Правосуб’єктність України в міжнародних економічних відносинах

Міжнародні економічні відносини є складовою системи існуючих міжнародних відносин. Поняття «міжнародні відносини» досить широке. Воно включає в себе насамперед міждержавні відносини, в яких суб’єктами виступають держави та їх об’єднання як носії публічної влади. Суб’єктами цих відносин можуть бути також і міжнародні організації, зокрема економічні, та ін.

Як і будь-які суспільні відносини, міжнародні відносини є відносинами надбудовного характеру. Аналіз наукової літератури з цього питання дає можливість зробити висновок про те, що під міжнародними (міждержавними) відносинами слід розуміти відносини, які виходять за межі держав і виникають між ними. Ці відносини, як відомо, регламентуються нормами міжнародного права.

Міждержавні економічні відносини виникають і встановлюються передусім між державами як політичними формами організації суспільства, що виражають обумовлену економічним ладом певну політичну владу економічно панівного класу або всього народу. Вони можуть виникати також, як уже зазначалось, і між державами та міжнародними організаціями, між міжнародними організаціями.

Отже, міжнародні економічні відносини – це особлива форма суспільно-виробничих зв’язків між окремими державами, між державами та міжнародними організаціями, між міжнародними організаціями.[1]

Слід зазначити, що міжнародні економічні відносини набирають певної форми в залежності від об’єму правосуб’єктності тої чи іншої країни. Так, всі держави в рівній мірі можуть укладати міжнародні економічні договори, однак не всі вони мають однакову кількість таких договорів і, відповідно, набір прав і обов'язків, що випливають з них.[2]

Міжнародна правосуб'єктність є осносною ознакою суб'єкта міжнародного економічного права, виявляючись у наявності прав та обов'язків, встановлених звичайними й договірними нормами міжнародного права.[3]

Для правосуб'єктності держав характерні наступні ознаки:

- вони самі створюють норми МЕП;

- вони підкоряються безпосередньому впливу МЕП;

- вони володіють міжнародними правами та обов’язками;

- вони беруть участь у міжнародних правовідносинах;

- вони несуть відповідальність по МЕП.[4]

Три основні види міжнародної правосуб’єктності:

1) загальна міжнародна правосуб’єктність – це здатність бути суб’єктом всієї системи;

2) галузева – бути суб’єктом у рамках окремої галузі, коло суб’єктів – міжнародні організації, які здатні бути суб’єктами;

3) специфіка міжнародної правосуб’єктності – суб’єкти невеликого кола в рамках галузі або інституту. Вона є активною і пасивною (для підопічних або підмандатних територій).

Правосуб’єктність держави має такі прояви як правоздатність, дієздатність та деліктоздатність.

Правоздатність – це здатність суб’єкта міжнародного економічного права мати суб’єктивні права й нести юридичну відповідальність. Правоздатність наступає для держав – з моменту їх створення; для міжнародних організацій – з моменту набуття чинності статутних документів; для націй і народів, які борються за своє самовизначення, – з моменту визнання їх такими міжнародною спільнотою.

Дієздатність – це здатність самостійно здійснювати суб’єктами міжнародного економічного права свої права й обов’язки.

Деліктоздатність – це здатність суб’єктів міжнародного економічного права нести юридичну відповідальність за скоєні правопорушення.[5]

Правосуб’єктність – це…

Види (три)

Правоздатність

Дієздатність

[1] Див.: Міжнародне економічне право: Підручник / В. Опришко, А. Коста, К. Квінтано та ін.; За наук. ред. В. Опришко, – К.: КНЕУ, 2006, – сс. 11-12.

[2] Див.: Шумилов В.М. Международное экономическое право. Изд. 3-е, переработ. и доп. – Ростов н/Д: изд-во «Феникс». 2003. (Серия «Высшее образование») – с. 67

[3] Див.: Дей М.О. Міжнародне економічне право: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів економічного та юридичного спрямування / Марина Олександрівна Дей. – Кривий Ріг: Видавничий дім, 2009, – с. 98

[4] Див.: Шумилов В.М. Международное экономическое право. Изд. 3-е, переработ. и доп. – Ростов н/Д: изд-во «Феникс». 2003. (Серия «Высшее образование») – с. 66

[5] Дей М.О. Міжнародне економічне право: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів економічного та юридичного спрямування / Марина Олександрівна Дей. – Кривий Ріг: Видавничий дім, 2009, – с. 98

Дата добавления: 2015-11-14