Читайте также: |
|
1) Історія Стародавнього Сходу та Історія Давніх Греції та Риму відносяться до історії аграрного суспільства.
2) Майорат – система пріоритетного успадкування всього, або більшої частини майна старшим сином.
3) Східна деспотія – “ніким та нічим не обмежена влада царя”, форма держави, при якій вся повнота влади, не обмежена законом, належить одноосібному правителю. Він є спадковим монархом, править за допомогою складного військово-бюрократичного апарату. Східній деспотії притаманні повне свавілля влади та безправне становище населення, що підтримується сакральним характером влади правителя.
4) Патріархальне рабство – більш м’яка, у порівнянні з класичним, форма рабства, при якій рабів не використовували в основному виробництві (тобто у сільському господарстві). Основними сферами застосування їх праці було: домашнє господарство (в якості домашньої прислуги), та на важких фізичних роботах (на рудниках, в каменоломнях, на будівництві храмів, палаців, поховальних споруд). В умовах патріархального рабства раби жили у скрутному становищі, але у деяких випадках вони ще зберігали залишки прав (могли свідчити у суді, мали шлюбні стосунки з представниками вільного населення). Основними джерелами рабства були: походження (тобто народження у рабстві), військовий полон, самопродаж у рабство, боргове рабство, купівля, покарання за злочини.
5) Спроба встановити монотеїзм у Стародавньому Єгипті пов’язана із культом Амона-Ра.
6) Епоха еллінізму починається з правління Олександра Македонського
7) Античним державам були притаманні наступні форми: тиранія (насильницька узурпація влади приватною особою, форма одноосібної влади, що встановлена насильницьким шляхом; мала місце в історії Греції в 7-6 ст. до н.е. в процесі боротьби демоса та аристократії), демократія (влада народу), плутократія (греч. plutokratia, от plutos - багатство и kratos - сила, влада; форма державного устрою при якому влада формально та фактично належить заможній верхівці суспільства).
8) Класичне рабство – друга форма (або друга стадія) розвитку інституту рабства. Для неї характерно більш жорстоке ставлення до рабів (раб – це живе знаряддя праці), скасування тих залишків прав людини, що раби могли мати в умовах патріархального рабства. Джерела рабства: полонення, піратство, купівля-продаж, боргове рабство, народження у рабстві, покарання. При класичному рабстві раби стають основною виробничою силою у суспільстві, проте вільна праця повністю не зникала. На ранніх етапах розвитку давньої Греції та Риму рабство мало патріархальний характер, як і у державах Стародавнього Сходу. Але внаслідок суспільно-політичної боротьби (демосу та аристократії у Греції та плебеїв та патриціїв у Римі), коли було скасоване боргове рабство для повноправних громадян (7-6 ст. до н.е. у Греції та 4-3 ст. до н.е. у Римі), створюються умови для формування класичного рабства. Джерела для постачання рабів з внутрішнього ринку скорочуються, і рабами стають переважно чужоземці. Звідси – і більш жорстока експлуатація.
9) Основний політичний конфлікт в античних суспільствах існував між повноправними та неповноправними групами населення (приклади – повноправні афіняни та метеки в Афінах (Греція); патриції та плебеї, римляни та італіки (Рим).
10) Колонія – нове поселення, засноване на чужих землях, яке мало самоврядування. Колонізація – процес засвоєння нових територій, заснування нових населених пунктів на чужих землях. Багато давніх народів брали участь у колонізаційних процесах, проте найбільше у давній історії відзначилися греки та фінікійці. У 8-6 ст. до н.е. виведення нових колоній було настільки масовим явищем, що це увійшло в історію як Велика грецька колонізація: з-за масштабів та обсягів.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 62 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Knowledge - education (the theoretical goals) | | | Соціальна сфера |