Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

VI. Історична справедливість. Тяглість державотворення та подолання наслідків окупації

Читайте также:
  1. VІІ. ІСТОРИЧНА ПРОЗА
  2. ІГРИ НА ПОДОЛАННЯ РОЗГАЛЬМОВАНОСТІ ТА ТРЕНУВАННЯ ВИТРИМКИ І КОНТРОЛЮ ІМПУЛЬСИВНОСТІ
  3. ІІІ. Здоров'я нації. Подолання демографічної кризи та підвищення якості життя
  4. ІІІ. ІСТОРИЧНА ТА ФІЛОСОФСЬКА ПРОЗА ПЕРЕДЦІНЬСЬКОЇ ДОБИ
  5. Історична довідка
  6. ПРОГРАМА РЕАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕЇ У ПРОЦЕСІ ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ

1. Вказати у Конституції України, що правонаступність сучасної Української Держави була започаткована ще в Київській Русі, продовжена Галицько-Волинським князівством, Козацькою Республікою періоду Гетьманщини, Українською Народною Республікою, Західно-Українською Народною Республікою, Карпатською Україною та Українською Державою, відновленою Актом 30 червня 1941 року та що Незалежна Україна постала як наслідок понад трьохсотлітньої національно-визвольної боротьби українців.

2. Визнати факт окупації України більшовицькою Росією у 1918-21 рр., наслідком чого вчинено безпрецедентний геноцид українців.

3. Добитися від Верховної Ради України, ООН, Європарламенту, парламентів країн світу визнання геноциду українців у ХХ ст., у результаті якого знищено 20,5 млн. українців, злочином проти людства (терор і пограбування мирного населення під час війни більшовицької Росії проти УНР у 1918-21 рр.; розкуркулення та насильницька колективізація; штучні голодомори 1921, 1932-33, 1947 років; кілька хвиль фізичного знищення української еліти у 1920-30-40 та 1970-х роках; фізичне знищення мирного населення у воєнний період; примусове вивезення українців на чужину; операція "Вісла"; мордування в тюрмах та знущання у "психушках" з українських патріотів аж до початку "пєрєстройки"; пограбування народного господарства, історичних та культурних цінностей; пограбування та нищення українських церков; вкрадені у громадян заощадження у 1991 році; переслідування за національною та релігійною ознаками; планомірне нищення української культури та мови, тотальна русифікація).

4. Відкрити всі архіви ВЧК-ГПУ-НКВД-МГБ-КГБ, які зберігаються у Центральному архіві та обласних архівах Служби безпеки України.

5. Здійснити публічний судовий процес над комунізмом. Добитись у судовому порядку заборони комуністичної ідеології як людиноненависницької і такої, що завдала невиправної шкоди українському народові. Порушити кримінальну справу за фактом Голодомору 1932-33 рр., який визнано державою геноцидом українського народу, тобто злочином, до якого не застосовуються терміни давності.

6. Ліквідувати і заборонити використання знущальних щодо українців імперсько-більшовицьких символів, відзначень дат, пам'ятників та назв на честь катів України. Заборонити встановлення на території України будь-яких імперських пам'ятників та символів, які прославляють історію держав-окупантів.

7. Створити спеціальну слідчу структуру для розшуку злочинців, які нищили українську націю і після виявлення притягати їх до кримінальної відповідальності.

8. Вимагати від Москви офіційного визнання, вибачення та компенсації за геноцид українців. Добитися від Росії повернення заощаджень громадян України (83 млрд.крб. станом на 1991р). Наполягати на передачі Україні належної їй частки Алмазного фонду, золотих та валютних запасів, закордонного майна колишнього СРСР.

9. Виплатити компенсації репресованим українцям та їхнім нащадкам у розмірах, відповідних до їхніх страждань.

10. Надати українцям Кубані, Холмщини, Надсяння, Підляшшя, Лемківщини, що насильно виселені з рідних земель, статус депортованих з усіма соціальними ґарантіями.

11. Розробити та запровадити державні просвітницькі програми "Правда про геноцид українців". Запровадити окрему навчальну дисципліну "Історія геноциду українців у ХХ ст." в усіх навчальних закладах.

12. Визнати боротьбу, яку до кінця 50-х років проводила Організація Українських Націоналістів (ОУН) та Українська Повстанська Армія (УПА), національно-визвольною боротьбою Українського народу. Визнати вояків УПА та підпільників ОУН учасниками національно-визвольної боротьби за державну Незалежність України.

13. Надати ветеранам ОУН-УПА належні пільги і компенсувати недодані за роки Незалежності.

14. Скасувати спеціальні пенсії для вислужників совєтського режиму, керівників комуністичної партії та каральних органів СРСР.

15. Розповсюджувати правду про Визвольну боротьбу українців у ХХ ст. засобами соціальної реклами, відкритих парламентських слухань, документальних та художніх фільмів, книговидання тощо. Запровадити спеціальний курс вивчення історії Визвольної боротьби українців у XX ст. в усіх навчальних закладах.

16. Заснувати Державний музей-меморіал Української звитяги (Збройної боротьби за Незалежність у ХХ ст).

 

17. Запровадити на державному рівні святкування у першу неділю травня традиційного для українців Дня Матері.

18. Оголосити 14 жовтня (св. Покрови – покровительки українського козацтва, день створення УПА) державним святом – Днем Української Зброї. Скасувати святкування 23 лютого – так званого "дня захисника вітчизни" (Савєтской Армії).

19. Сприяти поверненню в Україну національних, культурних, історичних та інших цінностей, вивезених за кордон в період окупації.


Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 70 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)