Класифікація інвестицій

Існує і дещо звужене розуміння інвестицій, коли інвестиції розглядаються з позиції потоків платежів. З такої точки зору під інвестиціями можна розуміти всі витрати (або їх грошовий еквівалент), пов’язані з використанням капіталу (імобілізація, уречевлення вільного капіталу). Більш вузьке розуміння інвестицій включає сам об’єкт і строки імобілізації капіталу, які в такому випадку виступають критерієм класифікації інвестицій.

З метою врахування, аналізу і планування інвестиції класифікуються згідно І.О. Бланк за такими ознаками (рис. 2.1.)

Класифікація інвестицій

За об’єктом вкладання коштів:

Фінансові

Реальні

Інтелектуальні

В людський капітал

За характером участі в інвестуванні:

Прямі

Непрямі

За періодом інвестування:

Короткостро-кові

Довгострокові

За формами власності інвесторів:

Приватні

Державні

Іноземні

Спільні

За регіональною ознакою:

Інвестиції у середині

Інвестиції за кордоном

За ступенем ризику:

Безризикові

Низькоризи-кові

Середньо-ризикові ризикоі

Високоризикові

Спекулятивні

Рис. 2.1. Класифікація інвестицій

1.За об’єктами вкладень коштів виділяють:

- реальні інвестиції — вкладення у виробничі фонди (основні та оборотні). В основному, це вкладення в матеріальні активи — будинки, споруди, обладнання та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи (патенти, ліцензії, "know-how", технічна, науково-технічна, інструктивна, технологічна, проектно-кошторисна та інша документація).

Всередині цієї групи, як правило, виділяють наступні види інвестицій: інвестиції, які направляють на розширення виробничих потужностей, на реконструкцію та розширення діючого виробництва, відтворення основних фондів, які вибули.

- фінансові інвестиції — характеризують вкладення капіталу в різні фінансові інструменти (в основному в цінні папери) з метою отримання прибутку в майбутньому. Фінансові інвестиції, у свою чергу, підрозділяються на прямі (внесення засобів у статутний фонд юридичної особи в обмін на його корпоративні права) і портфельні (придбання цінних паперів та інших фінансових активів на фондовому ринку).

- інтелектуальні інвестиції — це вкладення в об'єкти інтелектуальної власності, які виходять з авторського права, винахідницького та патентного права, права на промислові зразки та корисні моделі.

- інвестиції в людський капітал — це вкладення в освіту, підвищення кваліфікації, соціальну сферу. Ці інвестиції довгострокові та скуповуються в майбутньому.

ФОРМИ ІНВЕСТИЦІЙ

ФІНАНСОВІ

РЕАЛЬНІ

ІННОВАЦІЙНІ

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНІ

ЦІННІ ПАПЕРИ

ВКЛАДЕНІ ДЕПОЗИТИ

МАТЕРІАЛЬНІ АКТИВИ

НЕМАТЕРІАЬНІ АКТИВИ

ПОРТФЕЛЬНІ

ПРЯМІ

Рис. 2.2 Форми інвестицій

2. За характером участі в інвестуванні виділяють:

- прямі -передбачають пряму участь інвестора у виборі об'єктів інвестування і вкладення капіталу. Вони здійснюються шляхом безпосереднього вкладення капіталу до статутних капіталів інших підприємств. Пряме інвестування здійснюють в основному досвідчені інвестори, які достатньо поінформовані про об'єкти інвестування і добре ознайомленні з його механізмом.

- непрямі інвестиції -передбачають вкладення капіталу інвестора, опосередковане іншими особами (фінансовими посередниками). Не всі інвестори мають достатню кваліфікацію для ефективного вибору об'єктів інвестування і наступного керування ними. У цьому випадку вони купують цінні папери, що випускаються інвестиційними й іншими фінансовими посередниками, що зібрані в такий спосіб інвестиційні засоби розміщають за своїм розсудом, вибираючи найбільш ефективні об'єкти інвестування, беручи участь у керуванні ними, розподіляючи отримані доходи серед своїх клієнтів.

3. За періодом інвестування розрізняють:

- короткострокові -це звичайно вкладення капіталу на період не більше одного року (наприклад, короткострокові депозитні внески, купівля короткострокових ощадних сертифікатів тощо).

- довгострокові інвестиції -озуміють вкладення капіталу на період понад один рік. Цей критерій застосовують у практиці обліку, але, як показує досвід, він потребує подальшої деталізації. Інвестиційні компанії довгострокові інвестиції деталізуються в такий спосіб: а) до 2 років; б) від 2 до 3 років; в) від 3 до 5 років; г) понад 5 років.

4. За формами власності інвесторів розрізняють інвестиції:

- приватні -це вкладення коштів, здійснювані громадянами, а також підприємствами недержавних форм власності, насамперед — колективної (правильніше було б назвати цю форму інвестицій “недержавними”, але в економічній теорії та практиці вживається термін “приватні”).

- державні -вкладення, здійснювані центральними і місцевими органами влади й управління за рахунок коштів бюджетів, позабюджетних фондів і позичкових коштів, а також державними підприємствами й установами за рахунок власних і позичкових коштів.

- іноземні -вкладення, здійснювані іноземними громадянами, юридичними особами і державами.

- спільні -вкладення, здійснювані суб’єктами даної країни й іноземних держав.

5. За регіональною ознакою можна виділити:

- інвестиції усередині країни -це вкладення коштів в об'єкти інвестування, розмішені в територіальних кордонах даної країни.

- за кордоном -вкладення коштів в об'єкти інвестування, розміщені за межами територіальних кордонів даної країни (до цих інвестицій відносяться також придбання різних фінансових інструментів інших країн).

6. За рівнем інвестиційного ризику інвестиції поділяють на:

- без ризикові -це вкладення коштів у такі об'єкти інвестування, за якими відсутній реальний ризик втрати капіталу (очікуваного доходу) і практично гарантовано отримання розрахункової суми інвестиційного доходу.

- низькоризикрві -це вкладення капіталу в об'єкти інвестування, ризик за якими значно нижчий від середньо ринкового.

- середньоризикові -рівень ризику за об'єктами інвестування приблизно відповідає середньоринковому.

- високоризикові -рівень ризику перевищує середньо ринковий.

- спекулятивні -вкладення капіталу в найризикованіші інвестиційні проекти, за якими очікується Найвищий рівень інвестиційного доходу [11].

8. За відтворювальною спрямованістю виділяють:

- валові інвестиції характеризують загальний обсяг капіталу, що інвестується у відтворювання основних засобів і нематеріальних ак­тивів в певному періоді. В економічній теорії поняття валових інве­стицій пов´язують, як правило, з вкладенням капіталу в реальний сек­тор економіки. На рівні підприємства під цим терміном часто розумі­ють загальний обсяг інвестованого капіталу в тому або іншому періоді.

- реінноваційні інвестиції характеризують обсяг капіталу, що інве­стується в просте відтворення основних засобів і нематеріальних ак­тивів, що амортизуються. В кількісному виразі реінноваційні інвес­тиції прирівнюються звичайно до суми амортизаційних відрахувань в певному періоді.

- чисті інвестиції характеризують обсяг капіталу, що інвестується в розширене відтворення основних засобів і нематеріальних активів. В економічній теорії під цим терміном розуміється чисте капіталоутворення в реальному секторі економіки. В кількісному виразі чисті інве­стиції є сумою валових інвестицій, зменшеною на суму амортизацій­них відрахувань по всіх видах капітальних активів підприємства, що амортизуються, в певному періоді.

9. За сумісністю здійснення розрізняють:

- незалежні інвестиції характеризують вкладення капіталу в такі об´єкти інвестування (інвестиційні проекти, фінансові інструменти), які можуть бути реалізовані як автономні (незалежні від інших об´єктів інвестування і що не виключають їх) в загальній інвестиційній про­грамі (інвестиційному портфелі) підприємства.

- взаємозалежні інвестиції характеризують вкладення капіталу в такі об´єкти інвестування, черговість реалізації або подальша експлуата­ція яких залежить від інших об´єктів інвестування і може здійснюва­тися лише в комплексі з ними.

- взаємовиключні інвестиції носять, як правило, аналогічний ха­рактер за цілями їх здійснення, характеру технології, номенклатурі продукції і інших основних параметрах і вимагають альтернативного вибору.

10. За рівнем інвестиційного ризику виділяють наступні види інвестицій:

- безризикові інвестиції. Вони характеризують вкладення засобів в такі об´єкти інвестування, по яких відсутній реальний ризик втрати капіталу або очікуваного доходу і практично гарантовано отримання розрахункової реальної суми чистого інвестиційного прибутку.

- низькоризикові інвестиції. Вони характеризують вкладення ка­піталу в об´єкти інвестування, ризик по яких значно нижче середньо-ринкового.

- середньоризикові інвестиції. Рівень ризику по об´єктах інвесту­вання цієї групи приблизно відповідає середньоринковому.

- високоризикові інвестиції. Рівень ризику по об´єктах інвестуван­ня цієї групи звичайно істотно перевищує середньоринкову. Особли­ве місце в цій групі займають так звані спекулятивні інвестиції, що ха­рактеризуються вкладенням капіталу в самі ризикові проекти або інструменти інвестування, по яких очікується щонайвищий рівень інвестиційного доходу.

Розглянута класифікація дозволяє виділити основні напрями інвестиційної діяльності, але вона не враховує ряду специфічних рис інвестиційного процесу, які здійснюють суттєвий вплив на процес оцінювання. Інвестиції можуть бути також класифіковані за рядом додаткових ознак:

— за використанням в інвестиційному процесі обмежених ресурсів — землі, капітальних ресурсів та персоналу;

— за потрібною сумою первинних капіталовкладень — інвестиції в малі, середні та великі проекти;

— за степенем підвладності впливу інших інвестицій — незалежні інвестиції; інвестиції, що потребують супутніх інвестицій; інвестиції, чутливі до прийняття конкуруючих інвестиційних рішень;

— за формою отриманого ефекту (залежать від цілей інвестування): економічні, соціальні, технічні, екологічні;

— за функціональною діяльність, з якою найбільш тісно пов'язані інвестиції;

— за галузевою класифікацією;

— за ступенем обов'язковості здійснення — обов'язкові, не абсолютно обов'язкові, необов'язкові [13].

Дата добавления: 2015-11-14