Координатно-соціограмна матриця

№		СІ	№		СІ
	0.08	0.11		-0.17	-0.19
	-0.06	0.33		0.15	-0.19
	-0.06	0.63		-0.17	-0.04
	-0.13	-0.11		0.21	0.56
	-0.12	-0.56		0.00	0.41
	-0.12	-0.63		-0.02	0.33
	-0.04	0.11		0.17	0.41
	0.02	0.26		0.04	0.56
	-0.13	-0.41
	0.15	0.33
	0.08	0.56
	-0.06	0.41
	0.00	0.48
	0.04	0.56
	0.15	0.48
	0.15	0.70
	0.15	0.56
	-0.23	0.19
	0.10	0.48

Статус учнів класу

Кількість взаємних позитивних виборів: 38 Кількість взаємних негативних виборів: 6

Коефіцієнт згуртованості: 0.05

Структура класного колективу

Актив (51,9%)

Пасив (3,7%)

Відторгнуті (3,7%)

Ізольовані (18,5%)

Зона ризику (22,2%)

1. 8. 10. 11. 1З. 14. 15. 16. 17. 19. 23. 24. 26. 27.

21.

18.

2. 3. 7. 12. 25.

4. 5. 6. 9. 20. 22.  

Умовні позначення:	Стать: – хлопці – дівчата
Статус учнів класу: Сі – офіційний статус, Si – неофіційний статус
Координатно-соціограмна матриця: Квадрант А – актив; квадрант D – пасив; квадрант С – на грані ізоляції з середньою активністю; квадрант В1 (Si: -0,2...0; Сі: 0...1) – ізоляція; квадрант В2,В3 (Si: -1...-0,2; Сі: 0...1) – відторгнення; квадрант Е – зона ризику: (Si: -0,2...0; Сі: 0...1) – ізоляція +пасив; Е2,Е3 (Si: -1...-0,2; Сі: -1...0) – відторгнення+пасив.

Табл.4 Ціннісні орієнтації

учнів 5 класу ЗОШ І-ІІІ ступенів №13 м.Ірпеня

2005-2006 н.р.

№ опит. 2

№

Прізвище, ім'я

Дозвільно-ігрова

Фізично-оздоровча

Художньо-образотворча

Предметно-перетворююча

Навчально-пізнавальна

Соціально-комунікативна

Громадсько-корисна

Національно-громадянська

Духовно-катарсична

Всього

Середній бал

Рейтинг

Руслан

0,33

VII

Ольга

XI

Роман

0,11

XI

Тетяна

XIII

ГОльга

XIV

Анна

XIII

Богдан

XIV

Олексій

0,22

VII

Діана

XIV

Юлія

0,67

II

Олександра

XIV

Анна

0,11

IX

Владислав

0,44

VI

Каріна

0,22

VIII

Богдан

0,67

I

Олена

0,44

V

Софія

0,33

IV

Олексій

XII

Антон

X

Ярослав

0,33

VII

Олександра

0,11

X

Владислав

XIV

Анастасія

0,33

III

Сергій

XIII

Дмитро

0,11

X

Анастасія

0,33

VII

Ольга

0,22

IX

0,22

0,41

0,44

0,11

0,15

0,11

0,11

0,07

0,04

0,19

III

II

I

V

IV

V

V

VI

VII

Умовні позначення:

Рівень соціальної активності учнів:

3 - >50% учнів - високий (жовтий колір)

1 - від 3 уч. до 25% нижче середнього (зелений колір)

2 - 25...50% учнів - середній (білий колір)

0 - 0-2 учнів - низький рівень (червоний колір)

Всього:

Бали:

Місце:

Методика «Ціннісні орієнтації у сфері спілкування» показує нам думку учнів стосовно того, в якій сфері діяльності зосереджена найбільша активність учня, а отже, і його сферу спілкування.

Методика «Ціннісні пріоритети», як видно з самої назви, призначена для визначення життєвих цінностей учнів і рівня їх сформованості.

Табл.5 Ціннісні пріоритети

учнів 5 класу ЗОШ І-ІІІ ступенів №13 м.Ірпеня

2005-2006 н.р.

№ опит. 2

№

Прізвище, ім'я

"Я і рідна домівка"

"Я і здоров'я"

"Я і мистецтво"

"Я і праця"

"Я і навчання"

"Я і друзі"

"Я і громадські обов'язки"

"Я і Україна"

"Я і моральні цінності"

Сума

Рівень

Руслан

III

Ольга

-1

II

Роман

-3

-1

-1

I

Тетяна

II

Ольга

-1

III

Анна

-1

II

Богдан

-1

-1

I

Олексій

-1

II

Діана

-5

-1

II

Юлія

-1

II

Олександра

II

Анна

III

Владислав

II

Каріна

II

Богдан

II

Олена

-1

-1

II

Софія

-1

-1

II

Олексій

-3

-3

-3

I

Антон

-1

-3

-1

I

Ярослав

-1

II

Олександра

II

Владислав

-1

II

Анастасія

III

Сергій

-1

-1

II

Дмитро

-1

II

Середній бал:

2,8

3,5

2,1

1,9

1,5

3,3

3,9

4,1

3,3

2,64

Місце:

V

III

VI

VII

VIII

IV

II

I

IV

Умовні позначення: Рівні сформованості ціннісних пріоритетів: +5 - ЦП повністю сформовані (жовтий колір) +1;-1 - ЦП недостатньо сформовані (зелений колір) +3 - ЦП частково сформовані (білий колір) -3; -5 - ЦП не сформовані (червоний колір)

З нашої позиції справедливим було б очікувати, що ціннісні пріоритети учнів 5-го класу будуть зосереджені в сфері «Я і навчання», але, натомість, перше місце займає сфера «Я і Україна», ІІ – «Я і громадські обов’язки», ІІІ – «Я і здоров’я». Сфера «Я і навчання» займає останнє місце. Можна припустити, що патріотичному вихованню серед цих учнів приділяється більше уваги, ніж формуванню розуміння цінності навчання. Чи є це добре, чи не дуже, ми зрозуміємо на етапі Аналізу.

Наступним кроком у комплексному психолого-педагогічному дослідженні є діагностика вад особистісного розвитку “ДВОР”(З. Карпенко).

Табл.6

Вади особистісного розвитку учнів 5 класу

ЗОШ №13 м. Ірпеня 2005-2006 н.р., Опит.№2

№ пп

Прізвище, ім'я учня

І

ІІ

III

IV

V

VI

VII

VІІI

IX

СБ

Рейтинг

Руслан

3,78

VI

Ольга

Роман

2,56

XIII

Тетяна

3,11

IX

Ольга

5,33

ІІ

Анна

Богдан

2,89

XI

Олексій

2,22

Діана

3,00

X

Юлія

2,33

XV

Катерина

3,00

X

Анна

2,33

XV

Владислав

Каріна

3,56

VII

Богдан

2,00

Олена

2,33

XV

Софія

2,67

XII

Олексій

5,67

I

Антон

3,56

VII

Ярослав

2,56

ХШ

Олександра

2,56

XIII

Владислав

4,78

III

Анастасія

4,11

V

Сергій

2,56

XІІІ

Дмитро

3,33

VІІІ

Анастасія

4,33

IV

Ольга

2,44

XIV

Всього:

Cep.бaл:

2.57

2,68

2,54

2,18

2,21

2,14

4,36

2,96

3,11

2,75

Місце:

V

IV

VI

VIII

VII

IX

І

ІІІ

ІІ

Умовні позначення:

I-Тривожність; II-Імпульсивність; III-Агресивність; IV-Схильність до нечесної поведінки;

V – Асоціальність; VI – Замкнутість; VII – Невпевненість; VIII – Екстернальність;
IX – Естетична нечутливість.

Програма проблемою № 1 виділяє невпевненість п’ятикласників у собі. Це можна пов’язати з новими умовами навчання, зумовленими переходом молодших школярів до середньої ланки школи, неуспішним проходженням адаптації до цих умов, неготовністю їх прийняти. Якщо звернути увагу на проблеми конкретного учня, то ми бачимо, наприклад, що в Олексія (8) високий рівень шкільної тривожності, а в Ольги (5) значна схильність до нечесної поведінки. Маючи це на увазі, класний керівник зможе більш ефективно будувати свою взаємодію з цими учнями, шкільний психолог та соціальний педагог зможуть, за необхідності, провести поглиблену психодіагностику та корекцію цих вад.

Методика «Ставлення батьків» (А.Я.Варга і В.В.Століна) допоможе з’ясувати, чи не пов’язані певні проблеми учня в школі з впливом батьків. Адже відомо, що батьки найчастіше є найбільш авторитетними дорослими для учнів, і від їх ставлення до дитини може залежати її доля.

Ставлення батьків
учнів 7-Г класу ЗОШ І-ІІІ рівня №13 м.Ірпеня
	2005-2006 н.р.					№ опит. 2
№	Прізвище, ім'я	Прийняття-відчуження	Соціальна бажаність	Симбіоз	Авторитарна гіперсоціалізація	"Маленький невдаха"	Середній бал	Рейтинг
	Тетяна	7,7	7,8	4,3	1,4	7,1	5,68	VII
	Анна	8,4	10,0	4,3	2,9	10,0	7,11	IV
	Каріна	8,7	8,9	4,3	5,7	10,0	7,52	II
	Софія	8,7	10,0	2,9	4,3	8,6	6,88	V
	Антон	8,4	10,0	7,1	4,3	8,6	7,68	I
	Ярослав	8,4	10,0	7,1	4,3	7,1	7,39	III
	Владислав	8,1	10,0	2,9	2,9	8,6	6,47	VI
Сер.бал:	8,34	9,52	4,69	3,67	8,57	6,96
Місце:	III	I	IV	V	II
Умовні позначення:	Значення оцінки по всіх шкалах:
9-10 - норма (жовтий колір)	3-5 - значне відхилення від норми (зелений колір)
6-8 - незначне відхилення від норми (білий колір)	0-2 - проблема (червоний колір)

Наприклад, проблема симбіозу, коли батьки ототожнюють себе з дитиною, захищають її, неначе кімнатну рослину від життєвих труднощів, тим самим створюючи собі душевний спокій і комфорт: адже дитині ніщо зараз не загрожує. У майбутньому з такої дитини може вирости егоїст, абсолютно непристосований до життя. Він буде вимагати від інших (учителів, просто дорослих і старших за себе) такого ставлення, до якого звик.

Методика ШТРР (шкільний тест розумового розвитку), дозволяє оцінити загальний розвиток учня за такими параметрами, як загальна обізнаність, а також такими мислительними операціями, як класифікація, узагальнення, аналіз.

Після етапу Діагностики здійснюється аналіз отриманих даних і прогнозування розвитку класного колективу і кожного учня зокрема (див. Статистично-кількісний аналіз та прогнозування розвитку учнів). Прогнозується, яким буде розвиток – конструктивним чи деструктивним. Яка проблема: індивідуальна, групова чи класна.

Виявивши найбільш проблемні моменти (у нашому випадку це невпевненість у собі, несформовані ціннісні орієнтації у сфері спілкування, несформовані ціннісні пріоритети у сфері «Я і навчання», «Я і праця», «Я і мистецтво»), ми переходимо до етапу Конструювання, де плануємо тактичні виховні задачі на семестр, враховуючи можливі причини і спираючись на потенційні можливості.

Далі, на етапі Програмування, розробляються виховні програми для вирішення поставлених тактичних виховних задач.

План складається на основі конкретних виховних завдань, що визначені на основі комплексної діагностики та системного аналізу; виховних програм (корекційних, тематичних, цільових, інтегрованих тощо); загальношкільних вихов­них проектів, спрямованих на виконання загальношкільних виховних завдань; пропозицій учнів класу та рекомендацій адміністрації навчального закладу.

Виховну програму можна взяти як у готовому вигляді (банк виховних про­грам), так і розробити самостійно. При створенні виховної програми необхідно виконувати основні вимоги, потрібно пам'ятати, що в ній повинні максимально відображатись корекційно-виховні завдання, визначені на семестр або навчальний рік.

Дата добавления: 2015-11-14