Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Причини й початок повстання

Читайте также:
  1. Берестейська Унія: причини, хід, наслідки
  2. Визначити сутність, причини, види безробіття та розкрити методику визначення втрат валового внутрішнього продукту від циклічного безробіття.
  3. Гези. Перемога повстання на півночі країни
  4. Громадянська війна: причини, головні події та наслідки.
  5. Загальна будова автомата та причини роботи автоматики.
  6. Запуск і початок роботи
  7. Міграція робочої сили. Причини і основні напрямки міжнародної трудової мінрації.

Нідерланди під владою Іспанії в XVI ст.

Нідерландами (у перекладі — “Понизові землі”) називали землі, розташовані на Нижньому Рейні, Маасі, Шельді та на узбережжі Північного моря.

 

У середині XVI ст. Нідерланди охоплювали територію, на якій зараз розташовані Нідерланди, Бельгія, Люксембург і частина Північно-Східної Франції. Ця країна не мала ані родючих ґрунтів, ані корисних копалин, страждала від повеней. Головним її багатством були працелюбні мешканці. Вони з гордістю казали: “Бог створив небо, ми — суходіл”. Нідерландці відвойовували у моря землю, на якій будували ферми, чудові міста.

 

Нідерланди поділялися на 17 провінцій, які значно різнилися за рівнем розвитку. На півночі земля належала вільним селянам, які часто використовували найману робочу силу. Тут поступово формувалися нові, ринкові відносини.

 

На півдні більша частина землі знаходилась у власності дворян, на якій працювали вільні селяни, котрі виконували повинності за користування землею. Однак і на півдні Нідерландів розвивалися ринкові відносини, особливо в промисловості. Всесвітньо відомі ткацькі мануфактури Фландрії продукували сукна, килими, шовкові вироби.

 

Після великих географічних відкриттів Нідерланди опинилися на перехресті нових торгових шляхів, а Антверпен став центром світової торгівлі. Саме на Антверпенській біржі визначалися ціни на східні та європейські товари.

 

У середині XVI ст. Нідерланди досягли вагомих успіхів в економічному розвитку і стали найбільш заселеною країною Європи, маючи 3 млн душ, 300 міст і 6500 сіл.

 

На початку XVI ст. Нідерланди опинились у складі Священної Римської імперії Карла V. Останній вважав Нідерланди перлиною своєї корони, бо ця маленька країна давала в чотири рази більше прибутку, ніж усі володіння в Новому Світі. Лише 1552 р. Карл V отримав від Нідерландів 6692 тис. ліврів золотом.

 

Після розпаду в 1555 р. імперії Карла V Нідерланди перейшли під владу його сина — короля Іспанії Філіппа II (1527—1598). Він розглядав Нідерланди як свій плацдарм у Європі для боротьби проти Франції й невичерпне джерело прибутків для здійснення своїх планів.

 

Причини й початок повстання

Ситуація в Нідерландах, зумовлена політикою фанатичного Філіппа II, який прагнув у всіх своїх володіннях запровадити порядки на кшталт іспанських, стала нестерпною.

 

У країні було значно збільшено кількість іспанських військ, а всю владу зосереджено в руках Державної ради (консульти) з прихильників іспанців. Було створено 14 нових єпископств, розгорнула діяльність інквізиція, почалося переслідування єретиків. Усіх, хто наважувався виступати проти католицької церкви та іспанців, страчували; за доноси на тих, хто засуджував іспанців, нагороджували.

 

Втручання іспанців поставило економічне життя Нідерландів у безвихідь. Філіпп II заборонив нідерландським купцям торгувати з Новим Світом, у 40 разів збільшив розмір мита на вовну, яку Нідерланди закуповували в Іспанії. Великої шкоди торгівлі Нідерландів завдала ворожнеча Філіппа II з Англією. У Нідерландах почали закриватися мануфактури, чимало людей втрачало роботу.

 

У 1566 р. делегація нідерландських дворян звернулася до намісниці іспанського короля в Нідерландах Маргарити Пармської зі зверненням. У ньому вони, висловлюючи свою відданість “його величності королю Іспанії”, одночасно прохали припинити діяльність інквізиції та скликати Генеральні штати (парламент). Один із дорадників Маргарити Пармської презирливо обізвав скромно одягнених дворян гезами, тобто жебраками, і додав, що їх не треба лякатися. Нідерландці вирішили прийняти прізвисько “гези” як назву тих, хто бореться за визволення Нідерландів від іспанського ярма. Їхньою відзнакою були портрет Філіппа II і напис “Вірні королю до жебрацької суми”, як згадка про невдале звернення і натяк на те, що іспанці руйнували їхню країну. На чолі опозиції стояв принц Вільгельм Оранський (1533—1584).

 

Вільгельм Оранський був багатою людиною, володів землями в Нідерландах і князівством Оранж у Франції. Дістав добру освіту, знав сім європейських мов. Замолоду був пажем при дворі Карла V і там дізнався про те, як Іспанія визискує і гнобить Нідерланди. Вирішив присвятити своє життя боротьбі за свободу Батьківщини. На шляху до мети волів робити практичні кроки, а не розводити балачки; за це його прозвали Мовчазним. Після введення в Нідерланди іспанської армії переховувався у протестантських князів Німеччини, звідки організовував вторгнення до Нідерландів. У 1577 р. провінції, що визволилися від іспанців, проголосили принца-бунтівника намісником. Філіпп II оголосив його поза законом. Вільгельм Оранський загинув від руки підісланого вбивці.

 

В умовах зростання невдоволення владою іспанців кальвіністські проповідники стали пророкувати наближення перевороту, який знищить “давній Вавилон” (так вони називали католицьку церкву та іспанську владу) і встановить справедливе царство “обраних”. Вони засуджували католицьке “шанування ідолів”, як вони називали шанування ікон, і закликали народ знищувати їх.

 

У Нідерландах розпочалися виступи проти іспанців. Влітку 1566 р. окремі заворушення прибрали форму повстання проти іспанців і католицької церкви. Озброєні ремісники й селяни нищили церкви, монастирі, палили ікони. Протягом кількох днів серпня 1566 р. повстання іконоборців охопило 12 із 17 провінцій. Лише у Фландрії зруйнували 400, а загалом у Нідерландах — 5500 католицьких церков і монастирів. Тисячі шедеврів церковного мистецтва було знищено.

 

Повстання, яке спалахнуло у 1566 р., було спрямоване проти влади іспанських поневолювачів і мало національно-визвольний характер. Одночасно з цим докорінні зміни, які воно спричинило у житті нідерландців, дозволяють вважати його соціальною революцією.

 


Дата добавления: 2015-11-30; просмотров: 30 | Нарушение авторских прав



mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)