Типи хвиль та їх годографи.

Розповсюдження хвиль в сейсморозвідці спостерігають на земній поверхні вздовж заданої лінії профілів чи на деякий площині. При цьому визначають час прибуття хвилі в кожну точку площини – профілю і будують поверхні (графіки) часу прибуття хвилі в різні точки поверхні спостережень. Початок координат при цьому звичайно співпадає з джерелом. Ця поверхня (графік) називається сейсмічним годографом.

Годограф будь-якої хвилі, побудований за спостереженнями у точках, які розташовані вздовж деякої прямої (профілю), називається лінійним.

Якщо при цьому джерело коливань розташоване на лінії спостережень, то годограф називається повздовжнім.

Якщо профіль не проходить через джерело, то годографи, розташовані на площині, дозволяють побудувати поверхневі годографи різних хвиль. Сукупність повздовжніх годографів прямої хвилі, отриманих вздовж ліній спостереження, які проходять через джерело і мають різні азимути, утворюючи конічну поверхню з вершиною в джерелі, називається поверхневим годографом прямої хвилі.

У сейсморозвідці досліджують прямі, відбиті і заломлені хвилі.

Розглянемо найпростіший випадок неоднорідності середовищ, коли є 1 плоска горизонтальна границя поділу, вище якої залягає середовище зі швидкістю V₁ і густиною s₁, а нижче зі швидкістю V₂ і густиною s₂. Причому, для спрощення, будемо вважати, що при вибуху виникає тільки повздовжня хвиля Р. Вона поширюється в усі сторони і падає на границю розділу в різних її точках під різними кутами. Її називають падаючою чи прямою хвилею.

У сейсморозвідці велике значення мають прямі хвилі, які поширюються вздовж поверхні спостереження за коротшим шляхом від джерела до точок спостереження. Прямі хвилі використовуються для вивчення властивостей порід, які залягають на поверхні землі. Швидкість їх поширення залежить від типу хвилі, яка збуджується джерелом, і складом порід. Величини швидкостей визначаються нахилом годографу прямої хвилі.

Одночасно з корисними хвилями реєструються численні (в залежності від структури і властивостей середовища) хвилі-завади з різними амплітудами, а також випадкові коливання (шуми).

Корисними вважаються хвилі, що відповідають границям, які визначаються у середовищі і можуть бути використані для вивчення геологічної будови. В деяких випадках сейсмічні хвилі утворюються поверхнями розломів. Корисні хвилі, які чітко спостерігаються на значних інтервалах профілів, називаються опорними чи маркуючими, а границі шарів, на яких вони виникають – опорними горизонтами.

Знання швидкостей поширення сейсмічних хвиль у гірських породах необхідне для інтерпретації сейсмічних даних (побудова границь, розрізів, структурних карт тощо). Крім того, вважається, що відбиваючі і заломлюючі границі співпадають з геологічними границями. Це дозволяє використовувати дані сейсморозвідки для розв’язування стратиграфічних задач і виконання структурних побудов.

Одним із завдань сейсморозвідки є вирішення задач

· структурної та нафтогазової геології (знаходження і вивчення різних форм складчастості, розломів, кутових неузгоджень, взаємовідношень різних структур, виявлення тріщинуватих зон, прогнозування геологічного розрізу, а також корисних копалин тощо);

· регіональної геології (районування великих територій, виявлення і вивчення поведінки поверхні фундаменту кристалічних порід і т. інш.);

· в інженерній геології (оцінювання глибини залягання корінних порід, вивчення гіпсометрії їх поверхні, виявлення обводнених і тріщинуватих зон тощо).

ВИСНОВОК

Автори продемонстрували результативність використання одержаного 3D розподілу швидкостей, за допомогою якого вдалося поліпшити результати обробки сейсмічних даних, зокрема глибинного міграційного перетворення. Слід зазначити, що в процесі міграційного перетворення 2D сейсмічних даних з отриманим тривимірним законом розподілу швидкостей, особливо в складних сейсмогеологічних умовах, не виникає розфазування та зміни динамічної виразності сейсмічного сигналу на перетинах профілів, як це може відбуватися за умови використання 2D швидкісних даних. Оскільки переважна більшість сейсмічної зйомки в Україні зроблена в профільному варіанті, автори змушені використовувати псевдотривимірну (2.5D) методику отримання об’ємних зоб-

ражень швидкісних характеристик середовища для розв’язання певних за-

дач міграційних перетворень. Такий підхід дає змогу лише частково досяг-

ти переваг 3D сейсмічних спостережень і підвищити ступінь адекватності

отриманих зображень геологічного середовища.

Програмний комплекс дає змогу створювати куби швидкостей із зада-

ним кроком по осях Х та У та кроком за часом, що відповідає первинній 2D

інформації і надає можливість отримання з такого куба швидкісних пара-

метрів вздовж 2D лінії довільної конфігурації у вигляді файла SGY-форма-

ту та почасових карт-зрізів розподілу швидкостей. Отримані дані можна

використовувати на будь-якому етапі обробки сейсмічних даних: візуалі-

зації 3D швидкісної моделі, підсумовування за методом СГТ, міграції в ча-

совій та глибинній площині, довільних маніпуляцій зі швидкостями на етапі

інверсії сейсмічних даних, AVO-аналізу.

Подальші перспективи розвитку вищеописаного методу автори пов’я-

зують з розвитком і вдосконаленням розробленої методики отримання швид-

кісного розподілу.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

Реферат

на тему:

« Сейсморозвідка. »

Виконав:

Ст..гр АДА-31

Ганець Тарас

Прийняв:

Лисюк С.А.

ЛЬВІВ 2013

Дата добавления: 2015-11-13