Читайте также:
|
Подолання кризи і наступний розвиток виробничої сфери обумовлюють необхідність розробки і впровадження таких елементів регулювання економічних процесів в цілому і розвитку виробничої сфери, які б забезпечували вирішення наступних задач:
- стимулювали розвиток пріоритетних галузей і виробництв, виходячи з потреб регіону і держави в цілому;
- сприяли підвищенню рівня зайнятості;
- створювали умови нормального функціонування соціальної інфраструктури.
Вирішення цих задач потребує перш за все акумуляції і розподілу інвестиційних ресурсів і місцевого бюджету. В зв'язку з цим пріоритетними напрямками фінансово-кредитного і податкового регулювання є:
- посилення стимулюючої ролі фінансових регуляторів, головним чином шляхом перегляду концепції формування фінансово-кредитної і податкової політики, що дасть змогу підприємствам оживити виробництво, забезпечити власний розвиток і поновлення доходної частини місцевого бюджету;
- удосконалення організації податкового регулювання розвитку виробничої сфери головним чином з метою суттєвого скорочення масштабів "тіньової" економіки.
Розвиток виробничої сфери сьогодні значною мірою визначається темпами і пропорціями інвестицій в технологічне переозброєння підприємств, зміну галузевої структури економіки. Основні фонди переважної більшості підприємств зношені, використовуються відсталі енерго і ресурсомісткі технологічні системи. Це потребує суттєвих інвестицій, перш за все у виробничу сферу.
Для успішного забезпечення інвестування підприємств виробничої сфери на рівні регіону необхідно вирішити три ключові проблеми:
- визначити джерела і обсяг інвестиційних ресурсів, які можуть бути залучені в виробничу сферу;
- обґрунтувати інвестиційні пріоритети;
- розробити ефективний механізм акумуляції і використання інвестиційних ресурсів.
Для цих цілей розроблено методику формування оптимальної інвестиційно-фінансової програми підприємства, яка включає: формулювання цілі здійснення капіталовкладень; формування переліку планованих альтернативних інвестиційних об'єктів; прогнозування необхідних витрат і можливих прибутків, пов'язаних із реалізацією інвестицій; формування переліку потенційно можливих джерел фінансування інвестиційної програми.
Використання запропонованої методики при довгостроковому плануванні діяльності підприємства дозволить ув`язати вигідність від реалізації інвестиційних проектів з оптимізацією умов їхнього фінансування і тим самим забезпечити найбільш ефективні результати капіталовкладень.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 63 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Соціально - економічний комплекс регіону, як система. | | | Економічне районування України. |