.

7. Баран В., Козак Ю. Походження слов’ян. К., 1991.

8. Богданов А.П. Русские патриархи. М., 1999. Т. 1 – 2.

9. Борисов Н. С. Русская церковь и политическая борьба XIV – XV вв. М., 1986.

10. Брайчевський М.Ю. Утвердження християнства на Русі. К., 1988.

11. Буганов В.И. Мир истории. Россия в XVII веке. М., 1989.

12. Вершинин Е.В. Воеводское управление в Сибири (XVII век). Екатеринбург, 1998.

13. Веселовский С.Б. Феодальное землевладение в Северо-Восточной Руси. М.; Л., 1947.

14. Горский А.Д. Борьба крестьян за землю на Руси в XV – начале XVI в. М., 1974.

15. Граля И. Иван Михайлов Висковатый: Карьера государственного деятеля в России XIV в. М., 1994.

16. Греков И.Б. Восточная Европа и упадок Золотой Орды. М., 1975.

17. Греков И.Б. Очерки по истории международных отношений Восточной Европы XIV – XVI вв. М., 1963.

18. Греков И.Б., Шахмагонов Ф.Ф. Мир истории: Русские земли в XIII – XV вв. М., 1988.

19. Гумилев Л. Н. Древняя Русь и Великая Степь. М., 1988.

20. Гумилев Л.Н. От Руси до России. Очерки этнической истории. М., 1995.

21. Данилова Л.В. Сельская община в средневековой Руси. М., 1994.

22. Демидова Н.Ф. Служилая бюрократия в России XVII в. и ее роль в формировании абсолютизма. М., 1987.

23. Демин А.С. Писатель и общество в России XVI – XVII вв.: (Общественные настроения). М., 1985.

24. Древнерусские княжества X – XIII вв. М., 1975.

25. Егоров В.П. Золотая Орда: мифы и реальность. М., 1990.

26. Зимин А.А. В канун грозных потрясений: Предпосылки Первой крестьянской войны в России. М., 1986.

27. Зимин А.А. Витязь на распутье: Феодальная война в России XV в. М., 1991.

28. Зимин А.А. Крупная феодальная вотчина и социально-политическая борьба в России (конец XV – XVI в.). М., 1977.

Дата добавления: 2015-11-30