Ферментативна активність та резистентність

У C. diphtheriae слабо виражені сахаролітичні властивості, вони розщеплюють глюкозу, мальтозу, галактозу до кислоти без газу. Варіант gravis розщеплює крохмаль. Виробляють фермент цистиназу, нітратредуктазу, не виробляють уреазу. За цими ознаками проводять диференціацію коринебактерій, але основними є визначення ферментів цистинази, уреази і нітратредуктази.

Антигенна структура коринебактерій досить різноманітна, у них виявлено декілька десятків соматичних антигенів, за якими їх поділяють на серотипи. Розрізняють 11 серотипів C. diphtheriae.

Фактори патогенності:

- Фактори інвазії – гіалуронідаза, нейромінідаза, протеази;

- Фактори адгезії і колонізації – фімбрії, інші поверхневі структури;

- Екзотоксин – основний фактор вірулентності – пригнічує синтез білка на рибосомах клітин, у наслідок чого клітини відмирають. Він вражає практично всі органи, але найбільш чутливими є клітини м’язів серця, нирок, надниркових залоз,нервові клітини. Як всі екзотоксини, він складається з 2 фрагментів – А і В. Фрагмент В адсорбується в мембрані клітини, утворює в ній канал, через який проникає фрагмент А і уражає фермент трансферазу (у клітині еукаріотів його міститься всього 1-2 молекули), який відповідає за елонгацію (нарощування) поліпептидного ланцюга на рибосомі. Однієї-двох молекул екзотоксину достатньо для того, щоб призупинити синтез білка в клітині. Цим пояснюється його висока токсичність. Екзотоксин продукують лише лізигенні штами коринебактерій у зв’язку з тим, що tox-ген міститься не в геномі бактеріальної клітини, а в ДНК помірного ага – фагова конверсія. Генетичний аналіз нетоксигенних штамів коринебактерій показав, що понад 20% їх містить tox-ген у «мовчазному» стані, тобто вони мають потенційну можливість продукувати токсин. Тому не токсигенні штами, які виділені від хворих та в осередках дифтерії, вивчати за допомогою ЛПР для визначення tox-гену. Можливість перетворення нетоксигенних штамів на токсигенні за допомогою фагової конверсії була доведена у дослідах на морських свинках, курячих ембріонах і білих мишах. Але чи відбувається подібне перетворення в природних умовах під час епідемічного процесу, поки що не з’ясовано;

- Біологічно активні речовини (їх більше ніж 20)пригнічують фагоцитоз, сприяють всмоктування і поширенню екзотоксину по організму [7].

Нетоксигенні штами мають всі фактори патогенності, крім екзотоксину. Останнім часом відмічається зростання кількості захворювань з клінічним діагнозом «дифтерія», при яких виділяється нетоксигенні штами C. diphtheriae. Якщо в 1994 році питома вага таких випадків в Україні становила 4,6%, то в 1998 році – 15%, а в м. Києві – 47%.

Дата добавления: 2015-11-14