Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Релігійно-культовий проект Володимир Великого: запровадження християнства як основа формування нового культурного всесвіту.

Джерела і складові української культури | Архітектура та образотворче мистецтво княжої доби: від візантійського канону до питомої художньої традиції. | Музика та театральні дійства. Ужиткове мистецтво та життя міста (IХ-ХІII століття). | Освіта в ХVІ – на початку ХVІІ ст. Братські школи та культурно-освітній осередок в Острозі. | Книжна справа та книгодрук в Україні (ХVІ-ХVIІ ст.). Полемічна література.Гуманістично-реформаційні ідеї у духовній культурі ХVІ – початку ХVІІ ст. | Розвиток власної художньої традиції: архітектура, монументальне малярство та іконопис ХVІ - ХVІІ ст. | Київ часів Сагайдачного: Київська братська школа та вчений гурток Лаврської друкарні. | Феномен українського козацтва як культуротворчої сили. Культура козаччини. | Європейське бароко та формування українського (козацького) бароко як власне національного художнього стилю. | Києво-Могилянській колегіум як нова освітня модель. Становлення професійних науки, філософії та розвиток мистецтв у стінах Академії. |


Читайте также:
  1. Cост. Полянская И. (гиперссылки для выполнения индивидуальных проектов) Тема 1
  2. Glossary: глоссарий (толковый словарь) строительных терминов, применяемых строителями и проектировщиками при возведении фундаментов и оснований зданий, подземных сооружений
  3. I. ЗЛОДЕЙСКОЕ УБИЙСТВО С.М.КИРОВА. НЕОБОСНОВАННЫЕ РЕПРЕССИИ ПРОТИВ БЫВШИХ ЗИНОВЬЕВЦЕВ И ТРОЦКИСТОВ
  4. III. Крымское ханство как пространство межкультурного взаимодействия средневекового Крыма.
  5. IV. НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ
  6. IV. НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ
  7. IV. НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ

Політичні передумови. Прагнення Володимира зміцнити державу і її територіальну єдність за допомогою створення єдиного пантеону язичницьких богів на чолі з Перуном не призвела до подолання племінного сепаратизму та посилення княжої влади. Надії Володимира в даному випадку покладались, очевидно, на те, що бог блискавок вважався головним в дружинної середовищі. Тільки єдинобожжя могло згуртувати країну і висвітлити авторитет одноосібної княжої влади.

Міжнародні фактори. Прийняття християнства вводило Русь в сімю європейських народів, а язичництво прирікало на ізоляцію та ворожість з боку християнізовані сусідів, що відносяться до язичників як до нелюди. При цьому слід враховувати, що остаточний розкол християнства на католицьку та православну гілки стався лише в 1054 р.

Соціальні чинники. Зростаюча соціальна неоднорідність, а також мінливі духовні запити еліти суспільства створювали умови для переходу до більш складної світоглядної системи.

Особисті міркування Володимира та деякі епізоди його життя. Він, напевно, брав до уваги хрещення своєї бабусі Ольги, яка залишила по собі добру память. Не виключено, що деякі епізоди його гріховного життя, наприклад, братовбивство під час боротьби за владу, насильство, багатоженство, у підсумку, змусили замислитися про духовне очищення, про таке діяння, яке могло б залишити про нього добру память. Але, швидше за все, він діяв, виходячи з прагматичних міркувань. У тому Справа, що прийняття їм християнства було зумовлено одруженням на сестрі візантійського імператора. Це надзвичайно піднімало його авторитет, а, отже, зміцнювало і княжу владу.

У 988 році Володимир на чолі своїх дружин осадив і взяв грецьку колонію в Криму Корсунь (Херсонес). Імператор Василь погодився підписати договір, але умовою одруження визначив обов’язкове хрещення князя. Володимир погодився, тим більше що він сам уже два роки приймав у себе представників різних вір і посилав своїх послів до Риму, Хазарський каганат, булгар, прагнучи дізнатися всі плюси і мінуси тієї чи іншої віри. Найбільш йому імпонувало, як раз, православ’я.

Після хрещення і одруження князь прибув з Корсуня до Києва і, зігнавши з допомогою дружинників всіх жителів міста на береги Дніпра і Почайни, охрестив їх. В інших російських містах хрещення проводили його намісники.

Не скрізь процес зміни віри проходив безболісно. Княжим військам доводилося придушувати численні повстання (наприклад, в Новгороді), ловити втікачів, які не бажали змінювати своїм ідолам. В’ятичі сповідували язичництво ще цілі століття

Запровадження християнства мало позитивні наслідки для розвитку Київської Русі (і не тільки в культурному та духовному плані). Воно зміцнило авторитет і владу князя, сприяло розбудові держави. Тіснішими ставали стосунки Володимира, що тепер належав до християнської "сім'ї правителів", з іншими монархами. Прийняття християнства мало позитивні наслідки й для внутрішнього життя країни. Оскільки вчення візантійської церкви підтримувало монарше право на владу, київські князі знайшли в ній ту ідеологічну опору, якої раніше не мали..

Взагалі кажучи, завдяки епохальному вибору Володимира Русь стала пов'язаною з християнським Заходом, а не з ісламським Сходом. Цей зв'язок зумовив її небачений історичний, суспільний і культурний розвиток. Важко переоцінити значення того, що християнство прийшло до Києва не з Риму, а з Візантії. Згодом, коли відбувся релігійний розкол між цими двома центрами, Київ став на бік Константинополя, відкинувши католицизм..

Значний поштовх також дала нова ідеологія піднесенню давньоруської культури. Лише з часу "хрещення Русі" у ній поширилися писемність і книжність. В Києві, а далі повсюдно на Русі почали влаштовувати школи й книгописні майстерні, і незабаром східнослов’янська країна стала однією з найкультурніших у середньовічній Європі.

Важливим чинником в історії ранньої Русі був розвиток писемності та розповсюдження грамоти. Як відомо, східнослов'янська писемність сформувалася раніше від офіційної християнізації країни та незалежно від неї, але використовувалася переважно у чисто практичних цілях. Принципово важливим етапом була поява книжковості у середині ІХ ст. Саме тоді Русь починає створювати свою церковну літературу та започатковує літописи. На основі археологічних знахідок (берестяні грамоти у Новгороді) можна припустити, що грамота у Київській Русі не була прерогативою одного тільки духовенства, вона охоплювала і феодалів і демократичні шари народу.

Церква активно сприяла розвитку давньоруської архітектури та образотворчого мистецтва. Більшість кам’яних споруд, збудованих на протязі Х – ХІІ ст. на Русі, були храми, щедро прикрашені монументальним та станковим живописом. Проте впливи східної церкви на мистецтво не завжди були благотворними. Так, через те, що візантійці не любили ставити у своїх храмах статуй, скульптура не дістала помітного розвитку.


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 130 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Київська Русь як соціокультурна система (IХ-ХІII століття).| Писемність, освіта, література доби Київської Русі. Початки філософського та наукового мислення.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.011 сек.)