Ґендерна рівність - ознака цивілізованості держави

Ґендер як один з базових вимірів соціальної структури суспільства

Інформаційно-аналітичне видання

Київ – 2007 рік

Шановні добродії!

Останнім часам слово "ґендер" увійшло в наш український лексикон. Його часто почали вживати до місця й не зовсім. То, що ж таке ґендер насправді і чому увесь світ зараз стурбований ґендерною проблемою, яка названа серед п’яти глобальних тривог планети /бідність, екологія, демографія, мир і ґендер/.

Надати певні знання про "ґендер", інформацію про літературу з цього питання, організації, що займаються ґендерними проблемами і є метою нашого посібника.

Над виданням працювали:

Л.Пескіна /завідуюча районним інформаційним Центром/ - аналітична частина,
Н.Бурсова – бібліографія

За довідками звертатись - 443-14-90, 443-09-95

Ґендерна рівність - ознака цивілізованості держави

Одним з принципів існування сучасного громадянського демократичного суспільства у Західній Європі є формування суспільної гендерної рівноваги.

Термін «Ґендер» введено в соціальні науки Енн Оклей в 70-ті роки 20 століття як поняття, що визначає соціальну стать людини на відміну від біологічної. Це соціально-рольовий статус, який визначає соціальні можливості особи кожної статі в освіті, професійній діяльності, доступі до влади, сімейних ролях. Ґендер має соціальний і правовий аспект.

Країни Європи пришвидшеними темпами переводять у практичну площину давно задекларовані положення про те, що розширення можливостей жінок, їхня участь на основі рівності в усіх сферах життя суспільства, є одним з найголовніших чинників розвитку і миру. Скажімо, 11 жінок очолюють держави та Кабінети Міністрів, а в чотирьох країнах – Франції, Іспанії, Чилі і Швеції - досягнуто паритет між чоловіками і жінками в уряді.

У шведському парламенті - 42,7 відсотків місць належить жінкам, у Фінляндії і Норвегії – 36.

§ Жінка в Україні працює фактично на 4-6 годин більше від чоловіка: праця в домашньому господарстві не враховується як продуктивна; § Жінки отримують 2/3 заробітної плати чоловіків. Праця чоловіків цінується вище праці жінок: за одну відпрацьовану годин чоловік отримує 2,53 грн., а жінка 1,92 грн.

У 80 - 90-х роках партії вийшли там на квоту 50+1, а тоді парламент дійшов до відповідних законодавчих норм. До речі, саме по цій квоті взяли в уряд Маргарет Тетчер.

Дехто з наших політиків каже, що жінки потрапили в парламент тому, що в цих країнах добре організоване економічне й соціальне життя.

Але все навпаки. Наявність критичної маси жінок-парламентарів зумовила прийняття законів, які гарантують рівноправність жінок і чоловіків, а життя людей стало об’єктом державної уваги. Рівність соціального статусу надає скандинавським країнам спокою, посилює ідеї гуманізації. Навіть, коли міністром оборони Фінляндії стала жінка, це нікого не здивувало, адже оборона, в їхньому розумінні, не накопичення заліза, а недопущення війни.

Наші стандарти дуже високі. Ми навіть маємо високі подвійні стандарти

На Всесвітньому самміті тисячоліття ООН, який пройшов в 2000 році, було визначено основні цілі розвитку на новий період. Україна стала однією з 189 країн-членів ООН, яка взяла на себе ряд зобов’язань до 2015 року, серед яких – забезпечення рівності чоловіків і жінок.

В документі " Цілі Розвитку тисячоліття. Україна " стосовно забезпечення ґендерної рівності (цілі 6) поставлено два основних завдання до 2015 року:

- забезпечити досягнення гендерного співвідношення (на рівні не менше 30 до 70 тієї чи іншої статі у представницьких органах влади та на вищих щаблях виконавчої влади. Індикаторами здійсненні цього блоку є: ґендерне співвідношення серед депутатів Верховної Ради України, серед депутатів місцевих рад (окремо на всіх рівнях) та ґендерне співвідношення серед вищих державних службовців.

Дата добавления: 2015-11-14