|
Читайте также: |
Із прийняттям Закону України «Про відновлення Кримської АРСР» у лютому 1991 року, Кримській області надано статус автономії: тодішнє кримське керівництво, використовуючи прогалини у законодавстві та слабкість державної влади України, узялося за будування своєї моделі устрою Криму. Верховна Рада Криму прийняла декларацію «Про державну самостійність Республіки Крим»,[2] а 6 травня 1992 року Конституцію Республіки Крим. Хоч ці документи і суперечили тодішньому законодавству України, їх скасовано Верховною Радою України лише 17 березня 1995 — після затяжних конфліктів на півострові. Згодом Президент України підписав низку указів, які визначали статус органів влади АРК. Конституція Криму від 4 квітня 1996 року знову проголосила Верховну Раду АРК законодавчим органом і визначила порядок виборів депутатів до неї. Оскільки ці норми суперечили новій Конституції України 1996 року, виникла необхідність визначення статусу АРК; завдання це було розв'язано ухваленням та затвердженням чинної нині Конституції АРК від 23 грудня 1998 року.
Структура конституції АРК
Конституція Автономної Республіки Крим належить до кодифікованих конституційних актів. Це єдиний нормативно-правовий акт, що складається з преамбули та п'яти розділів, позначених римськими цифрами. Розділи включають 48 статті, а сама конституція розбита на дев'ять глав. Розділи I і III містять 4 і 3 глави відповідно. Статті складаються з пунктів, позначених арабськими цифрами; окремі пункти містять підпункти, які позначаються арабськими цифрами, відокремлені дужками.
Розділ I. Загальні положення
Розділ II. Повноваження Автономної Республіки Крим
Розділ III. Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, Правосуддя і Прокуратура в Автономної Республіки Крим
Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 67 | Нарушение авторских прав