Емоційна дитина в школі

У школі важче запобігти негативним емоціям дітей, але спробувати можна.

1. Проблема забутих, або відібраних одне в одного дрібниць вирішутся досить просто. Створюється загальний класний фонд ручок, олівців, зошитів, лінійок тозо. І як чогось не вистачає для уроку, досить звернутися до вчительки. Вона видає необхідне приладдя та після закінчення уроків забирає його назад.

2. Домовитись з батьками, щоб дорогі речі (плейєри, мобільні телефони тощо) діти молодших класів не брали з собою до школи.

3. У кожному класі стоїть "коробка загублених речей", куди чергові складають все, що знайшли після уроків під партами або на підлозі.

4. Про оцінки повідомляється не весь клас, а вона проставляються в зошиті або щоденнику так, щоб про це знав лише сам школяр. Якщо оцінка негативна, то поруч має бути підбадьорливе зауваження: "Непримно, але наступного разу зможеш краще", "Я в тебе вірю" чи ще щось такого типу.

5. Виділення достатнього часу для ритмічної фізичної активності покращить життя як емоційним, так і енергійним дітям. Танці, вправи із спортивних двобоїв, стрибки через мотузку на перерві дозволять скинути накопичену негативну енергію та легше пережити напругу шкільного дня.

6. Тривогу перед перевіркою знань або помилкою відчувають багато дітей. Тому, особливо у класах для шестирічних, перевірку можна проводити у формі гри, несерйозно: "До нас прибіг зайчик, він дуже прудкий та неслухняний. Ну, діти, хто зможе прочитати йому казочку раніше, ніж зайчик втече?" (перевірка швидкості читання за допомогою ляльки з лялькового театру).

7. Емоційної саморегуляції можна навчити весь клас. Паузи, коли діти слухають повільну музику, шум дозу, морських хвиль та уявляють себе на балу, у тропічному лісі, на березі моря... Потім ті самі звуки можна вживати для швидкого заспокоєння класу, що перебуває у стресовому чи розгальмованому стані.

8. Якщо у класі кілька безмежних дітей, то можна десь позаду покласти коврик і обладнати "місце для переживань" - якщо захотілося поплакати або позлитися, туди можна піти і цим зайнятися, не відволікаючи інших. Діти швидко звикають до цього і починають цим користуватися.

1. Пригадайте, скільки у вас в класі безмежних дітей з високою емоційністю. Чи потребує це спеціальних заходів?

2. Які з цих заходів ви вживаєте та з якою успішністю щодо кожної дитини?

3. Додайте власні варіанти ефективних дій.

Заходи	Діти
1. Фонд дрібниць
2. Дорогі речі - вдома!
3. Коробка загублених речей
4. Підбадьорливі повідомлення
5. Ритмічна фізкультура
6. Перевірка знань у формі гри
7. Навички емоційної саморегуляції
8. Місце для переживань

Говорять вчителі:

– Я й не думала, що це допоможе. Але батьки охоче погодилися на створення "банку дрібниць" та перстали давати дітям до школи речі, якими вони хизуються одне перед одним. У класі одразу стало спокійніше. Припинилися бійки та ниття: "А я забула лінійку... А в Артема є плейєр, а у мене немає... А Оля забрала Барбі і не віддає..." Змінився загальний емоційний настрій класу.

– А моїм допомогла музика для релаксації. Коли мивстигаємо щось вивчити трохи швидше, ніж заплановано на уроці, то дозволяємо собі "поспати" під звуки природи чи ще щось. Діти заспокоюються, всміхаються, стають більш ввічливими...

– Ой, а мої бешкетники від того, мабуть, ще більше б розійшлися. Ми навпаки, перед складним уроком, контролььною, ще якоюсь перевіркою танцюємо "ритуальний танець індіанців":

– Побігли до п`ятірок! (біг на місці)

– Зловили всі знання! (руки рухами до себе)ґ

– Скинули тривоги! (стряхнулися кілька разів)

– Я з собою завжди! (обійняли себе)

– Прогонимо помилки! (боксуємо в повітрі)

– Спіймаємо удачу! ("ловимо" щось у повітрі)

– Взялися за розум! (обняли себе за голову та сіли за парти).

– І допомагає?

– Моїм - дуже!

Коротко про головне.

1. Безмежним дітям так само важко у школі чи дитячому садочку, як і нам з ними.

2. Ані діти, ані їх батьки не винні, що в дитини існують якісь особливості характеру.

3. Перш ніж діяти, бажано проспостерігати, які саме особлвиості характеру нам заважають.

4. Емоційні спалахи легше попередити, ніж з ними боротися.

5. Творчість вчителів та вихователів, їх спостережливість допоможе знайти ефективні засоби взаємодії з емоційними учнями.

Дата добавления: 2015-11-30