Крохмальні зерна

Запаснi поживнi речовини рослин – жири, білки, вуглеводи потрiбнi рослині i використовуються нею на різних етапах розвитку.

Жири у вигляді краплин олії відкладаються в органелах клітини – сферосомах. Особливо насичені жирами насіння i плоди таких рослин, як соняшник, клещовина, маслина, ліщина, гірчиця.

Запасні білки – протеїни відкладаються в клітинному соку. При висиханні вакуолей утворюються алейроновi зерна. Насіння бобових і злакових рослин є багатим на білки.

Вуглеводи є найбільш поширеними запасними речовинами рослин. Вуглеводи, що розчинені у воді – глюкоза, фруктоза, сахароза, інулін, накопичуються в клітинному соку. На ці речовини збагачені плоди яблуні, груші, винограду, коренеплоди моркви та буряку, клубні жоржини i земляної груші. Вуглевод – крохмаль не розчиняється у воді, а у вигляді крохмальних зерен відкладається в пластидах – лейкопластах. Його багато у резервних органах рослин: насінні (злакові, бобові), бульбах (картопля), цибулі (тюльпан, гіацинт), коріннях (ірис, конвалія).

Рис. 7. Типи крохмальних зернин:

1 – з бульби картоплини (а – прості, б – напівскладні, в – складні); 2 – із зерна пшениці (прості); 3 – із зерна кукурудзи (прості); 4 – із зерна вівса (складна)

Крохмальні зерна мають різноманітну форму i розмір. В залежності від кількості центрів утворення крохмалю i характеру складності розрізняють прості та складні крохмальні зерна. Проміжними є напівскладнi зерна, що з'являються спочатку як складні, а потім покриваються спільною оболонкою. Для кожної рослини є характерними форма, розмір та структура крохмальних зерен. Ці вiдмiннi ознаки широко використовують для макроскопічного аналізу складу борошна (рис. 7).

Дата добавления: 2015-11-14