|
Читайте также: |
Породи, складені переважно кремнеземом, можуть мати як органічні, так і хімічне походження. Із кремнистих порід органічного походження найбільше розповсюдження мають діатоміти, що являють собою скупчення мікроскопічних скелетів діатомітових водорослей. Діатоміти – білі або світло-жовті, м’які і легкі рихлі породи, часто подібні на письмову крейду, але, на відміну від неї, не реагують із соляною кислотою.
Трепели зовнішньо невідрізнимі від діатомітів, але мають колоїдно-хімічне походження. Вони складаються не із шкарлупок, а із найдрібніших зерен опалу, які можна розрізнити тільки під мікроскопом.
До кремнистих порід також відносяться опоки, яшми, кремнисті конкреції. Вони мають значно менше розповсюдження, ніж діатоміти і трепели.
Сірчанокислі і галоїдні породи
Сірчанокислі і галоїдні породи розрізняються за хімічним складом, але близькі за умовами формування. Серед цих порід найбільш розповсюджені кам’яна сіль, гіпс і ангідрит.
Кам’яна сіль являє собою зернисто-кристалічну або зливну масу. Забарвлення її змінюється від білого до червоного в залежності від домішок. Діагностичні ознаки солі: солена на смак, легко розчиняється у воді, має невелику густину. Зустрічається як в суцільних масах, так і у вигляді домішок в уламкових породах і глинах. При вивітрюванні на поверхні таких порід виникають білі плями солі.
Гіпс, як і кам’яна сіль, зустрічається у вигляді зернисто-кристалічних мас. Чистий гіпс сніжно-білий, жовтий або рожевий, але його забарвлення в залежності від складу домішок може бути різноманітним. Гіпс легко розпізнається за невеликою твердістю і малою густиною, яка не перевищує 2,4.
Ангідрит – сіра або голубувато-сіра щільна порода з густиною до 3 і твердістю до 3,5 за шкалою Мооса, чим різко відрізняється від гіпсу. Ангідрит зустрічається на глибинах більше 70 м. На поверхні він внаслідок гідратації переходить в гіпс.
Залізисті породи
Найбільше розповсюдження із залізистих порід мають: 1) оксиди і гідроксиди заліза; 2) карбонати заліза; 3) сульфіди заліза.
Серед порід першої групи є оолітові залізні руди. Утворюються вони при випаданні гідроксидів заліза із морської або прісної води.
До складу другої групи входять сидерит, який зустрічається у вигляді мінеральних включень в осадових породах або, рідше, утворює невеликі лінзи.
До третьої групи відносяться пірит і марказит. Вони іноді складають пласти і лінзи, але практичного значення в промисловості не мають.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 70 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Головні типи осадових гірських порід | | | Лабораторні приладдя та реактиви |