Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Юридичний склад пмп

Читайте также:
  1. D) сохранения точных записей, определения установленных методов (способов) и сохранения безопасности на складе
  2. Syllabation (складоподіл) phonétique
  3. Автоматизація фондових технологій в складі банківської діяльності
  4. Адмін-територ устрій та регіон. поділ укр. земель у складі Австр. імперії. Населення західноукр. земель. Національне і соц. становище українців у 18- перш. пол. 19 ст.
  5. Адміністративно-політичний статус України у складі Російської та Австро-Угорської імперій у ХІХ ст.
  6. Алгоритм складання інфузійної терапії постраждалим з опіковим шоком
  7. Анализ ЛРС на соответствие требований НД на аптечных складах, базах и промышленных предприятиях

Порушення митних правил як адміністративне правопорушення складається з чотирьох елементів:
- об’єкт;
- об’єктивна сторона;
- суб’єкт;
- суб’єктивна сторона.

1. Об’єкт – це те, на що спрямоване посягання. Об’єктом порушення митних правил є суспільні відносини, які охороняються адміністративною санкцією, тобто порядок переміщення предметів через митний кордон України.

Об’єкт пмп поділяють на 3 різновиди:

Загальний об’єкт – сукупність суспільних відносин які охороняються нормами митного законодавства.

Родовий об’єкт – групи тотожних однорідних суспільних відносин які в сукупності складають загальний об’єкт і охороняються комплексом митно-правових норм. В залежності від родового об’єкту ПМП поділяють на:

· ті, що посягають на митний контроль;

· ті, що посягають на митне оформлення;

· ті, що посягають на порядок переміщення тов. і ТЗ;

· ті, що посягають на порядок оплати податків і зборів.

Безпосередній об’єкт – конкретні суспільні відносини яким спричиняється певна шкода.

 

2. Об’єктивна сторона – це зовнішній прояв діяння, система передбачених нормою митного права ознак, які характеризують зовнішню сторону порушення митних правил. Тобто діяння – основна ознака об’єктивної сторони.

Поділяють на основний і факультативний характер. До факультативних ознак належить:

· Шкідливі наслідки.

· Причинний зв'язок між діяннями та шкідливими наслідками.

· Час вчинення правопорушення.

· Місце вчинення правопорушення.

· Спосіб вчинення правопорушення.

· Знаряддя вчинення правопорушення.

 

3. Суб’єктами порушення митних правил є громадяни, які на момент вчинення правопорушення досягли 16 років, а також посадові особи підприємств. Слід звернути увагу на те, що не підлягає відповідальності за адміністративне правопорушення особа, яка є неосудною.

 

4. Суб’єктивна сторона полягає в психічному ставленні суб’єкта до вчиненого діяння. Психічне ставлення особи до вчиненого діяння – обов’язковий компонент свідомої життєдіяльності.

Суб’єктивна сторона включає в себе:

· вину,

· мотив,

· мету.

Необхідно пам’ятати, якщо в складі діяння відсутній хоча б один з перерахованих вище елементів, то притягнути до відповідальності особу не можливо.

Вина, як основна ознака і обов'язкова ознака суб'єктивної сторони, виражається у психічному ставленні особи до вчиненого проступку і його наслідків. Виявляється вина у формі умислу та необережності.

До факультативних ознак суб'єктивної сторони належать мотив і мета вчинення проступку.

3. Обставини які звільняють від відповідальності та виключають її настання

Сутність звільнення від адміністративної відповідальності полягає в тому, що винна у скоєнні адміністративного правопорушення особа, у встановленому законом порядку звільняється не тільки від самої міри покарання, а й від інших наслідків можливого покарання.

В статті 17 КУпАП зазначено, що особа, яка діяла в стані крайньої необхідності, необхідної оборони або яка була в стані неосудності, не підлягає адміністративній відповідальності.

1. Вчинення протиправного діяння в стані крайньої необхідності представляє собою дії правопорушника спрямовані на усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, встановленому порядку управління, але за умов, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунена іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена. Крайня необхідність через її правомірність та відсутність складу правопорушення виключає адміністративну, але не виключає цивільно-правову відповідальність.

 

2. Необхідною обороною є дія, вчинена при захисті державного або громадського порядку, власності, прав і свобод громадян, встановленого порядку управління від протиправного посягання шляхом заподіяння особі, яка посягає шкоди, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони — явної невідповідності захисту характерові і суспільній небезпеці посягання. Дії вчинені в стані необхідної оборони є правомірними, суспільно корисними, вони виключають суспільну небезпечність (в адміністративному законодавстві — шкідливість) та протиправність діяння. Провадження в справах про адміністративні правопорушення підлягає обов'язковому припиненню за відсутністю складу проступку.

 

3. Неосудність — це нездатність особи розуміти суспільне значення своїх дій, віддавати звіт у своїх діях чи керувати ними, що стало наслідком хворобливих змін її психіки. В адміністративному законодавстві неосудність визначається як вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності у стані, в якому вона не могла усвідомлювати своїх діянь або керувати ними внаслідок хронічної душевної хвороби, тимчасового розладу душевної діяльності, слабоумства чи іншого хворобливого стану.

Для визначення неосудності використовують поєднані між собою два критерії: медичний та юридичний. Застосування одного з цих критеріїв без зв'язку з іншим при кваліфікації проступків та проведенні медичного обстеження не допустима.

Юридичний критерій складається в свою чергу також з двох ознак: інтелектуального та вольового моментів. Інтелектуальний момент означає, що особа не могла усвідомити своїх дій. Вольовий — особа не могла керувати своїми діями. Вольова означає, що особа не здатна керувати своїми діями, тобто вона розуміє суспільну шкідливість вчинку, але через хворобу не спроможна керувати собою.

Медичний критерій визначає коло тих психічних захворювань, з якими пов'язані протиправні дії особи. Для визначення особи неосудною достатньо встановлення однієї ознаки юридичного критерію і одне психічне захворювання з перерахованих у статті 20 КУпАП.

 


Лекція №3

Система адмін. стягнень

Система амін стягнень включає:

1.Попередження

2.Штраф

3.Конфіскація

Попередження – це офіційне застереження правопорушника щодо неприпустимості таких діянь у майбутньому. Попередження накладається виключно у письмовій формі. Попередження може бути накладено керівником або заступником керівника митного органу (дають негативну держ оцінку неправомірному діянню). Це найменш суворе амін стягнення. Має морально-виховний характер. Не зачіпає майнових та ін прав порушника.

Розмежування попередження і усного зауваження:

1. Попередження-це захід амін стягнення, усне зауваження – захід державного і громадського впливу.

2. Попередження виноситься в письмовій формі, а усне зауваження - в усній.

3. Попередження призначається за проступок який має більш суспільну шкідливість, ніж той за яким можна обмежитися усним зауваженням.

4. Попередження виконується компетентним органом, а усне зауваження застосовується органом (посадовою особою), уповноваженим вирішувати справу.

5. Попередження є заходом амін відповідальності, усне зауваження-захід громадського впливу, який звільняє особу від амін відповідальності.

Рішення про накладення попередження може прийматися суддею у справах, суб’єкт яких – неповнолітня особа віком від 16 до 18років або в зв’язку з оскарженням ти опротестуванням постанови у справі (напр. про поруш ПМП). Попередження виноситься у формі постанови про накладення адмін стягнення(ст463 МКУ)

Штраф – це грошове стягнення, яке застос в межах і в амін чи судовому порядку встановлених МКУ. Розмір штрафу вимірюється в кратному відношенні від офіційно встановл розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян або одиниці. (встановл у визначеному розмірі або ж визнач верхньої і нижньої меж) Штрафи визначаються у частковому, кратному, процентному відношенні.

Амін штраф не може застос як заміна ін стягнень і може накладатись разом з додатковими стягненнями. Умови, які впливають на визнач розміру штрафу: вид правопорушення, особа та її майновий стан винного, вид суб’єкта правопорушення або вид адмін юрисдикції.

Попередження та штраф можуть застос тільки як основні а дмін стягнення за ПМП.

Конфіскація – це адмін стягнення (судово-адмін захід) яке полягає у примусовому вилученні і безоплатній передачі товарі і ТЗ у дохід держави (моторні та несамохідні ТЗ, що буксируються ними розгляд як самостійні об’єкти конфіскації. Конфіскації підлягають три види товарів:

1)безпосередні предмети ПМП

2) товари або ТЗ із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовуються для приховування безпосередніх предметів ПМП від мит контролю.

3) ТЗ, що використ для переміщення товарів безпосередніх предметів ПМП поза місцем розташування митного органу.

Конфіскація товарів, ТЗ, може застос як основне і як додаткове адмін стягнення.

Конфіскація може бути застосо виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визнач МКУ та ін ЗУ.

Конфіскація товарів, ТЗ застос незалежно від того, чи є ці товари, ТЗ власністю особи, яка вчинила правопорушення.

Якщо неможливо конфіскувати товари, які є безпосередніми предметами ПМП, товари або ТЗ із спеціально виготовленими сховищами (тайниками),) ТЗ, що використ для переміщення товарів безпосередніх предметів ПМП через мит кордон України, з осіб які вчинили ПМП стягується вартість зазначених товарів, ТЗ або у грошовому еквіваленті – рівноцінному предмету, який підлягає конфіскації.

Різниця між конфіскацією і вилученням:

1) Конфіскація –безоплатна передача товарів і предметів у власність держави, вилучення – тимчасове зберігання товарів у мит органі до виріш справ у суді.

2) Конфіскація – вид адмін стягнення, вилучення – одні з процесуальних дій. Яка використ під час провадження у справах про ПМП.

3) Конфіскацію мають право застос виключно суди, а вилучення здійсн посадові особи мит органів під час складання протоколів про ПМП.

4) Вилученню підлягають ті ж предмети, що і конфіскації, але вилучатися ще можуть документи.

5) Конфіскація оформл постановою суду, вилучення – протоколом вилучення.

6) На відміну від конфіскації, якщо рішення суду про конфіскацію відсутнє, то вилучені товари і ТЗ передаються власнику.

 

Загальні правила накладення адмін стягнень

1. Стягнення за ПМП накладається в межах МКУ.

2. За одне правопорушення може накладатися тільки основне або основне і додаткове адмін стягнення.

3. Конфіскація може виступати як основний так і додатковий вид стягнення.

4. Під час накладання адмін стягнень необх враховувати:

а) характер вчиненого правопорушення-суспіл відносини, на які посягає проступок, об’єктивна сторона, час, місце спосіб, засоби вчинення правопорушення;

б) особу правопорушника- вік, загальний чи спеціал суб’єкт, громадянство, осудністья;

в) ступінь вини: умисна-прямий чи опосередкований умисел чи з необережності-самовпевненість чи недбалість;

г) майновий стан- розмір зарплати, ін види доходу, які підлягають оподаткуванню, наявність утриманців;

д) обставини, що обтяжують або пом’якшують відповідальність.

обставини, що пом’якшують відповідальність

a. Щире розкаяння винного

b. Відвернення винним шкідливих наслідків або заподіяної шкоди

c. Перебування особи в стані сильного душевного хвилювання або збігу тяжких сімейних обставин

d. Вчинення правопорушення неповнолітнім

e. Вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до 1 р.

обставини, що обтяжують відповідальність

1) Продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу повноважних на те осіб припинити її

2) Повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адмін стягненню; вчинення правопорушення особою, яка раніше вчинила злочин.

3) Втягнення неповнолітнього в правопорушення

4) Вчинення правопорушення групою осіб

5) Вчинення правопорушення в умовах стихійного лиха або за ін надзвичайних обставин

6) Вчинення правопорушення в стані сп’яніння.

5.Якщо особа, яка була піддана адмін стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адмін правопорушення, то вона вваж такою. Що не була піддана адмін стягненню. Факт виконання постанови про накладення адмін стягнення при попередженні- оголош постанови правопорушнику; при штрафі – момент сплати суми штрафу; при конфіскації – вилуч держ виконавцем товарів і ТЗ.

6. При застосуванні конфіскації, необх щоб витрати мит органу, повяз зі зберіганням товарів і ТЗ, повинні відшкодовуватися особою, яка вчинила ПМП.

7. Кон Конфіскація може бути застосо виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визнач МКУ та ін ЗУ.

8. За одне і те саме порушення мит правил може накладатися тільки основне або основне і додаткове адмін стягнення. Якщо статтею, якою встановл адмін відповідальність за ПМП, передбачається основне і додаткове адмін стягнення, застос лише додаткового адмін стягнення без основного не допуск, крім випадку, передбач ч3 ст 467 МКУ.

9. При вчиненні однією особою двох або більше адмін правопорушень адмін стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адмін правопорушень, справи про які одночасно розгляд одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановл за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До осн стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень

10. Для забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адмін правопорушення важливе чітке регул-ня строків притягнення до адмін відповідальності. Три межі застос адмін стягнень за ПМП: загальни й(2місяці)- попередження і штраф можуть наклад не пізніше як через 2 місці з дня вчинення ПМП, за триваючого правопорушення 2 місяці з дня виявлення його, скорочений (1 місяць) –винесена та безстроково – вилучення товарів і ТЗ, незалежно від часу вчинення або виявлення ПМП.


 

Лекція №4

Провадження у справах ПМП

Провадження – це процес притягнення особи до відповідальності за ПМП. Застс КпАП та глава 69 МКУ.

Поч. з моменту поруш справи – це фактич складання протоколу про ПМП (факт порушення справи) Суд і мит органи мають право накладати і розглядати справи. Виконання постанов – справа в архів.

Провадження у справах про ПМП – це різновид адмін правопорушення, ряд послідовних взаємопов’язаних і взаємно обумовлюючих дій юрисдикційних органів, які на підставі норм адмін і мит законодавства спрямовані на притягнення правопорушника до відповідальності та виконання винесеної постанови.


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 45 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
ВНИМАНИЕ ЛЮБИТЕЛЕЙ АКТИВНОГО ОТДЫХА!| Провадження бувають

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.022 сек.)