Основні організаційні форми статистичного спостереження. Види та способи його проведення.

У статистичній практиці застосовують різні форми статистичного спостереження. З боку організації розрізняють такі форми:

1) звітність – це формам статистичного спостереження, коли статистичні дані надходять у статистичні органи від підприємств та фірм у вигляді обов’язкових звітів про їх роботу за установленими формами та у відповідні строки;

2) спеціально організоване спостереження – це отримання статистичних даних на підставі перепису, разових обліків та обстежень.

Статистичну звітність складають на підставі даних первинного обліку, який здійснюють на підприємствах, в організаціях та установах.

Звітність характеризується такими властивостями як:

§ обов’язковість – означає, що звіти неодмінно подають усі зареєстровані суб’єкти діяльності, додержуючи форми та затвердженого переліку показників;

§ систематичність – передбачає регулярне, своєчасне складання та подання звітності у затверджені терміни.

Статистичну звітність класифікують за такими ознаками:

1. за обсягом: загальнодержавна (подається у вищу організацію та в органи статистики)та відомча (лише у вищу організацію);

2. за строками: поточна (подають протягом року) річна (складають за ширшою програмою).

За допомогою спеціально організованих статистичних досліджень вивчають явища і процеси, не охоплені статистичною звітністю. Інколи їх використовують для перевірки звітних даних.

Статистичне спостереження може поділятися на окремі види за такими ознаками:

= повнота охоплення одиниць сукупності;

= час реєстрації фактів;

= джерела відомостей, способи збирання даних.

Спеціальне обстеження може мати таку форму:

§ опитування – спостереження думок, мотивів, оцінок, що реєструються зі слів респондентів. Винятком є суцільне опитування всього населення – референдум – масове волевиявлення щодо принципових соціально-політичних та економічних питань;

§ статистичний реєстр – список або перелік одиниць певного об’єкта спостереження із зазначенням необхідних ознак, який складається та оновлюється під час постійного відстежування.

За повнотою охоплення одиниць досліджуваної сукупності статичне спостереження поділяють на:

1. суцільне – передбачає охоплення обліком всіх без винятку одиниць сукупності;

2. несуцільне – обліковує не всі досліджувані одиниці сукупності, а лише їх певну частину.

Залежно від завдань дослідження і характеру об’єкта несуцільне спостереження поділяється на:

1) вибіркове – це вид спостереження, коли характеристика всієї сукупності одиниць подається по їх частині, випадково відібраній;

2) спосіб основного масиву – різновид несуцільного спостереження полягає у відборі найбільших одиниць спостереження, в котрих досліджувана ознака домінує у всьому обсязі;

3) монографічне – особливий вид спостереження, який полягає у глибокому та детальному вивченні та описі окремих, характерних у певному відношенні одиниць сукупності;

4) анкетне – коли особам, від яких необхідно отримати відомості, надсилають анкети з проханням заповнити їх і повернути за відповідною адресою.

За моментом (часом) реєстрації фактів розрізняють спостереження:

– поточне – облік фактів здійснюється у міру виконання, тобто систематично;

– періодичне – проводиться через певні проміжки часу;

– одноразове – здійснюють при необхідності, без дотримання певної періодичності, в міру виникнення потреби в дослідженні явища чи процесу.

За джерелом здобуття відомостей статистичне спостереження поділяють на три види:

– безпосередній облік – обстеження, під час якого обліковець особисто реєструє факти підрахунком, вимірюванням, оцінюванням, оглядом;

– документальний облік – спостереження, коли джерелом відомостей є відповідні документи, тобто факти реєструють у відповідних документах;

– опитування – спостереження, яке передбачає, що факти фіксуються зі слів опитуваного.

Опитування можна організувати такими способами:

1) експедиційний спосіб – призначена особа опитує іншу і з її слів заповнює бланк дослідження, тобто реєстрація фактів спеціально підготовленими обліковцями з одночасною перевіркою точності реєстрації;

2) самореєстрація – факти фіксують самі респонденти після попереднього інструктажу з боку реєстраторів-обліковців;

3) кореспондентський спосіб – це реєстрація фактів пор явища та процеси на місцях їх виникнення спеціально підготовленими особами та надсилання результатів до відповідних інстанцій.

Окремі види та способи спостереження можуть застосовуватися у комплексі, не включаючи один одного, залежно від складності доступу до об’єкта дослідження, ступеня підготовленості, сучасних досягнень щодо методології та організації статистичних спостережень.

3. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження.

Комплекс цих питань включає визначення мети, об’єктів спостереження, одиниць спостереження, джерел інформації, одиниць сукупності та складання програм спостереження.

Мета спостереження – здобути статистичні дані для характеристики стану і розвитку явища або процесу з визначенням відповідної закономірності. Мета в загальному вигляді містить документ, на підставі якого організується спостереження.

Відповідно від поставленої мети визначають об`єкт спостереження – це сукупність даних, що підлягають обстеженню. Успіх всієї роботи залежить від точності визначення об’єкта спостереження, встановлення меж досліджуваної сукупності.

Наукове дослідження об’єкта статистичного спостереження передбачає глибоке знання суті досліджуваної сукупності явищ і здійснюється на підставі:

а) точного визначення явищ, що підлягають спостереженню;

б) встановлення територіальних меж і часу спостереження.

Для чіткого визначення суті та меж об’єкта застосовують ценз – набір обмежувальних ознак.

Об’єкт спостереження складається з одиниць сукупності. Одиниця статистичної сукупності – це первинний елемент об’єкта статистичного спостереження, який є носієм ознак, що підлягають спостереженню.

В ході обстеження виокремлюють одиницю спостереження. Одиниця спостереження – це первинна одиниця, від якої дістають інформацію.

Після визначення мети, об’єкту та одиниці сукупності та спостереження переходять до складання програми спостереження, яка є основною частиною статистичного спостереження. Програма спостереження – це перелік чітко сформульованих питань, на які потрібно дістати відповіді. До програми слід вносити тільки ті питання, які відповідають завданням дослідження і на які будуть знайдені достовірні відповіді.

На підставі сформульованого переліку ознак розробляють статистичний інструментарій, формуляр, інструкції, роз’яснення.

Статистичний інструментарій – це набір статичних формулярів, а також інструкцій та роз’яснень щодо проведення статистичного спостереження, реєстрації даних.

Статистичний формуляр – це обліковий документ єдиного зразка, що містить адресну характеристику об’єкта спостереження та статистичні дані про нього. Статистичними формулярами є звіти, переписні та опитувальні листки, бланки документів, анкети.

Інструкція – це документ, в якому подаються пояснення щодо прогарами спостереження.

Програма спостереження передбачає також визначення виду та способу реєстрації даних. Неодмінною умовою програм спостереження є наступність їх змісту, одиниць спостереження, методик обчислення. Готуючи статистичне спостереження, слід забезпечити точність даних реєстрації, якам досягається завдяки застосуванню системи контролю та ретельно відпрацьованого механізму збирання даних та практичного досвіду в цій роботі.

4. Організаційні питання статистичного спостереження.

під час статистичного спостереження вирішується ціла низка організаційних питань. Послідовність їх вирішення відображується в організаційному плані статистичного спостереження, який є складовою плану спостереження. організаційні питання стосуються місця та часу проведення обстеження, його матеріально-технічного забезпечення, а також системи гарантування точності результатів.

План спостереження – це основний організаційний документ, в якому зафіксовано всі важливі організаційні заходи, здійснення яких потрібне для успішного проведення статистичного спостереження.

Орган спостереження – це організатор і виконавець статистичного спостереження, в Україні переважно ці функції виконує Державний Комітет статистики з його широкою мережею управлінь та інспектур. Саме тут вирішують питання про час проведення спостереження, в тому числі – вибір сезону спостереження, встановлення терміну і критичного моменту спостереження.

Термін або час спостереження – це час, протягом якого збираються дані про об’єкт спостереження.

Коли об’єктом спостереження є процес, то вибирають інтервал часу, протягом якого нагромаджуються дані. Якщо об’єктом спостереження є певний стан, то вибирають критичний момент – момент часу, станом на який реєструються дані.

Сезон спостереження треба добирати в такий період року, коли об’єкт перебуває у звичайному для нього стані. Термін спостереження має максимально наближатися до критичного моменту.

Під періодом проведення спостереження розуміють суб’єктивний час чи інтервал, в якому вказано на початок та закінчення збирання фактів, статистичний даних.

Серед розділів організаційного плану спостереження велике значення набувають підготовчі заходи щодо його проведення, це складання різниз списків одиниць спостереження, підготовка картографічного матеріалу, розбиття території, підготовка та інструктаж кадрів щодо проведення та заповнення формулярів тощо.

Контроль даних спостереження є методологічним та організаційним питанням. Контроль - це засіб попередження помилок та виявлення і виправлення помилок. Він означає перевірку даних обстежень щодо їх повноти та вірогідності. Повнота даних перевіряється візуально, тобто перевіряють наявність даних за всіма одиницями та позиціями.

Дані на вірогідність перевіряють такими способами:

– логічний контроль – перевірка сумісності даних, яка полягає в порівнянні взаємозалежних ознак;

– арифметичний контроль – прямий чи побічний перерахунок зареєстрованих даних.

В організаційному плані спостереження вказують на способи збирання статистичний даних, терміни підготовки і забезпечення спостереження необхідним інструментарієм.

Дата добавления: 2015-11-14