Санитарно—гигиенические задачи.

ЦІКЛОН 4БЦШ--400

Розрахункова площинна схема аспіраційної мережі.

Таблиця коефіцієнтів місцевих опорів.

Характеристика фасоних деталей	Ділянки
Кількість	ξ	Кількість	ξ
Колектор α=10^0 L/D=0,6		0,28	--	--
Відводи α=90^0, R=2D		0,15		0,15
Усього		0,43		0,6

5.1. Параметри ділянки 1. Згідно з таблицею на стор. 327 при рекомендованій швидкості повітря для повітряводу V=14 м/с, Q=4038 м^3./г, V=14,4 м/с, Н_СК=126,8 Па, R=6,76 Па/м, D=315м.

Н₁ = Н_М1 + R₁ L₁ + Σ ξ Н_ДИН1 =180 + 6,76 x 10 + 0,43 x 126,8 =180 + 67,6 + 54,52 + = 302,12 Па.

5.2. Вибір пиловідділювача типу 4БЦШ. З урахуванням 5% підсмоктування повітря внаслідок нещільностей, продуктивність циклону Q_Ц=4000 х 1,05= 4200 м^3./г. За данними таблиці 3, стор. 56, підходить циклон 4БЦШ--400, який має площу вхідного отвору F=0,0736 м². Перевіримо вхідну швидкість повітря у циклон V_ВХІДНЕ=4200/ (3600 х 0,0736)= 15,85 м/с. Така швидкість є штатною для цього виду циклона. Визначаємо опір циклону за формулою

де ζ=5 згідно з таблицею стор. 59.

5.3 Параметри ділянки 2. Витрата повітря на цій ділянці Q₂=4200 м³/г. Згідно з таблицею Q₂=4206 м^3./г, V=15,0 м/с, Н_СК=137,6 Па, R=7,3 Па/м, D=315м.

Н₂ = R₂ L₂ + Σ ξ Н_ДИН2 = 7,3 x 15 + 0,6 x 137,6 = 192,06 Па.

5.4. Визначаємо сумарні витрати по напрямку 1—циклон--2:

Н_1—2 = Н₁ + Н₂ + Н_{Циклону} = 302,12+753,8+192,06 = 1247,98 Па;

Отже, згідно з результатом, магістральним є напрямок Н_1--2 = Н_МЕРЕЖІ = 1247,98 Па.

5.5 Вибір вентилятору. Продуктивність вентилятору за розрахунками сягає, з урахуванням можливого 5% підсмоктування, розміру Q_ВЕНТ. =1,05 Q_1ТАБЛ =1,05 х 4206 = 4416,3 м³/г; тиск, який повинен відтворити вентилятор на 10% більший за тий. Який у мережі, тобто Н_ВЕНТ. =1,1 х Н_МЕРЕЖІ =1,1х 1247,98 = 1372,7 Па.

Згідно з аеродинамічними характеристиками на стор. 344 найбільш підходить вентилятор ВЦП—5, у якого ККД= 0,57, та кількість обертів колеса повинна бути n=1600 об/хв.

5.6. Необхідна потужність електродвигуна становить за формулою:

N_Уст.= (4416,3 х 1372,7 / (3600 х 1000 х 0,57 х 0,95 х 0,98)) х 1,2= 3,17 кВт.

Вибираємо електродвигун 4А100А, який має потужність 4,0 кВт, та кількість обертів 3000 об/хв.

10. Розрахувати пневмотранспортер (за основу прийняти пневмотранспортер №1, мал. № 10), по якому транспортуються продукти ІІ др. с.(пневмоприймальник вбудований у вальцевий верстат).

Розрахункове навантаження—4 т/г, довжина дільниці—L₁=18 м, кут відводу = 90⁰, радіус відводу r=1,5 м.

Розрахунок.

При розрахунках визначається діяметер матеріалопроводу, розраховують втрати тиску у пневмотранспортері, визначається типорозмір розвантажувача.

10.1. З табл. 26, стор. 219 (1) визначаємо розрахункову швидкість повітря у матеріалопроводі для ІІ др. системи V=21 м/с.

10.2. Для пневмоустановок борошномельних та круп*яних заводів коеф. масової концентрації μ=3…6 кг продукту/кг., повітря. Приймаємо попередньо μ=3,5.

10.3. Розраховуємо попередньо кількість повітря:

де ρ_П = 1,2 м³/г—густина повітря.

10.4. Із додатку 6, стор. 336 при швидкості повітряного потоку V=21 м/с та кількості повітря Q=952,38 м³/г визначаємо діяметер матеріалопроводу D= 133 мм.

10.5. Розраховуємо дійсне значення коеф. масової концентрації, тому що при вільно прийнятому значені кількість повітря 952,38 м³/г. а для стандартного діяметера продуктопроводу D= 133 мм та при V=21 м/с, Q=1050 м³/г.

10.6. Розраховуємо втрати тиску у пневмотранспортері (див. розрах. схему).

Н_ПТ = Н_М + Н_ПР. + Н_РОЗГ. + Н_{ТЕР.СУМ.} + Н_М.О. + Н_ПІД. + Н_РОЗВ..

10.6.1. Із додатку 15, стор. 355 (1) для вальцевого верстату втрати тиску у машині Н_М=100 Па;

10.6.2. На схемі зображений приймальний пристрій типу “сопло”. З таблиці 20, стор. 184 при V=21 м/с. втрати тиску у приймальному пристрої Н_ПР.=170 Па;

10.6.3. Втрати тиску на розгон продукту після приймального пристрою розраховуємо за формулою:

де i—втрати тиску на розгон 1т/г продукту (визначаємо з додатку на стор. 336; при V=21 м/с, D= 133 мм.,

i=420 Па/(т/г).

10.6.4. Втрати тиску на тертя при транспортуванні аеросуміши розраховують за формулою:

де R=43,7 Па/м—втрата тиску на тертя на 1 м довжини матеріалопроводу при пересуванні чистого повітря (додаток 6, стор. 336 (1) для розмельного відділення)

К=0,259—коеф. опору продукту (додаток 6, стор. 336.)

10.6.5. Втрати тиску у місцевих опорах (на схемі місцевим опором є відвод) розраховують за формулою:

де Н_ВІДВ.Ч.=120 Па—втрати тиску у відводі при пересуванні чистого повітря (табл. 28, стор. 222)

К_ВІДВ.=0,624—коеф. відводу (стор. 336)

10.6.6. Втрати тиску на під*йом продукту по вертикалі розраховують за формулою:

h=L+R=18+1,5=19,5 м—геометрична висота підйому.

10.6.7. Із табл.22. стор. 185 в залежності від об*єму повітря Q=1050 м³/г вибираємо розвантажувач ЦРК----500. Площа вхідного перерізу розвантажувача ЦРК—500 має розмір F=0,018м² (стор. 185, табл.22). Тоді вхідна швидкість повітря буде мати розмір V_ВХ= 1050/ (3600 х 0.018)= 16,2 м/с.Коеф. опору для розвантажувача ξ = 3.7 (стор.188). Втрати тиску розраховуємо за формулою:

10.6.8. Втрати тиску у пневмотранспортері:

Н_ПТ.= 100 + 170 + 1680 + 1432+ 357,36 + 727,61 +582,88= 5049,85 Па.

11. Привести схеми та пояснити принцип аспірації підсилосного конвейєру. Позитивні та негативні якості.

Кількість аспіраційних мереж для насипних лотків підсилосних конвейєрів у більшості випадків співпадає із кількістю цих транспортерів. При розрахунках такої мережі враховують роботу однієї точки відсмоктування, тому, що на підсилосний транспортер елеватору подається одночасно зерно з одного силосу.

Магістральний напрямок починається від самого віддаленого насипноо лотка. У насипних лотків встановлені клапани, які повинні забезпечити герметизацію всіх нероблячих точок. З такими мережами також з*єднують підложні відсмоктувачі периодичної дії, розташовані поблизу вентилятору, та відсмоктування повітря з силосів при їх зачищенні. В окремих випадках за вимогами технологічного процесу (на борошномельних та комбікормових заводах) необхідно випускати зерно із декількох силосів, і тому, одночасно працюють також декілька насипних лотків (наприклад, при подсортуванні зерна), які треба одночасно аспірувать.

Аспірування насипних лотків пілсилосних транспортерів елеваторів на млинах слід проектувати із розрахунку одночасного відсмоктування повітря від декількох насипних лотків.

Для аспірування насипних лотків транспортера застосовують також загальний герметизуючий корпус із листової сталі з відсмоктуванням повітря у кінці та по довжині через два—три лотка. У такому разі аспірування поліпшується навіть при одночасному випусканні зерна на транспортер із декількох точок.

Конструкція насипного лотка підсилосного транспортера забезпечує виключення аспіраційного повітряводу при припинені надходження зерна із силосу та закриття зерновим клапаном вхідного отвору для надходження зерна на транспортерну стрічку. На малюнку показано з*єднання вентиляційної труби із магістральним повітряводом (до та після конструювання).

До реконструювання повітряводи розташовані у одній вертикальній площині, та в місцях іх з*єднання створюється ділянка, що сприяє осадженню частинок крупного пилу у вертикальному повітряводі.

З*єднання повітряводів за допомогою трійника, розташованого у горизонтальній площині (після реконструкції), забезпечується поліпшена аспірація насипного лотка.

1. Задачи, выполняемые аспирационными установками на хлебоприёмных и зерноперерабатывающих предприятиях.

При помощи вентиляционных установок на предприятиях обеспечивают нормальные санитарно—гигиенические, технологические и взрывобезопасные условия труда.

Санитарно—гигиенические задачи.

Вентиляционные установки удаляют пыль и другие вредные примеси при аспирации оборудования и поддерживают чистоту воздуха в рабочих помещениях в пределах санитарных норм. Они также создают и поддерживают оптимальные метеорологические условия, то есть нормальную охлаждающую способность воздуха в рабочих помещениях для обеспечения условий комфорта.

Воздух считается гигиеничным, если он чист и обладает нормальной охлаждающей способностью, которая зависит от температуры, относительной влажности и скорости воздуха. Воздух считается чистым, если он содержит пыль, газы и другие вредные примеси в пределах, установленных санитарными нормами. Так, например, содержание пыли в воздухе рабочих помещений предприятий по хранению и переработке зерна не должно превышать 2—6 мг/м³ (подробнее в таблице 1.)

Нормальной охлаждающей способностью воздуха называют такую его способность, при которой создается тепловое равновесие между человеком и окружающим воздухом, то есть, окружающий воздух поглощает от человека только то количество тепла, которое он выделяет при данном виде труда: не больше и не меньше.

По санитарным нормам для среднего вида труда в отапливаемый период года принимают t =15…20⁰C, j=60…40% (не более 75%); V≤ 0,3 м/с; в теплый период года t =20…23⁰C, j=60…40% (не более 75%); V≤ 0,3…0,7 м/с;

Нормальный воздухообмен на мельницах, крупяных и комбикормовых заводах считают от 1 до 1,5; на элеваторах от 1 до 3 обменов в час.

Вторую санитарно—гигиеническую задачу можно выполнить, если правильно выбрать тип проектируемых сетей с применением установок с рециркуляцией и кондиционированием воздуха.

Дата добавления: 2015-11-14