Читайте также:
|
Парний. Через пахвинний канал у чоловіків проходить сім’яний канатик, у жінок – кругла зв’язка матки, яка оточена пухкою спол тк. Пахвинний канал є місцем утворення косих і прямих пахвинних гриж. Він має 2 кільця – глибоке та поверхневе. Глибоке пахвинне кільце (anulus inguinalis profundus) має вигляд лійкоподібного заглиблення в поперечній фасції. Присередньо і знизу це кільце обмежене між’ямковою зв’язкою(lig interfoveolare) зв’язка Жімберната. Поверхневе пахвинне кільце (anulus inguinalis superficialis) розташоване під шкірою між бічною і при середньою ніжками пахвинної зв’язки наж верхньою гілкою лобкової кістки.
Стінки:
1. Передня стінка утворена апоневрозом зовнішнього косого м’яза живота і міжніжковими волокнами.
2. Задня стінка представлена поперечною фасцією і пристінковою очеревиною.
3. Верхня стінка утворена нижніми краями внутрішнього косого та поперечного м’язів живота/
4. Нижня стінка представлена жолобом пахвинної зв’язки.
Білет 3
1. Зародкові листки (лат. folia embryonal).
У більшості організмів утворюється три зародкових листка: зовнішнє - ектодерма, внутрішній - ентодерма і середній мезодерма. Похідні ектодерми виконують в основному покривну і чутливу функції, похідні ентодерми - функції харчування і дихання, а похідні мезодерми - зв'язки між частинами зародка, рухову, опорну і трофічну функції. Вчення про зародкові листки - одне з основних узагальнень в ембріології - зіграло велику роль в історії біології. Утворення зародкових листків - перша ознака диференціювання зародка. З клітин ектодерми розвиваються шкірні покриви з їхніми похідними (волося, нігті, пера, копита) і органи почуттів. З верхньої частини ентодерми утвориться хорда, з нижньої частини — епітелій, що вистилає середні відділи кишечнику, травні залози й органи подиху. З ектодерми,розташованої над хордою, розвивається нервова трубка. З мезодерми утворяться м'язи, кістяк, кровоносна система, полові залози, органи виділення і власне шкіра — дерма.
2. Грудна клітка
За своєю формою грудна клітка нагадує овоід з верхнім вузьким кінцем і нижнім більш широким, причому обидва кінці косо зрізані. Крім того, овоід грудної клітини кілька здавлений спереду назад. Грудна клітка, compages thoracis, Має два отвори або апертури: верхню, apertura throracis superior, І нижню, apertura thoracis inferior, Затягнуту мускульною перегородкою - діафрагмою. Ребра, що обмежують нижню апертуру, утворюють реберну дугу, arcus costalis. Передній край нижньої апертури має вирізку в формі кута, angulus infrastemalis. Зазвичай розрізняють три форми грудної клітки: плоску, циліндричну і конічну. Рухи грудної клітки. Дихальні рухи складаються в поперемінному піднятті й опусканні ребер, разом з якими рухається і грудина.
3. Внутрішня основа черепа(bisis cranii interna)
Має увігнуту нерівну поверхню. У ній виділяють 3 черепні ямки: передню, середню, задню. Задній край малих крил і горбок сідла клиноподібної кістки відокремлюють передню ямку від середньої. Границею між середньою і задньою черепними ямками є верхній край кам’янистої частини скроневих кісток і спинки сідла клиноподібної кістки. Передня ямка(fossa cranii anterior) утворена очноямковими частинами лобкових кісток і дірчастою пластинкою решітчастої кістки. У центрі дірчастої пластинки піднімається півнячий гребінь. Середня черепна ямка (fossa cranii media) Стінки цієъ ямки утворені тілом ы великими крилами клиноподібної кістки, передньою поверхнею кам’янистої частини і лусковою частиною скроневих кісток. Задня черепна ямка (fossa cranii posterior) її утворюють потилична кістка, задня поверхня камянистих частин і внутрішня поверхня соскоподібних відростків правої та лівої скроневих кісток, та задня частина тіла клиноподібної кістки. На дні задньої черепної ямки є парний яремний отвір (foramen jugulare), яким закінчується борозна сигмоподібної пазухи. З верхньою частиною борозни сигмоподібної пазухи з’єднується борозна верхньої кам’янистої пазухи, а з нижньою – борозна нижньої кам’янистої пазухи.
4. М’язи шиї
Топографічна класифікація:
Поверхневі: m.platisma, m.sternocleidomastoidea. Медіальні: Надпід’язикові: m.mylohyoideus, m.digastricus, m.geniohyloideus, m. Stylohyoideus. Підпід’язикові: m.sternohyoideus, m.omohyoideus, m.sternothyreoideus, m.thyrohyoideus, m.levator glandulae thyreoideus. Глибокі бічні: *драбинчасті: m.scalenus anterior, medius,posterior. Глибокі при середні: *прямі мязи голови: m.recti capitis anterior, recti capitis lateralis, *довгі мязи: m.longus capitis, longus colli.
Підшкірний мяз шиї(platisma) – починається від гудної фасції на рівні І-ІІ ребер. Прикріплюється до нижнього краю тіла нижньої щелепи, вплітаються у привушну і жувальну фасції, а також у мязи кута рота і нижньої губи. Тягне нижню губу і кут рота вниз. Грудинно-ключично-соскоподібний м’яз(m.sternocleidomastoideus) починається двома короткими сухожилковими ніжками від передньої поверхні ручки грудини і грудинного кінця ключиці.Прикріплюється до соскоподібного відростка скроневої кістки і бічної частини верхньої каркової лінії потиличної кістки. При односторонньому скороченні нахиляє голову та шию у свій бік, а при двосторонньому – нахиляє голову назад. Двочеревцевий м’яз(m,digastricus) починається переднім черевцем від двочеревцевої ямки нижньої щелепи, заднім черевцем від соскоподібної вирізки скроневої кістки. Прикріплюються до тіла і великого рогу під’язикової кістки.Опускає нижню щелепу, піднімає підязикову кістку. Шило-під’язиковий м’яз(m.stylohyoideus) починається від шилоподібного відростка скроневої кістки. Прикріплюється до заднього кінця тіла підязикової кістки біля основи її великого рогу. Підіймає і тягне під’язикову кістку назад. Щелепно-під’язиковий м’яз(m.mylohyoideus) починається від нижньощелепної лінії на внутрішній поверхні нижньої щелепи. Прикріплюється до тіла піл’язикової кістки. Підіймає підязикову кістку та тягне назад. Підборідно-підязиковий м’яз(m.geniohyloideus) починається від підборідної ості нижньої щелепи. Прикріплюється до тіла підязикової кістки. Опускає нижню щелепу.. Лопатково-підязиковий мяз (m.omohyoideus) починається нижнім черевцем медіально від вирізки лопатки і під грудинно-ключично-соскоподібним м’язом переходить у проміжний сухожилок. Звідси верхнє черевце досягає тіла підязикової кістки, де і прикріплюється. Опускає підязикову кістку. Грудинн-підязиковий мяз(m/ sternohyoideus) починається від задньої поверхні ручки грудини та грудного кінця ключиці. Прикріплюється до тіла підязикової кістки. Опускає підязикову кістку. Грудинно-щитоподібний м’яз(m.sternothyreoideus) починається від задньої поверхні ручки грудини та хряща першого ребра. Прикріплюється до косої лінії щитоподібного хряща гортані. Опускає гортань. Щито-підязиковий м’яз(m. thyrohyoideus) починається від косої лінії щитоподібного хряща і прикріплюється до тіла підязикової кістки. Опускає підязикову кістку і підіймає гортань.
Білет 4
1. Визначення скелета, основні функції
Скелет, також Кістяк, або Скелетна система (з грец. σκελετός — буквально висохлий) — сукупність твердих тканин у тваринному організмі, які слугують опорою тіла або окремих його частин і (або) захищають його від механічних ушкоджень. Скелет виконує такі функції:
2. Кістки мозкового черепа, клиноподібна кістка
ü Лобкова кістка(os frontale)
ü Клиноподібна кістка(os sphenoidale)
ü Потилична кістка (os occipitale)
ü Тім’яна кістка (os parietale)
ü Скронева кістка(os temporale)
Клиноподібна кістка складається з тіла, від якого відходять 3 пари відростків: великі крила, малі крила, крилоподібні відростки. В основі великих крил (alae majores) спереду назад містяться:- круглий отвір (foramen rotundum); - овальний отвір (foramen ovale); - остистий отвір (foramen spinosum), який знаходиться на ості клиноподібної кістки (spina ossis sphenoidalis). Велике крило (ala major) має такі поверхні:- мозкову поверхню (facies cerebralis);- скроневу поверхню (facies temporalis);- підскроневу поверхню (facies infratemporalis);- верхньощелепну поверхню (facies maxillaris);- очноямкову поверхню (facies orbitalis). Велике крило (ala major) має такі краї: - виличний край (margo zygomaticus);- лобовий край (margo frontalis);- тім’яний край (margo parietalis);- лусковий край (margo squamosus). На скроневій поверхні великого крила (facies temporalis alae majoris) добре помітний підскроневий гребінь (crista infratemporalis). Збоку від основи крилоподібного відростка (processus pterygoideus) на великому крилі (ala major) розташована борозна слухової труби (sulcus tubae auditivae; sulcus tubae auditoriae). Велике крило (ala major) закінчується внизу остю клиноподібної кістки (spina ossis sphenoidalis).
3. З’єднання кісток плечового пояса:грудинно-ключичний суглоб
ü Грудинно-ключичний суглоб, articuldtio sternoclaviculdris
ü Акромінально-ключичний суглоб, articulatio acromoclavicularis
ü Зв'язки лопатки
Грудинно-ключичний суглоб, articuldtio sternoclaviculdris це єдине з’єднання верхньої кінцівки з тулубом. Він утворений зчленуванням суглобових поверхонь ключичної вирізки грудини і гру динного кінця ключиці. Суглобовий диск знаходиться між суглобовими поверхнями, вкритими волокнистим хрящем, і розділяє суглобову порожнину на 2 камери. Суглобова капсула підсилена 4 зв’язками. Задня грудинно-ключична зв’язка знаходиться позаду суглоба. Збоку від суглоба міститься міцна реброво-ключична зв’язка (lig costoclaviculare), яка натягнута між нижньою поверхнею грудинного кінця ключиці та хрящем і кісткою першого ребра. Над яремною вирізкою грудини розташована між ключична зв’язка, яка з’єднує верхньозадні поверхні грудинних кінців обох ключиць. Передня та задня грудинно-ключичні зв’язки(ligg sternoclavicularia anterius et posterius) вплітаються в капсулу суглоба.. За формою суглоб сідлоподібний. Головні рухи відбуваються навколо сагітальній (переднезаднем) осі - піднімання й опускання ключиці, і вертикальної - рух ключиці вперед і назад.Навколо фронтальної осі рухи найбільш обмежені – гальмують зв’язки.
4. М’язи стегна
Поділяють на 3 групи: передню(розгинають колінний суглоб, згинають кульшовий), задню(розгинають кульшовий та згинають колінний) і присередню(приводять стегно). Передня група включає: Кравецький м’яз(m.sartorius), Чотириголовий м’яз стегна (m.quadriceps femoris)
Задня група складається з двоголовий м’яз стегна(m.biceps femoris), півсухожилковий (m.semitendinosus), півперетинчастий (m.semimembranosus). Присередня група включає:
ü Гребінний м’яз(m.pectineus) починається від гребеня та верхньої гілки лобкової кістки. Прикріплюється до гребінної лінії стегнової кістки. Приводить, згинає та відвертає стегно.
ü Стрункий м’яз(m.gracilis) починається від лобкового симфізу та нижньої гілки лобкової кістки. Прикріплюється до при середньої частини гористості великогомілкової кістки і фасції гомілки. Приводить стегно, згинає гомілку.
ü Довгий привідний м’яз(m.adductor longus) починається на лобковій кістці між її гребенем та симфізом і прикріплюється до серединної третини присередньої губи шорсткої лінії. Приводить, згинає та розгинає стегно.
ü Великий привідний м’яз(m.adductor magnus) починається від сідничного горба, гілки сідничної кістки та нижньої гілки лобкової кістки. Прикріплюється вздовж усієї при середньої губи шорсткої лінії стегнової кістки. Розгинає стегно
ü Короткий привідний м’яз(m.adductor brevis) починається від нижньої гілки лобкової кістки і прикріплюється до присередної губи шорсткої лінії у верхній її половині. Приводить, відвертає і згинає стегно.
Білет 5
1. Анатомічна школа
Пирогов брав безпосередню участь в організації
У 1841 році медичного факультет Імператорського університету Св Володимира у Києв, а його учні та послідовники професори Козлов, і Вальтер започаткували відому київську школу анатомів. Продовжувачем цього напрямку став наступник Вальтера по кафедрі професор Володимир Бец, який приніс світову славу українській науці працями у галузі морфології ЦНС (в 1874 він відкрив гігантські пірамідні клітини у п’ятому шарі рухової зони кори великого мозку). Притаманний цій школі функціональний напрям надалі відбився у дослідженнях професором Тихомировим варіантів артерій та вен людини, у роботах з анатомії лімфатичної системи професора Стефаніса.
2. Підскронева ямка: межі, стінки, сполучення
Підскронева ямка (fossa infratemporal) є продовженням донизу скроневої ямки й займає простір нижче від підскроневого гребеня і виличної дуги. Вона вужча й коротша за скроневу, але має більший поперечний розмір. Верхню стінку підскроневої ямки формує частина великого крила клиноподібної кістки нижче від підскроневого гребеня, присередню — бічна пластинка крилоподібного відростка клиноподібної кістки. Ззовні й знизу підскронева ямка не має кісткової стінки Спереду ямка обмежена горбом верхньої щелепи й частково виличною кісткою, внизу вона не має кісткової стінки, ззовні прикрита гілкою нижньої щелепи.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 103 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Лицевий череп, нижня щелепа. | | | Стегновий канал |