Поняття та підстави звільнення осіб, засуджених до кримінальних покарань.

Головне управління нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах та інших примусових заходів Генеральної прокуратури України

Кафедра підтримання державного обвинувачення та нагляду за виконанням судових рішень у кримінальних справах заходів Інституту підвищення кваліфікації кадрів Національної академії прокуратури України

Л Е К Ц І Я

на тему: „Прокурорський нагляд за додержанням законів щодо підстав та порядку звільнення засуджених від відбування покарання ”

(підготовлена на основі Методичних рекомендацій щодо організації і проведення у виправних і виховних колоніях, виправних центрах Державного департаменту України з питань виконання покарань комплексних перевірок додержання законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах”, схвалених науково-методичною радою при Генеральній прокуратурі України 24.09.2004, і рекомендованих для використання у практичній роботі)

Киев 2011

План

Поняття та підстави звільнення осіб, засуджених до кримінальних покарань.

Порядок звільнення засуджених від відбування покарання.

Прокурорський нагляд за додержанням законів при звільненні осіб від відбування покарання.

Поняття та підстави звільнення осіб, засуджених до кримінальних покарань.

Відповідно до ст.1 КВК України та ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, профілактику асоціальної поведінки засуджених, їх ресоціалізацію. Відповідно ст. 7 КВК України в редакції Закону України від 21.01.2010 року засуджені користуються всіма правами людинита громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених КВК, законами України і встановлених вироком суду.

Покарання повинно виконуватись у чітко регламентованих порядку і умовах його відбування та звільнення від нього. Закон передбачає диференціацію як відбування покарання, так і звільнення від нього, можливість змін умов відбування та підстав звільнення від відбування покарання. Це пов’язано з тим, що у разі змін у поведінці за­судженого презумується, що покарання досягло своєї мети, необхідність його подальшого виконання відпала.

Звільнення від покарання слід відрізняти від звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченого окремими статтями розділу ІХ Кримінального кодексу України. Стаття 152 КВК України визначає підстави звільнення від відбування покарання:

- відбуття строку покарання, призначеного вироком суду;

- закон України про амністію;

- акт про помилування;

- скасування вироку суду і закриття кримінальної справи;

- закінчення строків давності виконання обвинувального вироку;

- умовно-дострокове звільнення від відбування покарання;

- хвороба;

- інші підстави, передбачені законом.

Наука кримінально-виконавчого права класифікує підстави звільнення як умовні і безумовні. Під умовними розуміються такі підстави, можливість звільнення за якими закон пов'язує з певними умовами. Нариклад, умовно-дострокове звільнення від відбування по­карання, що можливе лише для засуджених, які відбу­ли встановлену частину строку покарання і сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення.

Безумовні підстави — це такі юридичні факти, настання яких безумовно свідчить про необхідність звільнення засудженого. Відбуття строку покарання, призначеного вироком суду, за будь-яких обста­вин є підставою для звільнення засудженого.

Кримінальним кодексом України встановлено дванадцять видів покарань (ст.51), а для неповнолітніх, визнаних винними у вчиненні слочину, - п’ять (ст.98). Кожен з цих видів має свою спе­цифіку щодо порядку відбування покарання та звільнення від нього.

Дата добавления: 2015-11-30