Читайте также: |
|
Середовище є програмним засобом (симулятором), призначеним як для побудови та структуризації комп'ютерних мереж, так і проведення подальшої симуляції їх роботи.
Вікно середовища Packet Tracer містить десять компонентів:
Рис. 1. Робоча область середовища Packet Tracer
Назва | Призначення | |
Лінійка меню | Тут представлені пункти: File, Options, і Help. У цих пунктах меню Ви можете знайти такі основні команди як: Open, Save, Print, і Preferences. Ви також маєте доступ до Activity Wizard у File меню. | |
Головна панель інструментів | Це меню представляє кнопки до команд меню File, зокрема Activity Wizard. Справа, ви також знайдете кнопку Information Network, яку ви можете використовувати, щоб ввести опис для поточної мережі (або будь-який текст, який ви бажаєте включати). | |
Загальна панель інструментів | Тут забезпечується доступ до інструментів робочої області: Select, Move Layout, Place Note, Delete, Inspect, Add Simple PDU (PDU – блок даних), and Add Complex PDU. | |
Логічна/Фізична панель робочої області | Ви можете перемикати між Фізичною робочою областю і Логічною робочою областю з таблицями на цій панеліі.. | |
Робоча область | Область, де Ви будете створювати свою мережу, спостерігатимете за процесом моделювання, і розглядатимете багато видів інформації і статистичних даних. | |
Realtime/Simulation область | Тут Ви можете перемикати між режимами Realtime Mode і Simulation Mode. | |
Набір мережевих компонентів | Місце, з якого Ви вибиратимете пристрої і мережеві зв’язки на робочу область. Тут містяться типовий набір Загальних пристроїві набір Конкретнихпристроїв. | |
Набір загальних пристроїв | Ця коробка містить вид пристроїв і зв'язків, доступних в Packet Tracer. Набір Конкретнихпристроїв змінюватиметься у залежності від вибраного Вами типу загального пристрою. | |
Набір конкретнихпристроїв | Тут можна вибрити конкретний тип пристрою, який Ви хочете помістити у вашу мережу, а, також, вибрати відповідний тип зв’язку між пристроями. | |
User Created Packet Window | Це вікно керує пакетами, які Ви поміщаєте в мережу протягом сценаріїв моделювання. |
2. Приклад створення найпростішої мережі
Ознакою коректної конфігурації цієї мережі має бути наступний вигляд результату роботи утиліти ping (рис.4):
Рис. 2. Схема мережевого з’єднання 2-х РС.
Рис. 3. Вікно редагування РС.
Рис. 4. Результат роботи утиліти ping
3. Приклад структуризації мережі на мережевому рівні
Розглянемо приклад сполучення двох мереж (192.168.1.0 і 192.168.2.0) на мережевому рівні. Для цього:
1. З поля 8 виберіть маршрутизатори (Routers), а з поля 9 перенесіть у вікно робочої області відповідний тип маршрутизатора. Навівши на Routers курсор миші, можна побачити основну конфігураційну інформацію про цей об’єкт. Для конфігурації маршрутизатора потрібно його відкрити (здійснити одноразовий натиск “лівої” клавіші миші на його ярлику в робочій області. Перед Вами появляться наступні опції: Physikal, Config, CLI (рис. 5).
2. У вікні Physikal (рис. 5) виберіть і вставте у слот апаратні модулі, які забезпечуватимуть відповідні інтерфейси для реалізації відповідної мережевої технології (перед цим необхідно вимкнути живлення). Типи маршрутизаторів та їх відповідні апаратні модулі наведені у Додатках.
3. У вікні Config (рис. 6) виберіть опцію Static. У цьому вікні в полі Network введіть ІР адресу мережі, в полі Mask – маску мережі, в полі Next Hop (у нашому випадку!) – адресу мережі. Після заповнення цих полів необхідно натиснути на кнопку Add. Альтернативою статичному методу заповнення таблиці маршрутизації може слугувати метод на основі протоколу RIP. Для цього необхідно вибрати опцію RIP вікна Config та ввести ІР адреси наших мереж у полі Network (рис. 7)
Рис. 5. Вікно вибору фізичних пристроїв конкретного маршрутизатора.
Рис. 6. Заповнення таблиці маршрутизатора статичним способом.
Рис. 7. Реалізація таблиці маршрутизатора на основі протоколу RIP.
4. Виберіть у вікні Config опцію INTERFACE/FastEthernet0/0 (у нашому випадку). У цьому вікні (рис. 8) в полі ІР Address необхідно задати ІР адресу порта маршрутизатора для вибраної мережі. У полі Subnet Mask – маску мережі/підмережі. Аналогічно, для FastEthernet1/0 потрібно задати ІР адресу порта маршрутизатора для іншої мережі
Рис. 8. Конфігурація портів маршрутизатора
5. З поля 8 виберіть комутатори (Switches), а з поля 9 виберіть і перенесіть у вікно робочої області відповідний тип комутатора на кожну мережу. Навівши на Switch курсор миші, можна побачити основну конфігураційну інформацію про цей об’єкт. Для конфігурації цього об’экту потрібно його відкрити (здійснити одноразовий натиск “лівої” клавіші миші на його ярлику в робочій області.
Рис. 9. Приклад сполучення двох мереж на мережевому рівні
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 42 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Домашня підготовка до роботи | | | Теоретичні відомості |