Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Професійна етика

О том, что происходит и что не происходит | Воры-профессионалы | Структурные воры | Конфликты как собственность | Суд, ориентированный на жертву | Суд, ориентированный на непрофессионалов | Катящиеся камни | Юридичні наслідки медіації у справах щодо неповнолітніх. | У справах про злочини неповнолітніх | УГОДА ПРО ПРОВЕДЕННЯ МЕДІАЦІЇ. |


Читайте также:
  1. Арифметика arithmetic
  2. Арифметика, логика и приоритеты
  3. ВАЖКА АТЛЕТИКА
  4. Веганская Косметика и Парфюмерия
  5. Генетика поведения животных: млекопитающие
  6. Генетика поведения животных: насекомые
  7. ГЕНЕТИКА ПСИХИЧЕСКИХ РАССТРОЙСТВ. ХРОМОСОМНЫЕ АБЕРРАЦИИ И ПОВЕДЕНИЕ ЧЕЛОВЕКА

Стаття 1. Добровільність.

1.1 Процес медіації розпочинається у тому разі, якщо всі сторони добровільно висловили згоду на участь у ньому. Як сторони, так і медіатор мають право відмовитися від даної процедури на будь-якому з її етапів.

1.2 Сторони мають право обирати кандидатуру медіатора або просити замінити його/її на будь-якій стадії процесу.

Стаття 2. Конфіденційність.

Як сторони, так і медіатор не можуть розголошувати, цитувати, переказувати третім особам чи іншим чином використовувати інформацію (письмову, усну, пряму чи опосередковану), яка стала їм відомою під час процесу медіації. Положення цього пункту не поширюються на випадки:

1) якщо сторони дали на це свою згоду;

2) якщо інформація використовується у безособовій формі в середовищі професіоналів з метою навчання та обміну досвідом;

3) якщо отримана інформація свідчить про реальну загрозу завдання шкоди та скоєння іншого злочину: в такому випадку медіатор повинен поінформувати відповідні органи, зазвичай правоохоронні, а у деяких випадках – осіб, яких це стосується.

Стаття 3. Неупередженість.

3.1 Медіатор діє однаково в інтересах обох сторін, незважаючи на вік, стать, соціальний статус, расу, колір шкіри, мову, релігію, політичні або інші переконання, національне та соціальне походження, майнове, соціальне чи інше становище.

3.2 Медіатор під час участі в процесі переговорів повинен уникати внутрішнього конфлікту інтересів, коли його/її соціальні чи професійні стосунки з будь-яким учасником конфлікту чи його представником, що також бере участь у процесі, можуть вплинути на об’єктивність і призвести до виникнення упередженого ставлення.

Стаття 4. Нейтральність.

Медіатор не повинен мати особистої зацікавленості в певному варіанті вирішення конфлікту. Відповідно, медіатор не нав’язує сторонам свої судження чи будь-які варіанти вирішення спору.

Стаття 5. Взаємовідносини з клієнтом.

Медіатор зобов’язаний:

5.1 поважати самовизначення сторін (самостійність, волевиявлення) – здатність учасників досягти добровільної згоди;

5.2 підтримувати право учасників на особисте життя та конфіденційність, на відповідальне використання інформації, на взаємостосунки, що базуються на довірі;

5.3 сприяти розумінню учасниками процесу медіації та особливої

ролі медіатора в цьому процесі;

5.4 забезпечити справедливу і неупереджену організацію та перебіг

кожного з етапів процесу;

5.5 за вимогою учасників надавати їм інформацію щодо своєї кваліфікації, знань і досвіду;

5.6 надавати консультації всім учасникам процесу (на їхнє прохання) з питань, що належать до його компетенції.

Розділ III


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 40 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Реєстраційна Картка №_______| ВІДМІННІСТЬ ПІДХОДІВ ОФІЦІЙНОГО ПРАВОСУДДЯ ВІД ВІДНОВНОГО

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)