Теплопровідність

Теплопровідність – це швидкість поширення теплоти в мінеральному індивіді або агрегаті. Швидкість і напрям поширення тепла в мінералі залежить від кристалічної структури, типу зв’язку, розміру іонних радіусів, симетрії тощо. При вивченні і визначенні теплопровідності мінералів необхідно пам’ятати, що величина теплопровідності в значній мірі залежить від хімічного складу мінералу.

Таблиця 2.8 - Основні типи блисків мінералів та їх характеристика

Тип блиску	Показники заломлення, %	Показники відбиття, %	Характерні мінерали	Значення N	Значення R
Скляний	1,3-1,9	4-10	Флюорит Кварц Корунд Гранати	1,43 1,54 1,76 1,76-1,89	3,1 4,5 7,8 7,6-9,5
Алмазний	1,9-2,6	10-19	Циркон Каситерит Сфалерит Алмаз	1,95 2,00 2,37 2,42	10,2 11,7 16,5 17,2
Напівметалевий	2,6-3,0	19-25	Колумбіт Кіновар Гематит	2,45 2,85 3,00	17,4 23,1 25,0
Металевий	>3,0	>25	Антимоніт Молібденіт	4,05 4,70	36,0 42,0

Швидкість поширення тепла рекомендується визначати на добре розвинутих кристалах. Для цього грані кристалу покриваються тонким шаром розплавленого парафіну або воску. Після цього кінцем нагрітої голки необхідно доторкнутися до центру кожної грані. Теплота голки передається на поверню плоскої сітки і поширюється в різні сторони, розплавляючи віск або парафін і утворюючи фігуру плавлення різної конфігурації.

Магнітність

Магнітність – властивість мінералів взаємодіяти з магнітним полем. Магнітність визначається магнітними властивостями атомів, іонів і молекул, які складають мінерал, і його структурою. По суті всі мінерали можуть намагнічуватися в магнітному полі. Однак, найбільш здатними до намагнічування є мінерали, до складу яких входять атоми, що мають власний магнітний момент, обумовлений наявністю в них неспарених електронів. Це Fe³⁺, Fe²⁺, Mn⁴⁺, Mn³⁺, Cr³⁺, Co²⁺, Ni²⁺, Cu²⁺ та інше.

Визначення магнітності проводиться за допомогою магнітної стрілки. Якщо ж необхідно визначити величину магнітної сприйнятливості, то користуються магнітними вагами - вагою Калашнікова та ін.

Радіоактивність

Радіоактивність – це властивість мінералів випромінювати a, b і g- частинки при радіоактивному розпаді деяких елементів U, Th, K, Cs, та їх ізотопів. По величині радіоактивного випромінювання всі мінерали діляться на три класи: 1 – сильно радіоактивні; 2 – слабо радіоактивні; 3 – нерадіоактивні. До складу сильно радіоактивних мінералів входять в основному уран і торій. До складу слабо радіоактивних мінералів входять калій, цезій та ін.

Горючість

Горючість – властивість мінералів вільно горіти в атмосфері. Переважно випробування на горючість проводять в полум’ї спиртівки. Для цього невеликий кусочок визначального мінералу закріплюється в пінцеті і поміщується в найбільш гарячу частину полум'я. Якщо мінерал загориться, то випробування закінчують, вважаючи мінерал горючим. У випадку, якщо мінерал не загориться після перебування в полум’ї 5-6 хв., його вважають негорючим. При вивченні мінералів на горючість рекомендується провести випробування із самородною сіркою (горить синім полум’ям із виділенням сірчистого газу) і озокеритом (горить жовтим полум’ям із виділенням кіптяви).

Розчинність

Розчинність – здатність мінералів розчинятися у воді або інших рідинах. За ступенем і швидкістю розчинення мінерали діляться на чотири класи: легкорозчинні, розчинні, слабо розчинні і нерозчинні (табл. 2.9).

Таблиця 2.9 - Ступінь розчинності деяких мінералів

Ступінь розчинності	Розчинник	Температура	Типові мінерали
Легко розчинні	Вода   Хлороформ	Без підігріву   Без підігріву	Галіт, сильвін, корналіт   Парафін, озокерит
Розчинні	Бензол Вода Соляна кислота	Без підігріву   З підігрівом	Янтар Гіпс Ангідрит
Слабо розчинні	Вода Соляна кислота	Без підігріву З підігрівом	Ангідрит Магнезит
Нерозчинні	Вода	З і без підігріву	Кварц

Швидкість і величина розчинності залежить від ряду факторів, головним з яких є температура. Таким чином, при визначенні розчинності мінералів, рекомендується проводити її як при кімнатній температурі розчинника, так і при його підігріві в скляній пробірці на спиртівці або газовому пальнику.

Розкладання

Розкладання – здатність деяких мінералів розкладатися в кислотах або інших хімічно активних речовинах із виділенням в атмосферу деяких компонентів (табл. 2.10).

Для визначення розкладання мінерал необхідно розтовкти в порошок, висипати в пробірку і залити відповідною кислотою. При такій методиці ступінь розкладання мінералу можна визначити як при кімнатній температурі. Так і при підігріві. Підігрів проводиться на газовому пальнику або в полу-

Таблиця 2.10 - Найбільш характерні реакції розкладання деяких мінералів в різних кислотах

Назва кислоти, в якій розкладається мінерал	Назва мінералу	Виділяє	З підігрівом або без підігріву
HCl	Кальцит Анортит Малахіт Магнезит Сфалерит	СО2 СО2 СО2 СО2 Н2S	Без підігріву З підігрівом Без підігріву З підігрівом З підігрівом
HNO3	Сфалерит Галеніт	S S	З підігрівом З підігрівом

м’ї спиртівки. Одночасно з визначенням ступеню розкладання проводиться визначення виділених газів. Так, виділення H₂S супроводжується запахом “затхлих яєць”, розкладання миш’якових мінералів – запахом часнику та ін.

Смак

Смак – це здатність впливу мінералу на смаковий органолептичний апарат людини. Більшість мінералів не мають смаку, але для деяких характерним є специфічний смак. Особливо це відноситься до розчинних мінералів. По смаку виділяють солені (галіт), гірко-солені (карналіт) і пекучо-солені (сильвін) мінерали. Визначення смаку проводиться доторканням до мінералів кінчиком язика.

Дата добавления: 2015-11-14