Читайте также:
|
|
2.29. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МІКРОПРОЦЕСОРНОЇ ТЕХНІКИ. СТРУКТУРА ТА РЕЖИМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СУЧАСНИХ МІКРОПРОЦЕСОРІВ.
Год | Процессор | Частота | Разрядность | Технология | Память | Нововведения и особенности |
Intel 4004 | 4 бит | |||||
Intel 8080 | 2 MHz | 8 бит | 6 µ | 64 Kb | ||
Intel 8086 | 8 MHz | 16 бит | 3 µ | 1 Mb | Сегментация памяти. Положил основу семейству x86 | |
Intel 80286 | 12.5 MHz | 16 бит | 16 Mb | Реализован защищенный режим | ||
Intel 80386 | 20-40 MHz | 32 бит | 1.5 µ | 4 Gb | Введена страничная организация памяти | |
Intel 80486 | 50-100 MHz | 1 µ | 4 Gb | Появляется FPU. Встроенная кэш-память. | ||
Pentium | 100-200 MHz | 32 бит | 4 Gb | Суперскалярная архитектура. Блок BTB (буфер адресов ветвления). Разделенный кэш (команд и данных). | ||
Pentium MMX | 133-233 MHz | 32 бит | 4 Gb | 57 новых команд MMX (Multimedia Extensions). 8 регистров MMX0-MMX7. Конвейер – 6 стадий. | ||
Pentium Pro | FSB=66MHz | 32 бит | 4 Gb | Первый процессор семейства P6. Появляется кэш L2 в ядре процессора. Серверный процессор. | ||
Pentium 2 | FSB=100 MHz | 32 бит | 0.25 µ | 64 Gb | L2 вынесен из ядра процессора. Первый массовый процессор семейства P6. | |
Celeron | FSB=66MHz | 32 бит | 0.25 µ | 64 Gb | L2 снова внесен в корпус процессора | |
Pentium 3 Katmai | FSB=100 MHz | 32 бит | 64 Gb | 70 команд SSE (мультимедийные команды с плавающей запятой). Также есть MMX и 3DNow! | ||
Pentium 3 Coppermine | FSB=133 MHz | 32 бит | 0.18 µ | 64 Gb | ||
Pentium 3 Tualatin | FSB=133 MHz | 32 бит | 0.13 µ | 64 Gb | ||
Pentium 4 Willamette | FSB=400 MHz(4x100) | 32 бит | 0.18 µ | 64 Gb | Конвейер – 20 стадий. Вместо L1 появляется Trace Cache – кэш трассировки. АЛУ работает с двойной частотой. Добавлены 144 команды SSE2. | |
Pentium 4 Northwood | FSB=400 MHz(4x100) | 32 бит | 0.13 µ | 64 Gb | Позже появляется FSB=533 MHz. 2003 г. FSB=800 MHz. Самое главное – технология Hyper Threading (два логических процессора в одном физическом ядре). | |
Pentium 4M | FSB=400 MHz(4x100) | 32 бит | 0.13 µ | 64 Gb | Мобильная версия Pentium 4. | |
Pentium M Banias | FSB=800 Mhz | 32 бит | 0.13 µ | 64 Gb | Технология Centrino для мобильных устройств. L2 = 1Mb. | |
Основные тенденции на ближайший год: переход на 64-битную платформу, выпуск двухядерного процессора, переход на технологию 0.06 µ, частота FSB=1033MHz.
Режимы работы современных микропроцессоров:
1. Реальный режим (Real Mode) – полностью совместим с 8086. В этом режиме возможна адресация до 1 Мб физической памяти.
2. Защищенный режим (Protected Mode). В этом режиме процессор позволяет адресовать до 4 Гб физической памяти, через которые при использовании механизма страничной адресации (которая доступна только в защищенном режиме) могут отображаться до 64 Тбайт виртуальной памяти каждой задачи. В защищенном режиме процессор может выполнять дополнительные инструкции, недоступные в реальном режиме. Существует аппаратная поддержка многозадачной работы МП. Есть аппаратная защита памяти.
3. Режим виртуального процессора 8086 (Virtual 8086 Mode). В таком режиме на одном процессоре может параллельно исполняться несколько задач с изолированными друг от друга ресурсами. При этом использование физического адресного пространства памяти управляется механизмами сегментации и трансляции страниц.
4. «Неофициальный» режим Big Real Mode (или Unreal Mode). Позволяет адресоваться ко всему 4-Гбайтному пространству памяти. В этом режиме инструкции исполняются так же, как и в реальном режиме, но с помощью дополнительных сегментных регистров FS и GS программы получают непосредственный доступ к данным во всей физической памяти.
5. Режим системного управления (SMM – System Management Mode). Используется в служебных и отладочных целях.
Структура микропроцессора на примере Intel 80486:
- шинный интерфейс (БШ);
- внутренняя кэш-память (кэш);
- блок опережающей выборки команд (БПВ);
- двухступенчатый дешифратор команд (БДШ);
- блок управления (БУ);
- целочисленное устройство (БИ);
- арифметический сопроцессор (БСопр.);
- блок сегментации (БСег.);
- блок страничного управления (БСтр.).
2.30. НА БАЗІ ІСНУЮЧИХ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ ПРОВЕСТИ РОЗРОБКУ СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ МІКРОПРОЦЕСОРА.
2.30. НА БАЗІ ІСНУЮЧИХ ТЕХНІЧНИХ РІШЕНЬ ПРОВЕСТИ РОЗРОБКУ СТРУКТУРНОЇ СХЕМИ МІКРОПРОЦЕСОРА.
На рис. 1.2 показана структура мікропроцесорів сімейства P6, яка має дві
основні відмітні особливості: мікро-архітектуру динамічного виконання команд, яка є ядром МП, і архітектуру подвійної шини, яка дозволяє підключити до ядра МП як системну шину, так і кеш-пам'ять другого рівня L2. Конструктивно ця кеш-пам'ять може розташовуватися на платі (картриджі) разом з МП у виді мікросхеми чи кількох мікросхем, або знаходитися в одному корпусі з МП. Кеш-пам'ять L2, на відміну від кеш-пам'яті 1-го рівня, є об'єднаною, тобто містить як команди, так і дані. Обмін даними між мікропроцесором та кеш-пам'яттю 2-го рівня здійснюється для МП Pentіum ІІІ (Copermіne) по 288-розрядній шині, 32 байта якої є даними (рядок кеша), і 32 розряди є кодами виявлення і виправлянь помилок. Для інших МП сімейства P6 ця шина складає 64 розряду.
Мікро-архітектура динамічного виконання команд має три основних вузли (рис. 1.2):
– пристрій вибірки та дешифрування (Fetch/Decode Unіt);
– пристрій диспетчеризації та виконання (Dіspatch/ExecuteUnіt);
– пристрій вивантаження (Retіre Unіt).
Пристрій вибірки та дешифрування здійснює вибірку команд з кеш-пам'яті команд і їх дешифрування, тобто перетворення команд формату x86 в мікрооперації, у тому порядку, в якому команди розташовані в програмі, і тому є упорядкованим пристроєм.
Пристрій диспетчеризації та виконання здійснює розподіл мікрооперацій по виконавчим пристроям та їх виконання в міру готовності даних цих мікрооперацій і наявності вільних ВП, тобто неупорядковано.
Пристрій вивантаження здійснює віддалення команд з конвеєра після їх виконання у вихідному порядку, тобто упорядковано.
Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 45 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Протокол IP и его функции. Структура IP-пакета и его параметры. Маршрутизация в IP-сетях. Фрагментация IP-пакетов. Сборка фрагментов. | | | Сегментация памяти в защищенном режиме. Разработка дескрипторов сегментов формирование линейной адреса при обращении к памяти |