Стаття 78. Відповідальність за порушення законодавства про вищу освіту

1. Особи, винні у порушенні цього Закону, несуть відповідальність відповідно до законодавства.

2. Шкода, заподіяна учасниками навчального процесу вищому навчальному закладу, а також шкода, заподіяна вищим навчальним закладом учасникам навчального процесу, відшкодовується відповідно до законодавства.

3. Невиконання вищим навчальним закладом основних завдань діяльності, вимог стандартів вищої освіти, а також порушення ліцензійних умов є підставою для позбавлення його ліцензії.

Розділ ХV
ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2014 року.

2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України “Про вищу освіту” (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 20, ст. 134 з наступними змінами).

3. Внести до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 2—3, ст. 20; 2004 р., № 14, ст. 198; 2008 р., № 5—8, ст. 78; 2010 р., № 8, ст. 59, № 41—45, ст. 529; із змінами, внесеними Законом України від 8 вересня 2011 року № 3714-VI) такі зміни:

статтю 22² викласти в такій редакції:

“Стаття 22². Посади науково-педагогічних працівників

Посади науково-педагогічних працівників запроваджуються у вищих навчальних закладах. Вичерпний перелік таких посад встановлюється Кабінетом Міністрів України.”;

в абзаці третьому статті 22³ слова “ІІІ—ІV рівнів акредитації, визначених у частині другій статті 48 Закону України “Про вищу освіту” замінити словами “університетів, академій та коледжів”;

статтю 34 після частини восьмої доповнити новою частиною такого змісту:

“Наукові дослідження, що проводяться вищими навчальними закладами за рахунок коштів державного бюджету, фінансуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності та/або центральними органами виконавчої влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади. У першочерговому порядку фінансуються фундаментальні та прикладні наукові дослідження, а також наукові роботи, що виконуються відповідно до пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки.”.

У зв’язку з цим частини дев’яту і десяту вважати відповідно частинами десятою і одинадцятою.

4. До приведення законів та інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

5. Освітня діяльність за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, що провадиться вищими навчальними закладами і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується у межах строку навчання за певною освітньо-професійною програмою з видачею державного документа про вищу освіту встановленого зразка — диплома спеціаліста.

6. Вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра.

7. Підготовка кандидатів та докторів наук, що здійснюється вищими навчальними закладами та науковими установами і започаткована до набрання чинності цим Законом, продовжується в межах передбаченого строку підготовки. За результатами захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата наук та наукового ступеня доктора наук здобувачам наукових ступенів присуджується науковий ступінь кандидата або доктора наук та видається диплом кандидата або доктора наук.

8. Науковий ступінь кандидата наук після набрання чинності цим Законом прирівнюється до наукового ступеня доктора філософії, а вчене звання старшого наукового співробітника — до вченого звання старшого дослідника.

9. Дія статті 44 цього Закону в частині вимог щодо перебування керівника вищого навчального закладу на посаді не більше двох строків підряд поширюється на керівників, призначених на посаду після набрання чинності цим Законом.

10. До приведення нормативно-правових актів з питань оплати праці, пенсійного та стипендіального забезпечення у відповідність з вимогами цього Закону умови оплати праці, пенсійного забезпечення педагогічних, науково-педагогічних і наукових працівників, стипендіального забезпечення осіб, які навчаються, зберігаються:

для університетів, академій, коледжів — на рівні вищих навчальних закладів ІІІ—ІV рівня акредитації;

для професійних коледжів, у тому числі професійних коледжів, що утворені як структурні підрозділи інших вищих навчальних закладів, — на рівні вищих навчальних закладів І —ІІ рівня акредитації.

11. Кабінету Міністрів України:

1) у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;

2) в однорічний строк з дня набрання чинності цим Законом забезпечити:

приведення власних нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

прийняття нормативно-правових актів, передбаченим цим Законом;

перегляд та скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону;

розроблення та затвердження методики розрахунку обсягу видатків на підготовку кадрів за державним замовленням виходячи з нормативу фінансової забезпеченості на одну особу, яка навчається, та приведених контингентів;

3) у дворічний строк з дня набрання чинності цим Законом привести типи вищих навчальних закладів у відповідність із цим Законом та забезпечити їх акредитацію за типом закладу;

4) у трирічний строк з дня набрання чинності цим Законом привести нормативно-правові акти з питань оплати праці педагогічних працівників у відповідність із цим Законом.

Дата добавления: 2015-11-14