Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Форми залягання метаморфічних гірських порід

Необхідні лабораторні приладдя, реактиви, взірці | Обґрунтування роботи і методика її виконання | Головні типи осадових гірських порід | Кремнисті породи | Лабораторні приладдя та реактиви | Локальний метаморфізм | Метаморфічні породи локального метаморфізму | Метаморфічні породи регіонального метаморфізму | Лабораторні приладдя і реактиви | Узгоджене і неузгоджене залягання |


Читайте также:
  1. III. Порядок формирования Молодежного парламента. Органы управления Молодежного парламента
  2. UBISOFT® и NVIDIA формируют игровой альянс
  3. А как насчет того, чтобы формировать свое поведение?
  4. А)Розподіл навчального часу за темами для студентів-магістрів за спеціальністю 8.030505 – “Управління персоналом та економіка праці”, очної форми навчання
  5. Авіаквитки» зі вставкою підлеглої форми «Замовлення клієнтів».
  6. Анализ активов предприятия и источников их формирования на основе показателей баланса.
  7. Аналитический способ формирования технологий

 

Метаморфічні породи, як відомо, являють собою вторинні утворення, які виникли за рахунок осадових або магматичних гірських порід. Тому структури метаморфічних комплексів порід також є вторинними. За виключеннями лише реліктових структур, унаслідуванням від вихідних осадових або магматичних порід.

Складчастість, яка розвинута в метаморфічних товщах, надзвичайно різноманітна за своєю формою та розмірами. Широко розповсюджені просто побудовані плавні складки з поперечними розмірами в десятки кілометрів, надзвичайно складні та непостійні за формою складки течії і дуже дрібна складчастість, що переходить в плойчастість.

Найбільш типовими структурами, що виникли в процесі метаморфізму, які можна систематично спостерігати, заміряти елементи залягання і наносити на карту, є смугастість, кристалізаційна сланцюватість та лінійність.

Смугастість в метаморфічних породах проявляється в наявності двох типів прошарків – відносно лейкрократових (світлих) і більш меланократових (темних). Вона може бути первинною і вторинною.

Кристалічна сланцюватість являє собою закономірне орієнтування мінералів по їх площині, видовженню або кристалічному спрямовуванню. Формування сланцюватості проходить в умовах зорієнтованого тиску та диференціальних рухів, при яких найтонші пластинки породи зазнають відносного переміщення. При цьому орієнтування різних елементів наближується до основного напряму перебудови породи.

Лінійність проявляється у закономірному орієнтуванні різних структурних елементів вздовж лінійних напрямів.

Виділяють два основних типи лінійності – мінеральну та структурну. Мінеральна проявляється в закономірному орієнтуванні подовжених мінералів або їх скупчень. Структурна лінійність зумовлюється закономірним орієнтуванням шарнірів складок, ліній перерізу шаруватості із сланцюватістю або шаруватості із кліважем тощо.

В генетичному відношенні найбільш розповсюдженням в метаморфічних породах користуються складки течії, що утворилися в умовах високих температур та значного стресу. Різке зниження в’язкості гірських порід в таких умовах призводить до витікання порід вверх або в іншому напрямку в сторону пониженого тиску і супроводжується утворенням гнейсоподібних або сланцевих структур. Найбільшого розповсюдження в цих умовах набули гострі, сильно стиснуті та ізоклінальні складки, які досить часто ускладнюються меншими дрібними складками.

Серед давніх архейських і ранньопротерозойських порід в багатьох регіонах земної кори зустрічаються заокруглені, овальні або кутова то-заокруглені масиви, які складені гранітогнейсами і в меншій мірі масивними гранітоїдами, які одержали назву куполів. Поперечні розміри цих структур досягають десятків і сотень кілометрів. Куполи розділені між купольними синкліналями складної лінійної форми, утвореними зміненими метаморфізмом вулканогенними та осадовими породами. Куполи складені переважно плагіогранітами, гранодіоритами, кварцевими діоритами.

В краєвих частинах куполів нашарування порід вертикальне, круте, іноді запрокинуте. В ядрах куполів, навпаки, пологе або близьке до горизонтального. Тут розповсюджені тільки гранітогнейси та мігматити.

Оточують гранітогнейсові куполи зеленокам’яні пояси, що складені в нижніх частинах із змінених вулканогенних порід, а в верхніх частинах – утвореними кременистими і глинистими сланцями, кварцитами, конгломератами, аркозами, залізистими кварцитами тощо.

Форми зеленокам’яних поясів в плані назвичайно різноманітні – від кільцеподібних до неправильних. В поперечному розрізі вони мають чітко виражену синклінальну будову і ніби обтікають гранітогнейсові куполи.

 


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 99 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Обґрунтування і методика виконання роботи| Шар (пласт), його параметри і способи визначення

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.005 сек.)