Тема. 1. Поняття, предмет, метод регулювання інвестиційного права.

1. Інвестиційне право є підгалуззю:

а) конституційного права;

б) цивільного права;

в) господарського права;

г) фінансового права;

2. Методом правового регулювання інвестиційних відносин є:

а) метод автономних рішень;

б) метод координації, метод узгодження, автономних рішень;

в) метод рекомендації;

г) метод координації, рекомендацій, автономних рішень, владних приписів;

3. Всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємництва та інших видів діяльності в результаті якої створюється прибуток або досягається соціальний ефект – це:

а) інвестиційне право;

б) інвестиції;

в) інвестиційна діяльність;

г) інновації;

4. Залежно від джерел походження та суб’єктів інвестування є:

а) коротко, середньо та довгострокові інвестиції;

б) реальні та фінансові цінності;

в) приватні та державні цінності;

г) вітчизняні, іноземні, спільні та зовнішні інвестиції;

5. Сукупність практичних дій громадян, юридичної особи, держави щодо реалізацій інвестицій це:

а) інвестиційні правовідносини;

б) інвестиційна діяльність;

в) інноваційна діяльність;

г) інвестиційне право;

Тема 2 «Поняття інвестиційної діяльності»

1. Систематичні дії організаційно-майнового характеру, спрямовані на вкладення інвестицій на довгостроковій та постійній основі з метою досягнення соціально-економічного ефекту або отримання прибутку це:

а) інноваційна діяльність;

б) інвестиційна діяльність;

в) інвестиційні правовідносини;

г) інвестиційне право.

2. За методами господарювання інвестиції розрізняють:

а) внутрішні і зовнішні;

б) державні і приватні;

в) реальні і фінансові;

г) прямі і портфельні.

3. Внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юр. особою це:

а) пряма інвестиція;

б) портфельна інвестиція;

в) реальна інвестиція;

г) капітальна інвестиція;

4. Комплекс заходів від моменту прийняття рішення про інвестування до завершальної стадії це:

а) інвестиційний проект;

б) інноваційний проект;

в) інвестиційний договір;

г) інвестиційний цикл.

5. Інноваційний центр, технопарк, технополіс, інноваційний бізнес-інкубатор це:

а) інноваційні підприємства;

б) об’єкти інноваційної діяльності;

в) інноваційна інфраструктура;

г) інноваційний продукт.

6. Пріоритетні напрямки інноваційної діяльності в Україні складаються з:

а) стратегічних та середньо страхових;

б) стратегічних та довгострокових;

в) довгострокових та державних;

г) державних та міжнародних;

VII. МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ ТА РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ

Методи оцінювання та контроль успішності здійснюється відповідно до методів і засобів, що використовуються в НУДПСУ з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.

Навчальні досягнення студента з усіх видів виконуваних робіт (теоретична підготовка, практичні роботи, ІНДЗ, наукова робота тощо) оцінюється кількісно (визначається рейтинг), а підсумкові оцінки формуються з усіх навчальних дисциплін як за традиційною шкалою, так і за шкалою КМСОНП.

Підсумком при вивченні курсу «Інвестиційне право» є складання іспиту за контрольними питаннями з курсу.

При вирішенні питання про рівень підготовленості студентів з предмету викладач керується критеріями і положеннями, які розроблені Міносвіти України, повинен оцінити:

• знання основного фактичного матеріалу в об'ємі програми курсу;

• знання відповідного діючого законодавства;

• вміння чітко і грамотно обґрунтувати застосування окремих положень закону;

• вміння самостійно, послідовно, чітко і впевнено викласти свої думки.

Іспит оцінюється за п’ятдесятибальною шкалою, розподіл балів приведено в таблиці:

Оцінка за бальною шкалою	Оцінка за розширеною шкалою	Еквівалент за п’ятибальню шкалою
45 - 50 балів	«А» - “Відмінно”
40 - 44 бали	«В» - “Дуже добре”	4,5
35 - 39 бали	«С» - “Добре”
30 – 34 бали	«D» - “Задовільно”	3,5
25-29 балів	«E» - “Достатньо”
17 – 24 бали	«FX» - “Незадовільно”
0- 16 балів	«F» - “Неприйнятно”

45 – 50 балів («А» - “Відмінно” – «5») студент може набрати якщо він показав глибокі знання програмного матеріалу, засвоїв основну літературу, вміє розібратися в спірних точках зору і висловлює свою думку, знає діюче законодавство, вміє чітко і послідовно відповідати на питання, що йому пропонуються в екзаменаційних білетах, зробив висновки по суті питання.

40 – 44 бали («В» - “Дуже добре” – «4,5») студент може набрати якщо він показав досить глибокі знання програмного матеріалу, засвоїв основну літературу, аргументує свою точку зору і висловлює свою думку, знає діюче законодавство, вміє послідовно відповідати на питання, що йому пропонуються в екзаменаційних білетах.

35 – 39 бали («С» - “Добре” – «4») може набрати студент, який виявив позитивне знання матеріалу в обсязі навчальної програми, засвоїв основні законодавчі положення, не допускає суттєвих помилок при відповіді на всі питання екзаменаційного білету, вміє чітко викласти матеріал.

30 – 34 бали («D» - “Задовільно” – «3,5») може набрати студент, який виявив посереднє знання матеріалу в обсязі навчальної програми, засвоїв основні законодавчі положення, допускає не суттєві помилки при відповіді на всі питання екзаменаційного білету, вміє послідовно викласти матеріал.

25-29 балів («E» - “Достатньо” – «3») виставляється студенту, який показав знання основного матеріалу в обсязі навчальної програми, засвоїв положення чинного законодавства, але допускає помилки у відповідях, неточності у формулюванні окремих теоретичних положень і законів, показав поверхневі знання одного з питань білету. У відповідях немає чіткості, послідовності, аргументації матеріалу.

17 – 24 бали («X» - “Незадовільно” – «2») одержує студент, який показав фрагментарні знання основного матеріалу в межах навчальної програми, згадує окремі положення чинного законодавства, допускає помилки у відповідях, неточності у формулюванні теоретичних положень і законів, показав поверхневі знання одного з питань білету. У відповідях немає чіткості, послідовності, аргументації матеріалу.

Студент, який набрав від 17,5 до 24,5 балів, отримав незадовільну оцінку дозволяється перескласти іспит не раніше, як через три дні після його складання вперше, після повного вивчення курсу і отримання направлення у деканаті.

Менше 17 балів («F» - “Неприйнятно” – «1») виставляється студенту, який не показав жодних знань матеріалу в межах навчальної програми, не може згадати положень чинного законодавства, або допускає грубі помилки у відповідях, неточності у формулюванні теоретичних положень і законів, показав низький рівень знань одного з питань білету. У відповідях відсутня будь-яка чіткість, послідовність, аргументації матеріалу.

До складання екзамену не допускається студент, який протягом вивчення навчальної дисципліни не виконав усі види обов’язкових робіт, завдань передбачених робочим навчальним планом та робочою навчальною програмою і набрав менше 25 балів.

Студент, який на семестровому екзамені одержав незадовільну кількість балів (0-25 бали), або його не склав з будь-яких причин, складає екзамен повторно.

Максимальна кількість балів, які студент може набрати за результатами роботи протягом вивчення курсу – 100 балів, які студент може отримати за результатами поточного і підсумкового контролів.

Оцінка за бальною шкалою	Оцінка за розширеною шкалою	Еквівалент за п’ятибальною шкалою
90-100 балів	«А» - “Відмінно”
80-89 балів	«В» - “Дуже добре”	4,5
70-79 балів	«С» - “Добре”
60-69 балів	«D» - “Задовільно”	3,5
50-59 бали	«E» - “Достатньо”
35-49 балів	«X» - “Незадовільно”
0-34 бали	«F» - “Неприйнятно”

Підсумкова (загальна) оцінка з навчальної дисципліни є сумою балів, одержаних студентом (слухачем) протягом вивчення навчального курсу, а саме: за поточне та підсумкове тестування (модульний контроль) рівня засвоюваності теоретичного матеріалу під час аудиторних занять і самостійної роботи; за практичну діяльність під час проходження практики; за ІНДЗ; за участь у наукових конференціях, олімпіадах тощо.

Оцінювання результатів навчальної діяльності студентів заочної форми навчання здійснюється такими засобами: усне опитування, опитування за допомогою тестів, складання іспиту.

При усному та письмовому (написання контрольної роботи та рефератів) опитуваннях оцінювання знань студентів навчальної дисципліни проводиться наступним чином:

"5" - виставляється студенту, який безпомилково викладає навчальний матеріал, показує глибоке розуміння суті поставлених запитань;

"4" - виставляється студенту, який грамотно розкриває суть поставлених запитань, добре володіє термінами дисципліни, але припускає несуттєві помилки;

"З" - виставляється студенту, який поверхнево викладає суть навчального матеріалу, припускає багато помилок при відповідях на поставлені запитання;

"2" - виставляється студенту, який не знає суті поставлених запитань, при викладенні матеріалу допускає грубі помилки.

Оцінювання знань та вмінь студентів при застосуванні тестів здійснюється, виходячи із співвідношення між кількістю правильних відповідей і всією кількістю завдань, що входять до тесту:

"5"- правильних відповідей не менше 95%;

"4" - правильних відповідей не менше 90%;

"З" - правильних відповідей не менше 80%;

"2" - правильних відповідей менше 65%.

В кінці вивчення спецкурсу «Інвестиційне право», студенти складають іспит. Допускаються до іспиту ті студенти, які брали участь у семінарських заняттях, написали реферати, пройшли тестування з окремих тем.

Питання для модульного контролю з курсу

"Інвестиційне право"

Модуль 1.

1.Місце інвестиційного права в системі права України.

2.Метод інвестиційного права України.

3.Предмет інвестиційного права України.

4.Функції інвестиційного права.

5.Принципи інвестиційного права.

6.Поняття «суб'єктивне інвестиційне право».

7.Система інвестиційного права України.

8.Розкрити зміст поняття «інвестиція».

9.Визначити правовий зміст інвестиційної діяльності.

10.Форми інвестиційної діяльності.

11.Види інвестицій.

12.Класифікація інвестицій з точки зору національної належності інвестора.

13.Класифікація інвестицій з точки зору терміну інвестування.

14.Яка різниця між прямими інвестиціями та портфельними і нвестиція

15.Поняття інвестори та учасники інвестиційної діяльності

16.Поняття суб'єкта господарювання та його зв'язок із поняттям суб'єкт інвестиційної діяльності.

17.Права суб'єктів інвестиційної діяльності.

18.Обов'язки суб'єктів інвестиційної діяльності.

19.Відповідальність суб'єктів інвестиційної діяльності.

20.Об'єкт інвестиційної діяльності.

21.Правове регулювання захисту інвестицій.

22.Державні гарантії захисту інвестицій.

Модуль 2.

1. Поняття капітальне будівництво

2. Поняття лізингу

3. Характеристика змісту Закону України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» від 17 лютого 2000 р.

4. Державні органи які мають право втручатися в діяльність суб'єктів інвестиційної діяльності

5. Поняття та ознаки інвестиційного договору.

6. Зміст і форма господарського договору у сфері інвестиційної діяльності

7. Інвестиційний договір за участю іноземного інвестора.

8. Поняття «інвестиційні фонди». і «інвестиційні компанії».

9. Види інвестиційних фондів

10. Корпоративний інвестиційний фонд.

11. Пайовий інвестиційний фонд.

12. Організаційно-правові форми здійснення спільного інвестування у світовій ринковій економіці.

13..Історичні аспекти створення та діяльності інститутів спільного інвестування в Україні.

14. Характеристика Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)».

15. Інноваційна діяльність.

16. Об'єкти інноваційної діяльності.

17. Сучасний стан інноваційної діяльності в Україні.

18. Характеристика Закону України «Про інвестиційну діяльність».

19. Характеристика Закону України «Про режим іноземного інвестування».

20. Місце Господарського та Цивільного кодексів України, законів України «Про господарські товариства»,, «Про режим іноземного інвестування», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про загальні засади створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон».

21. Міжнародні договори як джерело інвестиційного права України

Модуль 3.

1. Поняття та ознаки іноземного інвестування.

2. Поняття та види іноземних інвестицій.

3. Об'єкти та суб'єкти іноземного інвестування.

4. Форми здійснення іноземних інвестицій

5. Правовий режим іноземних інвестицій.

6. Державна реєстрація іноземних інвестицій.

7. Гарантії здійснення іноземних інвестицій.

8. Особливості правового статусу підприємств з іноземними інвестиціями та іноземних підприємств.

9.. Зміст державного управління інвестиційною діяльністю в Україні.

10. Мета державного управління інвестиційною діяльністю в Україні.

11. Правові форми державного регулювання інвестиційної діяльності в Україні.

12. Функції державного управління інвестиційною діяльністю в Україні.

13. Система органів виконавчої влади, до функцій яких відноситься управління інвестиційною діяльністю.

14. Повноваження органів виконавчої влади, до функцій яких відноситься управління інвестиційною діяльністю.

15. Правові основи державної експертизи інвестицій.

16. Міжнародно-правове регулювання інвестиційної діяльності.

17. Двосторонні угоди, які спрямовані на захист іноземних інвестицій.

18. Основні положення Вашингтонської конвенції «Про порядок розв'язання інвестиційних спорів між державами та іноземними особами» від 1965 р.

19. Характеристика Сеульської конвенції «Про заснування Багатостороннього Агентства по гарантіях інвестицій» 1985 р.

20. Перспективи міжнародно-правового регулювання інвестиційної діяльності.

Питання для складання іспиту з курсу „Інвестиційне право"

1. Місце інвестиційного права в системі права України.

2. Метод інвестиційного права України.

3. Предметом інвестиційного права України.

4. Функції інвестиційного права.

5. Принципи інвестиційного права.

6. Поняття «суб'єктивне інвестиційне право».

7. Система інвестиційного права України.

8. Розкрити зміст поняття «інвестиція».

9. Визначити правовий зміст інвестиційної діяльності.

10.Форми інвестиційної діяльності.

11.Поняття капітальне будівництво

12 Поняття лізингу

13 Види інвестицій.

14 Класифікація інвестицій з точки зору національної належності інвестора.

15 Класифікація інвестицій з точки зору терміну інвестування.

16 Яка різниця між прямими інвестиціями та портфельними інвестиціями?

17 Інноваційна діяльність.

18 Об'єкти інноваційної діяльності.

19. Сучасний стан інноваційної діяльності в Україні.

20. Характеристика Закону України «Про інвестиційну діяльність» та Закону України «Про режим іноземного інвестування».

22 Місце Господарського та Цивільного кодексів України, законів України «Про господарські товариства»,, «Про банки і банківську діяльність»,, «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про загальні засади створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон», законодавства про приватизацію та фондовий ринок у системі інвестиційного законодавства.

23 Міжнародні договори як джерело інвестиційного права України.

24. Суб'єкти інвестиційної діяльності.

25 Визначити поняття «інвестор».

26 Учасники інвестиційної діяльності?

27 Розкрити поняття суб'єкта господарювання та його зв'язок із поняттям суб'єкт інвестиційної діяльності.

29 Права та обов'язки суб'єктів інвестиційної діяльності.

30.Права та обов'язки учасників інвестиційної діяльності

31 Відповідальність суб'єктів та учасників інвестиційної діяльності.

32 Договір як основний правовий документ, що регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності.

33 Зміст господарського договору у сфері інвестиційної діяльності.

34. Об'єкти інвестиційної діяльності.

37 Державні гарантії захисту інвестицій.

38 Розкрити зміст Закону України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» від 17 лютого 2000 р.

40 Державні гарантії захисту іноземних інвестицій.

41 Поняття «інвестиційні фонди».

42 Види інвестиційних фондів

43 Корпоративний інвестиційний фонд.

44 Пайового інвестиційного фонду.

45 Організаційно-правові форми здійснення спільного інвестування у світовій ринковій економіці.

46 Історичні аспекти створення та діяльності інститутів спільного інвестування в Україні.

47 Характеристика Закону України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)».

48.Історичні аспекти створення та діяльності інститутів спільного інвестування в Україні.

49 Поняття та види інвестування фондів.

50 Порядок створення та функціонування корпоративних інвестиційних фондів.

51. Порядок створення та функціонування пайових інвестиційних фондів.

52 Зміст державного управління інвестиційною діяльністю в Україні.

49. Мета державного управління інвестиційною діяльністю в Україні.

50.Система органів виконавчої влади, до функцій яких відноситься управління інвестиційною діяльністю.

51 Повноваження органів виконавчої влади, до функцій яких відноситься управління інвестиційною діяльністю.

52. Правові основи державної експертизи інвестицій.

53 Міжнародно-правове регулювання інвестиційної діяльності.

54 Двосторонні угоди, які спрямовані на захист іноземних інвестицій.

55 Основні положення Вашингтонської конвенції «Про порядок розв'язання інвестиційних спорів між державами та іноземними особами» від 1965 р.

56 Характеристика Сеульської конвенції «Про заснування Багатостороннього Агентства по гарантіях інвестицій» 1985 р.

57.Перспективи міжнародно-правового регулювання інвестиційної діяльності.

Дата добавления: 2015-11-14