Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Мистецтво: архітектура, живопис, музика та декоративно-ужиткове мистецтво.

МІСЦЕ І РОЛЬ ЛЕКЦІЙ В ОРГАНІЗАЦІЇ аудиторної і САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ. | Зміст Лекційного курсу. | Поняття «культура». | Предмет і завдання навчального курсу «Історія української культури». Її місце в системі гуманітарного знання. | Історичний розвиток уявлень про культуру (античні, середньовічні уявлення, еволюція терміна «культура» в епохи Відродження і Нового часу). | Дослов'янська культурна традиція на теренах України. | Культура східних слов'ян. | Освіта: братські школи, Острозька та Києво-Могилянська колегії (Академії). | Початок книгодрукування. | Полемічна література. |


Читайте также:
  1. Архітектура, живопис, пластичні мистецтва другої половини ХІХ ст
  2. Вчення софістів про природу та мистецтво. Людина та пізнання.
  3. Живопис, музика, театр, архітектура.
  4. Живопис, скульптура, архітектура.
  5. Мистецтво (живопис, скульптура, архітектура; музика; театр, кіно).
  6. Музика і театральне мистецтво XIX - початку XX ст.

Архітектура. Ще у VII-му-V-му століттях до н.е. стародавні греки будували на берегах Північного Причорномор'я міста типу Tіри, Oльвії, Херсонесу та Пантикапеї, руїни яких існують і тепер в Україні. Ці міста мали геометрично точне планування. В архітектурі будинків були використані елементи класичної грецької архітектури.

З VI-го по III століття до н.е. численні міста на території сучасної України створювали скіфи, серед них столиця Скіфської держави Неаполь-Скіфський у Криму, неподалік від сучасного Сімферополя.

В Криму збереглися також давньоримські інженерні споруди (типу фортеці Чара). Візантійські пам'ятники архітектури збереглися в Херсонесі, Keрчі та інших містах Півдня України (залишки замків та фортифікаційних споруд XI-го ст. - XIV-го століть). В V-му - VII-му століттях місцеві жителі Криму збудували так звані печерні міста (Eski-Kermen, Chufut-Каle та інші. Останній належить до 5-6 ст., неподалік від Бахчисарая: оборонні стіни, брами, житло, господарські будівлі - наземні та печерні, мечеть, караїмські храми. З ростом Бахчисарая, який було засновано на початку XVI ст., прийшов в занепад і до середини XIV ст. запустів).

Протягом першого тисячоліття н.е. східні слов'яни збудували багато міст, укріплень з стінами земної роботи (руїни давнього міста на Пилипенковій горі поблизу Канева, монастир біля міста Ромни тощо).

Міста Київської Русі з'явилися в IX-му та X-му століттях, і наприкінці X-го, XI-го ст. століть. Багато фортець і культурних будівель було створено в Kиєві, Чернігові та Переяславі.

Місто в Kиївській Русі складалося з трьох частин: 1)Укріплений центр (detinets); 2)Так зване оточуюче місто, оточене дерев'яною та земляною стіною; 3)Ремісничі та торгові передмістя, розташовані поза міськими стінами.

Зовнішні вихідні ворота іноді вбудовувалися у стіну (Золоті Ворота в Kиєві (1037); Ворота єпископа в Переяславі (1089).

Головним будівельним матеріалом при будівництві міст було дерево, і тільки декілька палаців та замків були побудовані з каменю та цегли. Розчин, який використовувався у будівництві, складався з вапна та води, змішаної з потовченим каменем.

Давньоруські зодчі зводили складні дерев'яні і кам'яні спорудження, що вражали своїми розмірами, пропорційністю і красою внутрішньої оздоби. Символом розквіту Київської Русі стали Десятинна церква (989-996), Софійський собор (1017-1037), Золоті ворота (1037, реконструйовані в 80-х рр. XX ст.), Успенський собор Києво-Печерської Лаври(1073-1078, зірваний у 1941 р., зараз відбудовується), Михайлівський Золотоверхий собор Михайлівського монастиря у Києві (1108-1113, зірваний у 1934-35 рр., зараз відбудовується).

Собори святої Софії, подібні Собору святої Софії в Константинополі, були збудовані, крім Kиєва, в Новгороді та Полоцьку. Пам'ятниками уміння давніх руських архітекторів є Успенський Собор Єлецького монастиря (XII ст.), Спаський Собор (1036), Борисоглебський Собор (1123), П'ятницька церква (кінець XII - початок XIII ст.) в Чернігові, княжий палац та Пантелеймонівська церква (1200) в Галичі, Успенський Собор (1160) та церква св.Василя (кінець ХIII - початок XIV ст.) у Володимирі-Волинському руїни Успенської церкви у с.Крилосі біля Галича (XII ст.) та ін.

Значна будівельна робота продовжувалася у Переяславі наприкінці XI-го ст. століття (церква святого Михайла та палац єпископа).В XII-му ст., внаслідок розпаду Київської Русі на феодальні князівства, в Києві, Чернігові та Переяславі сформувалися місцеві архітектурні школи, кожна з власним стилем.

Живопис, музика, декоративно-ужиткове мистецтво. Будинки прикрашалися різьбленням по дереву і кості, настінною мозаїкою, фресками, різьбленими кам'яними деталями, іконами. Такі прикраси сьогодні можна побачити в Софійському соборі в Києві. Всередині храму стіни прикрашали фрески. Центральний купол і арки покривала мозаїка. У мозаїці Софійського собору використано біля 130 відтінків. Таким чином, розвиток архітектури дав поштовх поширенню живопису.

В області стародавнього мистецтва відомо чимало пам'яток іконописного живопису, мініатюр (кольорових малюнків у літописах), багато виробів золотників, прикрашених малюнками й емаллю. Відомо мистецтво київських ювелірів, майстрів тонкої обробки дорогоцінних металів.

На церковні розписи, фрески, мозаїки, мініатюри, ікони, архітектурні будівлі того часу великий вплив мала візантійська культура. Поступово складається і самобутня архітектура та живопис Київської Русі.

Музичне мистецтво. Музика записувалася нотними знаками. Серед музичних інструментів були відомі дудки, сопілки, флейти, гуслі, лютні, бубни й ін. При дворах князів створювалися музичні ансамблі, а при церквах хори. Професійні співаки широко використовували народний стиль із своєрідною символікою.

Відомо мистецтво київських ювелірів, майстрів тонкої обробки дорогоцінних металів. Майстерні вироби, особливо ювелірів, і взагалі високий технічний рівень виробів кустарного промислу показують напрямок, в якому розвивалася матеріальна культура України в той час.

Київська Русь славилася досвідченими ремісниками. Було відомо біля 60 ремісничих професій. Ремісники виготовляли знаряддя праці, вироби домашнього побуту. У домницях виплавляли метал. З нього кували лемеші, серпи, ножі, цвяхи, підкови, замки. Зброярі виготовляли шоломи, щити, списи, луки та стріли, мечі та шаблі, броню і кольчуги, які з'явилися на Русі на 200 років раніш, ніж у Західній Європі. Будували кораблі - невеликі судна з веслами і вітрилами, що вміщали по 50 - 100 чоловік. Гончарі випускали різноманітний посуд, прикрашений кольоровою поливою і різноманітним орнаментом; кравці - полотняний одяг для простих людей, а також княжий одяг.

Запитання до самоконтролю.

1. Яке значення мала «Руська Правда»?

2. Досягнення культури Київської Русі за часів Ярослава Мудрого.

3. Яке місце і значення культури Київської Русі в контексті світової культури?

4. Які найвідоміші архітектурні споруди були створені у Київській Русі у Х-XII ст.?

Висновки.

Культура східних слов'ян базується на досягненнях культур народів, що проживали до цього в ареалі їх розселення. Разом з тим, вона є самобутньою, оригінальною культурою, складовою частиною світової культури. Культура Київської Русі досягла високого рівня. Вона розвивалася під впливом слов'янських культурних традицій та впливу Візантії. Народ Київської Русі створив високу матеріальну і духовну культуру, що зайняла видатне місце в розвитку європейської культури середньовіччя.

Лекція 3.


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 67 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Література, наукові знання та освіта.| Релігійне життя в Україні. Берестейська церковна унія.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)