Державний устрій

Комуністична партія Китаю (КПК) (кит. 中國共産黨) — провідна та керівна політична партія Китайської Народної Республіки, а також найбільша політична партія у світі. Заснована 1921 року і прийшла до влади після поразки Китайської Національної Народної партії (Гоміньдан) у Громадянській війні.

Кінцева мета партії — створення комуністичного громадського строю. Комуністична партія Китаю у своїй діяльності користується теорією марксизму-ленінізму, ідеями Мао Цзедуна, теорією Ден Сяопіна [1] і «теорією трьох представництв» Цзян Цземіня [2].

Комуністична партія Китаю має офіційні (обрані шляхом внутрішньопартійних виборів) та неофіційні (призначені вищими партійними організаціями) організації на всіх ступенях уряду та у різних сферах суспільства.

Всекитайська рада народних представників — парламент КНР

Китайська наро́дна політи́чна узгоджувальна ра́да (кит. традиц.: 中國人民政治協商會議; спрощ.: 中国人民政治协商会议; піньїнь: Zhōngguó Rénmín Zhèngzhì Xiéshāng Huìyì; НПТР) — організація китайського комуністичного єдиного фронту, дорадчий орган при уряді Китайської народної республіки. Складається делегатів комуністичної партії Китаю, а також різних політичних, громадських, національних і торговельних організацій материкового Китаю, Гонконгу, Макао, Тайваню, китайської діаспори. Заснований у вересні 1949 року. Покликаний допомагати комуністичній партії Китаю керувати країною та просувати китайські інтереси у світі. Має представництва на всіх рівнях виконавчої вертикалі. Проводить щорічні сесії, одночасно із сесіями Всекитайської ради народних представників.

Зовнішньоекономічні відносини з Україною
Торговельно-економічне співробітництво є найважливішою складовою українсько-китайських відносин. На сьогоднішній день торговельні відносини між Україною і КНР проходять складний етап структурної трансформації від торгівлі українськими товарами низького ступеню обробки і китайськими товарами широкого споживання переважно низької якості до торгівлі високотехнологічною, наукоємнісною і високоякісною продукцією. Крім того, завершується перехід від бартерних і традиційних товарообмінних операцій до широкого впровадження валютних розрахунків. Однак, питома вага таких форм співпраці, як спільне підприємництво, кредитування експорту, тендерні торги, лізинг тощо у структурі торгових операцій є надзвичайно малою.

Кон'юнктурні коливання китайського ринку (скорочення попиту на металовироби і хімічну продукцію), внутрішньоекономічні проблеми в Україні (скорочення виробництва і зростання цін, обмеженість експортних ресурсів), значна віддаленість Китаю від України і, відповідно, високі витрати на транспортування товарів, нерозвиненість структури українських зовнішньоторговельних організацій в КНР (дуже обмежена кількість представництв підприємств і компаній), а також домінування посередників у двосторонній торгівлі є тими чинниками, які негативно впливають на зростання товарообігу між двома країнами.
Протягом кількох останніх років Китай за обсягом двосторонньої торгівлі входить до п'ятірки провідних зовнішньоторговельних партнерів України. Є підстави розраховувати на те, що у разі вірного вибору пріоритетів і вжиття низки відповідних практичних заходів КНР й у довгостроковій перспективі залишатиметься важливим зовнішньоекономічним партнером України.

За китайськими статистичними даними, обсяг торгівлі між Україною і КНР у 2001 році склав 857,7 млн. дол. США, що на 45,1% більше у порівнянні з 2000 роком. При цьому експорт України до Китаю досяг 610,4 млн. дол. США, а імпорт України з КНР склав 247,3 млн. дол. США. Позитивне сальдо України у торгівлі з Китаєм у 2001 р. становило 363,1 млн. дол. США

Аналіз структури товарообігу між Україною та Китаєм свідчить, що основними товарами українського експорту до КНР в останні роки були чорні метали, продукція машинобудування та електротехнічне обладнання. Ще кілька років тому українські виробники поставляли до Китаю металургійне обладнання, вантажні автомобілі, залізничні вагони, електронні комплектуючі тощо. Однак за останні три роки такі поставки значно скоротилися. Причинами звуження номенклатури експортної продукції з України до КНР можна назвати освоєння виробництва аналогічної продукції китайськими підприємствами, скорочення обсягів виробництва продукції машинобудування в Україні, посилення загального рівня конкуренції на внутрішньому ринку Китаю завдяки зусиллям, здебільшого, європейських і японських виробників.

Важливу роль у двосторонній торгівлі відіграє українсько-китайська Міжурядова комісія з питань торговельно-економічного співробітництва (Комісія). На сьогоднішній день відбулося шість засідань Комісії, почергово у Києві та Пекіні (у 1994, 1995, 1997, 1998, 2000 і 2001 рр.). З 2000 року головою української частини Комісії є Перший заступник Державного секретаря міністерства економіки та з питань європейської інтеграції А.Гончарук. Китайську частину Комісії очолює заступник Міністра зовнішньої торгівлі та економічного співробітництва КНР Чжоу Кежень. Аналіз діяльності Комісії свідчить, що вона є одним з дієвих чинників, які сприяють поглибленню двосторонніх торговельно-економічних відносин між двома країнами

Динаміка візитів вищих посадових осіб України і КНР (1992-2002 рр.)

в КНР	в Україну
Посадова особа	рік відвідання	Посадова особа	рік відвідання
Президент України Л.Кравчук	листопад 1992 р.	Віце-прем'єр Державної Ради КНР, Міністр закордонних справ КНР Цянь Цічень	вересень 1993 р.
Голова Верховної Ради України І.Плющ	квітень 1993 р.	Голова КНР Цзян Цземінь	вересень 1994 р.
Віце-прем'єр-міністр, міністр оборони України В.Шмаров	квітень 1995 р.	Прем'єр Державної Ради КНР Лі Пен	червень 1995 р.
Президент України Л.Кучма	грудень 1995 р.	Голова ПК ВЗНП Цяо Ши	березень 1996 р.
Прем'єр-міністр України В.Пустовойтенко	грудень 1997 р.	Віце-прем'єр Державної Ради КНР У Банго	березень 1997 р.
Міністр оборони України О.Кузьмук	квітень 1998 р.	Член Державної Ради КНР, міністр оборони КНР Чи Хаотянь	червень 1997 р.
Міністр закордонних справ України Б.Тарасюк	грудень 1998 р.	Член Державної Ради КНР У Ї	березень 1999 р.
Міністр закордонних справ України А.Зленко	січень 2002 р.	Голова ПК ВЗНП Лі Пен	червень 2000 р.
Голова Верховної Ради України І.Плющ	лютий 2002 р.	Міністр закордонних справ КНР Тан Цзясюань	квітень 2001 р.
Міністр культури і мистецтв України Ю.П.Богуцький	квітень 2002 р.	Голова КНР Цзян Цземінь	липень 2001 р.

Україна і Китай надають важливого значення взаємодії у рамках міжнародних організацій. Існує чимало питань, з яких позиції сторін близькі, або збігаються: протидія гегемонізму і політиці сили у міжнародних відносинах, ядерне роззброєння, реформа системи ООН, боротьба з міжнародною злочинністю і тероризмом тощо. Дві країни надають підтримку одна одній у роботі комітетів і комісій ООН. Свідченням високого рівня двосторонньої

співпраці стала підтримка Китаєм кандидатури України на виборах до непостійних членів РБ ООН на 2000-2001 роки.

Активно розвивається міжпарламентське співробітництво між двома країнами. У Верховній Раді України та Всекитайських Зборах народних представників створені і функціонують групи Дружби, які очолюють відповідно М.Павловський і Гань Цзиюй.

Регулярність політичного діалогу забезпечується консультаціями між зовнішньополітичними відомствами України і КНР на рівні заступників міністрів закордонних справ двох країн. На сьогоднішній день відбулося сім раундів двосторонніх консультацій: два у Києві (березень 1996 р., квітень 1997 р. та лютий 2002 р.) та п'ять у Пекіні (квітень і грудень 1994 р., грудень 1996 р., грудень 1997 р. та листопад 1999 р.). Відбулося два раунди консультацій між консульськими та договірно-правовими департаментами МЗС. Під час офіційного візиту до КНР міністра закордонних справ України А.М.Зленка у січні 2002 р. досягнуто домовленості про регулярне проведення консультацій між територіальними департаментами, департаментами політичного аналізу та інформації.

Між двома країнами задекларовані відносини конструктивного партнерства. У квітні 2001 року під час візиту до Києва міністр закордонних справ КНР Тан Цзясюань підкреслив, що двосторонні відносини набули характеру стратегічного партнерства. Китай був першою країною, яка надала Україні гарантії ядерної безпеки у зв'язку з відмовою нашої держави від ядерної зброї.

У липні 2001 року під час другого державного візиту Голови КНР Цзян Цземіня лідерами двох країн підписана Спільна декларація про дружбу і всебічне співробітництво у ХХІ столітті, в якій китайська сторона підкреслила, що гарантії ядерної безпеки Україні не мають часових обмежень. Цю позицію було ще раз підтверджено в ході візиту в КНР міністра закордонних справ України А.М.Зленка у січні 2002 р. Тоді ж сторони домовилися розпочати роботу щодо укладання великого політичного Договору про дружбу і співробітництво.

Production of wheat from 1961 to 2004. Data from FAO, year 2005

Література:

Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — Київ.: Либідь, 2000. — 592 с.

Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навчальний посібник. — Київ: Либідь, 1997. — 464 с.

Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу. Тематична хрестоматія. — Київ: Либідь, 2000. — 624 с.

(рос.) Кравцова М. Е. История культуры Китая. — СПб., 1999.

(рос.) Маслов А. А. Китай: колокольца в пыли. Странствия мага и интеллектуала. — М., 2003.

www.wikipedia.org

www.lib.com.ua

Марчака Романа

Група МВ -12

Дата добавления: 2015-11-14