Портфельний аналіз ВАТ Карпати методом Бостонської консалтингової групи.

ВАТ "Карпати" спеціалізується на виробництві міжміських, міських і приміських автобусів^*16. Автобуси мають високий рівень якості та комфортності, завдяки чому здобули добру репутацію в Україні та за її межами.

Товариство надає також послуги, пов'язані з основним видом діяльності, — сервісне обслуговування проданої техніки і торгівля запасними частинами.

Визначення одиниць портфельного аналізу. В організаційній структурі управління сформовано три стратегічних господарських центри: СГЦ₁ — виробництво міжміських і туристичних автобусів; СГЦ₂ — виробництво міських автобусів великої вмістимості; СГЦ₃ — виробництво приміських автобусів середньої і малої місткості.

СГЦ₁ розробляє і реалізує стратегію щодо виробництва таких автобусів:

— міжміський автобус середнього класу —А-699Р, загальна вмістимість 41 пасажир, комплектується карбюраторним двигуном 3IЛ (180 к. с.). Модель тривалий час була основною міжміською машиною, хоча попит знижується і виникає необхідність поступової заміни її на конкурентоспроможні моделі;

— міжміський автобус середнього класу — А-4207, загальна вмістимість 41 пасажир, укомплектований дизельними двигунами виробництва фірми МАН (Німеччина);

— великий міжміський автобус — А-5207 з дизельним двигуном виробництва фірми МАН (Німеччина), загальна вмістимість 49 пасажирів. Велика вмістимість і відповідність стандартам забезпечує його конкурентоспроможність на ринку міжміських автобусів як в Україні, так і на традиційних ринках збуту продукції ВАТ "Карпати" інших країн;

— туристичний автобус високого класу — А-5208, загальна вмістимість якого 40 пасажирів, комплектується дизельним двигуном виробництва фірми МАН (Німеччина), кондиціонером та іншими атрибутами згідно з вимогами до машин такого класу.

До СГЦ₂ — міських автобусів великої місткості — належить сімейство машин — А-5252, загальна вмістимість 108 пасажирів, місць для сидіння 23. Модель є базовим міським автобусом на найближчі роки. Вона займає майже третину в загальному обсязі виробництва продукції ВАТ "Карпати". Це сімейство завоювало сегмент ринку міських автобусів не лише в Україні, але й на традиційних для "Карпат" зовнішніх ринках.

СГЦ₃ — приміські автобуси середньої і малої місткості — представлений сімейством машин А-695, загальна вмістимість 67 пасажирів, місць для сидіння 34, які випускаються в трьох модифікаціях: А-695Н з карбюраторним двигуном 3IЛ виробництва Росії; А-695НГ з двигуном, що працює як на стиснутому газі, так і на бензині; А-695Д з дизельним двигуном виробництва Білорусі. Сімейство цих машин у загальному випуску становить понад 23 %. Завдяки низькій ціні, простій і надійній конструкції темпи приросту обсягів продажу досить високі. Для збільшення частки ринку слід постійно поліпшувати їх техніко-економічні характеристики.

Визначення параметрів матриці "зростання — частка ринку": темпів приросту обсягу продажу і відносної частки ринку.

Для цього дослідимо привабливість ринку автобусів за методом аналізу розривів, запропонованим Й. Вебером: ринок є привабливим, якщо існує істотний розрив між рівнем його абсолютного і поточного потенціалів — неохоплений попит. Чим більший цей розрив, тим вищі можливості ринку і, навпаки, чим він менший, тим ближче рівень насичення.

Традиційні ринки збуту продукції ВАТ "Карпати" — Україна та країни СНД. Здебільшого покупцями продукції є автотранспортні підприємства, тому організація продажу вимагає пристосуватися до вимог цих покупців. Основним є прямий продаж автобусів виробником покупцю, що дає змогу найкраще врахувати його особливості, вимоги до кількості й якості продукції, особливі умови оплати і поставки автобусів. Але цей метод не завжди прийнятний для покупців, тому що ринок, на якому працює ВАТ "Карпати", є дуже обширним. Часто продаж здійснюється через уповноважених на це дистриб'юторів і дилерів. Мережа таких фірм розвивається, але не завжди вони є достатньо надійними. На довготерміновій основі формуються відносини ВАТ "Карпати" зі своїми центрами сервісного обслуговування, як в Україні, так і за її межами. Більшість таких центрів створені у формі спільних підприємств за участю "Карпат" та великих автотранспортних підприємств. Зараз вони здійснюють продаж як автобусів, так і запчастин до них.

Обсяг продажу основних видів продукції ВАТ "Карпати" подано в табл. 1.

Таблиця 1. Динаміка і структура обсягів реалізації ВАТ "Карпати"

Вид продукції	Обсяг продажу у попередньому році	Обсяг продажу у звітному році	Темпи приросту обсягу продажу, %
млн грн	% до підсумку	млн грн	% до підсумку
Міжміські і туристичні автобуси	23,1	45,5	26,25	47,1	13,6
Міські автобуси великої вмістимості	15,58	30,7	16,4	29,4	5,3
Приміські автобуси середньої і малої вмістимості	12,07	23,8	13,12	23,5	8,7
Разом	50,75	100,0	55,77	100,0	9,9

За звітний рік загальний обсяг продажу ВАТ "Карпати" зріс з 50,75 млн грн до 55,77 млн грн, тобто на 9,9 %. Темпи приросту обсягу продажів ВАТ "Карпати" випереджують середньогалузеві темпи, які дорівнюють 7 %. Найбільшу частку в структурі реалізованої продукції товариства займають міжміські і туристичні автобуси — понад 45 % з тенденцією до подальшого зростання. Темпи зростання цього виду продукції становлять 113,6 % від рівня попереднього року. Хоча передбачається поступова переорієнтація з міжміських автобусів великої місткості на малі автобуси.

За результатами маркетингових досліджень, абсолютний потенціал ринку міжміських і туристичних автобусів становить 87,48 млн грн. Обсяг продажу ВАТ "Карпати" в звітному році становив 26,25 млн грн а фірм-конкурентів — 30,64 млн грн, з них "Ікар" — 11,4 млн грн, "Карос" — 10,6 млн грн, інші — 8,64 млн грн. Частка товариства становить понад 46 % від загального обсягу поточного попиту. Неохоплений попит дорівнює 30,59 млн грн або 34,97 % від абсолютного потенціалу, тобто привабливість ринку досить висока. Середньорічний темп приросту обсягів продажу ВАТ "Карпати" міжміських і туристичних автобусів — 13,6 %.

Міських автобусів великої вмістимості ВАТ "Карпати" реалізувало у звітному році на суму 16,4 млн грн (38,5 % від загального обсягу продажу відповідних автобусів на ринку), а фірми-конкуренти ("JIA3", "Карос" та інші) — 26,12 млн грн. Неохоплений попит становить 23 млн грн або 35,1 % абсолютного потенціалу ринку. Середньорічний приріст обсягу продажу ВАТ "Карпати" — 5,3 %.

Поточний попит на ринку приміських автобусів становить 50,47 млн грн. У звітному році ВАТ "Карпати" реалізувало приміських автобусів на суму 13,12 млн грн, що становить 26 % від загального обсягу продажу середніх і малих автобусів. Середньорічний темп їх приросту — 8,7 %. Загальний обсяг продажу трьох основних конкурентів ("КАЗ", "ПАЗ", "ЧАЗ") — 31,24 млн грн, тобто вони займають 61,8 % ринку, отже, неохоплений попит — 20,6 % від абсолютного потенціалу ринку.

Таким чином, дослідження ринку автобусів показали, що його абсолютний потенціал досить великий. Водночас на ринку існує багато конкурентів, які чітко зорієнтовані на його окремі сегменти (табл. 2).

Таблиця 2. Характеристика попиту на ринку автобусів

Вид продукції	Абсолютний попит, млн грн	Обсяг продажу, млн грн	Середньорічний приріст, %
Міжміські і туристичні автобуси	87,48	56,89	10,8
Міські автобуси великої вмістимості	65,6	42,52	4,2
Приміські автобуси середньої і малої вмістимості	63,7	50,57	6,4
Разом	216,78	149,98	7,0

Дослідимо конкурентне середовище, яке представлене значною кількістю самостійних виробників автобусів. У ВАТ "Карпати" є кілька сильних вітчизняних і зарубіжних конкурентів.

На ринку міжміських і туристичних автобусів до них належать зарубіжні фірми ("Ікар" і "Карос"), а також вітчизняні авторемонтні підприємства, які перейшли від капітального ремонту автобусів до їх виробництва. Сильними сторонами конкурентів є: відповідність продукції вимогам міжнародних стандартів, гнучка система продажу, сучасний дизайн продукції, а слабкими сторонами — невеликий досвід роботи на ринку автобусів, вузька спеціалізація, мала виробнича потужність підприємств, відсутність налагоджених зв'язків з основними споживачами автобусів, орієнтація на основні агрегати імпортного виробництва.

На ринку великих міських автобусів основним конкурентом ВАТ "Карпати" є ЛA3, який провів технічне переозброєння виробництва, має відповідну експериментальну базу. Однак недоліками є: вузька спеціалізація; малочисельна конструкторська служба і відсутність нових розробок автобусів.

На ринку приміських автобусів пріоритетними конкурентами є КАЗ і ПАЗ (великі виробничі потужності; наявність науково-технічного центру, в т. ч. підрозділу з дизайну; налагоджені зв'язки з основними споживачами продукції; наявність модифікацій автобусів, але вузька спеціалізація).

Отже, крім вітчизняних виробників автобусів, істотну конкуренцію становлять зарубіжні фірми, зокрема такі, як "Ікар" і "Карос". Фірма "Ікар" виготовляє широку гаму машин, має високий технічний рівень та якість виробництва автобусів; налагоджені тісні та довготривалі зв'язки з споживачами продукції; розвинуту мережу підприємств-постачальників, зокрема ліцензійних виробників вузлів і агрегатів високого технічного рівня; досить фахову маркетингову службу; розвинуту конструкторсько-експериментальну базу, яка спроможна виконувати нові розробки відповідно до вимог ринку. Однак на автобуси фірми "Ікар" ціни вищі і питома вага імпортних запчастин більша.

Фірма "Карос" виготовляє міжміські і великі міські автобуси. Завдяки виваженій ціновій політиці, фірма починає виходити на ринки збуту ВАТ "Карпати". Сильні сторони фірми: високий технічний рівень; розвинута конструкторсько-експериментальна база; налагоджені кооперовані зв'язки з виробниками основних агрегатів. Слабкі сторони фірми (на традиційних ринках ВАТ "Карпати"): відсутність налагоджених зв'язків із основними споживачами автобусів; неповна пристосованість до експлуатації на цих ринках збуту.

До конкурентів належать також фірми "Мерседес", "Вольво", "Неоплан", "Івеко", "Рено", але обсяги їх продажу на регіональному ринку поки що незначні.

Для кількісної оцінки конкурентних переваг ВАТ "Карпати" обчислимо його частку ринку відносно найнебезпечнішого (пріоритетного) конкурента. Якщо частка ринку аналізованої організації перевищує частку ринку пріоритетного конкурента, то рівень її конкурентоспроможності високий. І, навпаки, якщо її частка ринку менша від частки ринку пріоритетного конкурента, то низький.

Обсяги продажу прямих конкурентів ВАТ "Карпати" та його відносна частка представлені в табл. 3.

Таблиця 3. Обсяги продажу автобусів ВАТ "Карпати" та його основних конкурентів

Вид продукції	Кількість конкурентів	Обсяги продажу, млн. грн.	Відносна частка ринку ВАТ "Карпати" порівняно а пріоритетним конкурентом
всього	в тому числі
ВАТ "Карпати"	пріоритетного конкурента
Міжміські і туристичні автобуси		56,89	26,25	11,4	2,3
Міські автобуси великої вмістимості		42,52	16,4	11,7	1,4
Приміські автобуси середньої і малої вмістимості		50,47	13,12	14,0	0,9

Аналіз конкурентоспроможності окремих СГЦ ВАТ "Карпати" свідчить, що СП^ (міжміські автобуси) і СГЦ2 (міські автобуси великої вмістимості) є конкурентоспроможними — їх частка ринку більша за частку ринку пріоритетного конкурента (відносна частка ринку більша одиниці). Водночас СГЦ3 (приміські автобуси середньої та малої вмістимості) є неконкурентоспроможними.

Проводячи виважену цінову політику, постійно покращуючи якість продукції та розвиваючи надійне сервісне обслуговування, ВАТ "Карпати" має змогу утриматися на традиційних ринках збуту, а також підвищити рівень конкурентоспроможності на ринку.

Побудова та аналіз поточного господарського портфеля ВАТ "Карпати" проводять з метою оцінки поточного стану господарського портфеля та позиції кожного СГЦ. Координатами точки розміщення конкретного СГЦ на матриці "зростання — частка ринку" є привабливість конкретного сегмента ринку, оцінена за темпами приросту ринку, та відносна частка ринку, яку контролює певний СГЦ.

За розрахунками (див. табл. 1 і 3) СГЦ ВАТ "Карпати" мають такі координати: СГЦ, (13,6; 2,3); СГЦ₂ (5,3; 1,4); СГЦ₃(8,7; 0,9). Третім, не менш важливим параметром, є "внесок" кожного з СГЦ в досягнення загальних цілей ВАТ "Карпати", який графічно подається у вигляді кола, діаметр якого пропорційний обсягу продажу конкретного виду продукції (див. табл. 1). За цими координатами пози-ціюємо СГЦ на матриці "зростання — частка ринку " (рис. 1), яка характеризує поточний стан господарського портфеля товариства. Базова лінія поділяє види діяльності, які характеризуються низькими та високими темпами приросту, при середньогалузевих — 7 %.

Як свідчить проведений аналіз, поточний господарський портфель ВАТ "Карпати" збалансований, тому що досягнута найкраща комбінація: "знаки питання", "зірки" та "грошові мішки".

Приміські автобуси середньої і малої місткості (СГЦ3) характеризуються досить значним зростанням і малою відносною часткою ринку, підпадаючи під категорію "знаки питання". Ця продукція перебуває на стадії освоєння, тому вимагає значних коштів для підтримання зростання. Вона займає менш вигідне положення, ніж продукція пріоритетного конкурента, але має великі шанси на успіх, тому що ринок розширюється.

Міжміські і туристичні автобуси (СГЦ₁) належать до "зірок", тобто товарів — лідерів на ринку, що дають віддачу, але потребують значних капіталовкладень. Надходження грошових коштів від СГЦ, відносно невеликі.

Міські автобуси великої вмістимості (СГЦ₂) — "грошові мішки", яких вважають "генераторами коштів для підтримання "знаків питань" і "зірок".

Згідно з моделлю життєвого циклу попиту (ЖЦП) оптимальною є така послідовність переходу СГЦ з однієї категорії в іншу: зі "знаків питання" в "зірки", з "зірок" у "грошові мішки", потім — у "собаки", що відповідає стадіям ЖЦП: впровадження, зростання та зрілість ринку певного продукту.

Таким чином, наявна комбінація СГЦ в господарському портфелі ВАТ "Карпати" сприяє отриманню доброго результату від його діяльності — задовільної рентабельності й ліквідності, стабільного зростання обсягу продажу й прибутку. Найкраща ситуація склалася на ринку міжміських і туристичних автобусів, де відносна частка ринку і темпи приросту є досить високими. На ринку міських автобусів темпи приросту є нижчими, ніж на ринку приміських автобусів.

Рис. 1. Поточний стан господарського портфеля ВАТ "Карпати"

Побудова цільового господарського портфеля передбачає оцінку перспектив ВАТ "Карпати" та визначення, для яких СГЦ ці перспективи найкращі.

Розглянемо декілька можливих сценаріїв зміни позиції СГЦ ВАТ "Карпати": на основі екстраполяції існуючих тенденцій; припущення, що стан оточення буде сприятливим; припущення про можливе скорочення діяльності товариства.

Проведемо екстраполяцію існуючих тенденцій методом середнього ковзного, який передбачає, що наступний на часовому проміжку обсяг продажу за величиною дорівнює його середньому значенню, розрахованому за певний період. Як свідчать дослідження ринку автобусів, середньогалузеві темпи приросту залишаться без змін (на рівні 7 %). Результати розрахунку основних параметрів матриці "зростання — частка ринку" подані в табл. 4.

Таблиця 4. Прогнозовані показники цільового господарського портфеля ВАТ "Карпати" (екстраполяція існуючих тенденцій)

СГЦ	Обсяги продажу, мли. грн.	Відносна частка ринку	Темпи приросту обсягу продажу, %
ВАТ "Карпати"	пріоритетного конкурента
СГЦ1	30,0	12,2	2,46	14,3
СГЦ2	17,35	12,5	1,39	5,8
СГЦ3	14,34	15,0	0,96	9,3
Разом	61,69	39,7	—	10,6

Динамічний аналіз свідчить, що обсяг продажу ВАТ "Карпати" може зрости до 61,69 тис. грн., тобто на 10,6 % при умові збереження існуючих тенденцій зростання.

За розрахунками (табл. 4) СГЦ мають такі нові координати: СГЦ, (14,3; 2,46); СГЦ₂ (5,8; 1,39); СГЦ₃ (9,3; 0,96). У результаті цільовий господарський портфель ВАТ "Карпати" матиме вигляд (рис. 2).

Як видно з рис. 2, позиції СГЦ на полях матриці "зростання— частка ринку" незначно змінилися порівняно з поточним господарським портфелем.

Другий сценарій базуватиметься на припущенні, що стан оточення сприятливий і ВАТ "Карпати" зможе збільшити обсяги продажу та освоїти ринки інших областей України, тобто обсяг продажу товариства збільшиться на 12,3 %. Результати розрахунку основних параметрів матриці "зростання — частка ринку" подані в табл. 5.

Рис. 2. Цільовий господарський портфель ВАТ "Карпати" (іекстраполяція існуючих тенденцій)

Розрахунки показали, що при сприятливих зовнішніх і внутрішніх умовах обсяг продажу ВАТ "Карпати" зросте до 62,63 млн грн або на 12,3 % за прогнозований період. Темпи приросту та відносна частка ринку СГЦ₁ та СГЦ₃зростатимуть, а СГЦ₂ — зменшаться. При цьому найвищими вони збережуться для міжміських автобусів, хоча темпи приросту обсягу продажу міських автобусів малої місткості також істотно зростуть.

Таблиця 5. Прогнозовані показники цільового господарського портфеля ВАТ "Карпати" (оптимістичний сценарій)

СГЦ	Обсяги продажу, млн грн	Відносна частка ринку	Темпи приросту обсягу продажу, %
ВАТ "Карпати"	пріоритетного конкурента
СГЦ1	30,5	12,2	2,5	16,2
СГЦ2	17,22	12,5	1,38	5,0
СГЦ3	14,91	15,0	0,99	13,63
Разом	62,63	39,7	—	12,3

Цільовий господарський портфель ВАТ "Карпати" матиме такий вигляд (рис. 3).

Матриця, побудована на основі оптимістичного прогнозу, співпадає з найсприятливішим для товариства розвитком подій, тобто ґрунтується на припущенні, що зміна оточення буде очікуваною.

При несприятливому розвитку подій можливе відставання темпів розширення діяльності ВАТ "Карпати" порівняно з середньогалузевими. При цьому відбудеться зниження попиту на продукцію, зміцнення позицій наявних конкурентів і поява нових. Результати розрахунку основних параметрів матриці "зростання — частка ринку" подані в табл. 6.

Таблиця 6. Прогнозовані показники цільового господарського портфеля ВАТ "Карпати" (песимістичний сценарій)

СГЦ	Обсяги продажу, млн грн	Відносна частка ринку	Темпи приросту обсягу продажу, %
ВАТ "Карпати"	пріоритетного конкурента
СГЦ1	26,56	12,2	2,18	1,2
СГЦ2	16,8	12,5	1,34	2,4
СГЦ3	14,08	15,0	0,94	7,3
Разом	57,44	39,7	—	3,0

Рис. 3. Цільовий господарський портфель ВАТ "Карпати" (оптимістичний сценарій)

Результати проведених розрахунків цільового господарського портфеля ВАТ "Карпати" зображено на рис. 4.

На рис. 4 показано, що всі СГЦ зменшили обсяги продажу, темпи приросту та відносну частку ринку, що свідчить про можливе наростання негативних тенденцій в розвитку товариства.

Таким чином, з розглянутого набору стратегічних альтернатив слід вибрати ту, яка дозволяє досягти бажаної цілі — 12,3 %. Такою стратегією є стратегія зростання. При цьому передбачається розширення діяльності ВАТ "Карпати" різними способами: відносно базового ринку — інтенсивне або концентроване зростання; відносно виробничого ланцюга — інтегроване зростання. Ці стратегії відображають можливі підходи до зростання СГЦ, пов'язані зі зміною стану одного або декількох елементів.

Рис. 4. Цільовий господарський портфель ВАТ "Карпати" (песимістичний сценарій)

Наступним кроком є аналіз стратегічних альтернатив у межах вибраної загальної стратегії зростання ВАТ "Карпати". Застосуємо один з формальних методичних прийомів перегляду стратегічних альтернатив, запропонований американськими вченими А. Томпсоном і А. Стріклендом, який ґрунтується на двовимірній матриці вибору стратегії: зростання ринку та конкурентна позиція організації.

СГЦ₂ (міські автобуси великої місткості) характеризується повільно зростаючими темпами ринку та сильною конкурентною позицією. Цей вид діяльності охоплює достатньо велику частку ринку і займає на ньому стабільну позицію. Доцільним буде підтримати позицію цього СГЦ, оскільки товар має потенційні можливості до зростання.

Для СГЦ₁ (міжміські і туристичні автобуси), який характеризується сильною конкурентною позицією та високими темпами зростання, оптимальним варіантом буде збереження та збільшення своєї частки ринку і розвиток конкурентних переваг. Для реалізації цієї стратегії товариству необхідні постійні і значні надходження додаткових капіталовкладень, що можливо забезпечити за рахунок генерування коштів СГЦ₂.

Розширення виробництва міських автобусів середньої і малої місткості (СГЦ₃) вимагає значних інвестицій для розвитку, тому необхідна фінансова підтримка "грошових мішків" (міських автобусів). Слід відзначити, що за рахунок цього виду діяльності "Карпати" можуть досягти синергічного ефекту, поєднавши його з діяльністю СГЦ₂та СГЦ₁: прибуток буде збільшуватись за рахунок надання інформаційно-рекламних послуг при використанні міжміських автобусів, обсяги продажу яких теж зростатимуть.

Розглянутий підхід слід доповнити творчим аналізом, який передбачає неформальний аналіз впливу основних чинників на етапі кінцевого вибору стратегій товариства (рівень ризику, ресурсозабезпечення, зовнішні умови тощо).

Таким чином, вибрана загальна стратегія ВАТ "Карпати" спрямована на зростання — розширення діяльності товариства за рахунок виробництва автобусів усіх основних типорозмірів. Водночас однією з найважливіших проблем, що постали перед ВАТ "Карпати", є пошук ринків збуту. Крім старих, традиційних, необхідно знайти нові. Товариство передбачає вихід на ринки збуту Латинської Америки і Близького Сходу.

Крім того, слід розширити активність та підвищити якість реклами. Як показав аналіз ефективності різних видів реклами, для такої продукції, як автобуси, найкращим видом реклами є пряма реклама, тобто продавець або його представник безпосередньо контактує з покупцем (участь у виставках, автосалонах, ярмарках-продажах). Ефективними є презентації, які організовують з метою ознайомлення якомога ширшого кола потенційних покупців з новинками виробництва, висвітлення технічних характеристик товару. Другою за ефективністю є реклама в газетах і журналах.

Разом із використанням реклами для успішного просування товару на ринок, ВАТ "Карпати" розробляє методи стимулювання продажу, які передбачають використання певних знижок для гуртових покупців, надбавок і премій для працівників служб продажу за збільшення обсягів продажу.

Для створення позитивного іміджу "Карпати" використовують різні методи. Часто друкуються в газетах позитивні статті, які висвітлюють нові моделі автобусів, їхні переваги над конкурентами. Також ВАТ "Карпати" виступає спонсором багатьох благодійних заходів, видання газет і журналів.

Теоретична і практична цінність будь-якого дослідження залежить від його наукової новизни. Обґрунтування наукової новизни роботи можливе лише на основі суттєвого аналізу спеціальної літератури з обраної теми. Будь-яка тема з української мови передбачає ознайомлення з лінгвістичною літературою, безпосередньо присвяченою досліджуваному явищу: це можуть бути як спеціальні українознавчі студії, так і праці, що аналізують відповідне явище у споріднених мовах, зокрема в російській, а також роботи із загального мовознавства і словники.

Назва кожного джерела виписується на окрему бібліографічну картку, яка повинна бути точною копією каталожної: це згодиться й для замовлення відповідних матеріалів у бібліотеці, і для укладання списку літератури.

Дослідження мовних фактів передбачає кілька стадій, а саме:

1.Відмежування об’єкта дослідження від інших, подібних до нього явищ;

2. Первинне спостереження над матеріалом і висунення гіпотези про закономірності, з якими пов’язане існування досліджуваного явища і його функціонування в тексті;

3.Укладання програми дослідження;

4.Здійснення суцільної вибірки з фіксацією всіх фактів, що підлягають аналізу;

5.Обробка здобутих даних: систематизація спостережень, перевірка гіпотези і встановлення певних закономірностей.

При описі результатів необхідно дотримуватись вимог до структури роботи, до викладу думки та до технічного оформлення тексту, а саме:

1. Структура дослідження:

а) план;

б) вступ, який містить наступні позиції:

- актуальність проблеми;

- мета роботи;

- завдання (кожному з поставлених завдань має відповідати певна частина роботи);

- наукова новизна дослідження (відібрано новий матеріал для аналізу, здійснено уточнення певних наукових понять, поглиблено знання про особливості функціонування тих чи інших мовних одиниць, установлено нові взаємозв’язки цих одиниць в аналізованих текстах тощо);

в) основна частина регламентована поділом на глави, в кожній з яких реалізується одне із завдань, сформульованих у вступі. Усі структурні частини роботи повинні бути композиційно завершені;

г) висновки;

д) тези — короткий виклад основних результатів дослідження;

е) список літератури укладений в алфавітному порядку відповідно до зразків оформлення посилань, рекомендованих ВАК України для робіт наукового характеру. У роботі використано найновіші досягнення науки з означуваних проблем.

2. Виклад думки:

а) аргументація думки.

У роботі необхідно продемонструвати індуктивні (хід думки від часткового до загального) й дедуктивні (хід думки від загального до часткового) методи при викладі наукових гіпотез, використати обґрунтовані посилання на відповідні джерела, теоретичні роздуми, навести конкретні приклади;

б) ілюстрування думки.

Для ілюстрації авторських тверджень треба застосувати найбільш показові, найбільш переконливі приклади, частину яких піддати детальному аналізу.

3. Технічне оформлення роботи.

Слід дотримуватись основних вимог до оформлення наукових робіт:

– текст набирати на комп’ютері (шрифт 14, інтервал 1.5, розмір полів: верхнє – 2,5, ліве – 3,5, нижнє – 3, праве – 1);

– нумерація сторінок зверху справа;

– кожен з основних розділів роботи розпочинати з нової сторінки;

– посилання в тексті оформляти за зразком: [10, с.32], де 10 – номер джерела у списку літератури, с. 32 – номер сторінки;

– робота повинна мати охайний вигляд, її слід переплести або подати для перевірки в папці.

Обсяг роботи 5-10 стор. (залежно від розробленості тієї чи іншої теми у літературі).

Максимальна кількість балів за цей вид роботи становить до 20 балів.

Критерії оцінювання:

16-20 балів ставиться, коли робота є оригінальним самостійним дослідженням, у якому відбито творчий пошук студента, його вміння нестандартно мислити, працювати з науковими джерелами, висуваючи при цьому власні гіпотези з досліджувальних проблем.

При описі результатів повністю дотримано вимоги до структури роботи, до викладу думки та до технічного оформлення тексту згідно з вимогами.

11-15 балів ставиться, коли наукове дослідження студента виконане на достатньо високому рівні, але має незначні недоліки в технічному оформленні, укладанні списку літератури, стилістиці тексту.

Робота має чітку структуру, думки логічно аргументовані, використано широкий арсенал наукових джерел. Основна частина демонструє реалізацію поставлених завдань. Висновки ілюструють наукову новизну отриманих результатів.

8-10 балів ставиться, коли робота чітко структурована, але у викладі простежується неточне розуміння деяких наукових понять і категорій, мало цитувань з наукових джерел. Мета роботи в цілому досягнута, але завдання реалізовані не повністю. Допущено недоліки в оформленні посилань, укладанні списку використаної літератури. У викладі думки недостатньо продемонстровано власне бачення проблеми, аргументацію власної наукової гіпотези.

6-7 балів - д ослідження в цілому має серйозні недоліки у структурі, характерні викладу думки й технічному оформленні, але відповідає вимогам щодо обсягу, змісту обраного матеріалу, добору наукових джерел.

4-5 балів -робота не відповідає переважній більшості вимог до наукових досліджень, але має структуру, у списку літератури зазначено більше трьох джерел. Роботу виконано акуратно, дотримано більшість вимог до технічного оформлення тексту.

Цей вид роботи передбачає також вироблення орфоепічних навичок у студентів, тобто наукова робота має бути захищена: студент повинен доповісти про основні положення свого дослідження, відповісти на запитання. Вільне володіння матеріалом, дотримання орфоепічних норм, уміння чітко і ясно висловити думку українською мовою впливають на вибір оцінки при її «ножицях» у чотири бали.

Рекомендована література

Основна

1. Ансофф И. Стратегическое управление /Пер. с англ. – М.: Экономика, 1989.—519с.

2. Ансофф И., Макдоннел Эдвард Дж. Новая корпоративная стратегия /Пер. с англ. – СПб.: ПитерКом, 1999.- 416с.

3. Боумэн Клифф. Основы стратегического менеджмента /Пер. с англ. – М.:Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 175 с.

4. Велесько Е.И. Стратегическое управление: практика принятия системных решений: Учеб. пособие. – Мн.: Технология, изд-во БГЭУ, 1997. – 199 с.

5. Виханский О.С. Стратегическое управление: Учебник для студ. Вузов. – М.: МГУ, 1995. – 252с.

6. Демб Ф., Найбауер Ф. Корпоративне управління: Віч на віч з парадоксами /Пер. З англ. – К.: Основи, 1997. – 302 с.

7. Дойл П. Менеджмент: стратегия и тактика / Пер. С англ.; Под ред. Ю.Н. Каптуревского. – СПб.: Питер, 1999, - 560 с.

8. Козлов С.Ю. Создание, реорганизация и ликвидация предприятий. – М.: Современная экономика и право, 1999. – 144 с.

9. Круглов М. И. Стратегическое управление корпорацией: Учеб. для вузов. – М.: Рус. Деловая лит., 1998. – 768 с.

10. Портер М. Стратегія конкуренції /Пер. З англ. – К.: Основи, 1998. – 390 с.

11. Стерлий А., Тулин В. Стратегическое планирование в промышленных корпорациях США. – М.: Наука, 1990. – 263 с.

12. Томпсон А.А., Стрикленд А.Дж. Стратегический менеджмент: Искусство разработки и реализации стратегии: Учебник для вузов /Пер. с англ. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 576 с.

13. Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент: Учебник для студ. Высш. Учеб, заведений. – М.: ЗАО «Бизнес-школа», 1998. – 416 с.

14. Хэй Д., Моррис Д. Теория организации промышленности: В 2 т. /Пер. с англ.; Под ред. А. Г. Слуцкого. – СПб.: Экономическая школа, 1999. – Т. 1. –384 с.; Т.2.-592 с.

15. Шершньова 3. С, Оборська С. В. Стратегічне управління: Навч. Посібник. –К.:КНЕУ,1999. – 384с.

Додаткова

1. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. – К.: КНЕУ, 2000.

2. Герасимчук В.Г. Розвиток підриємства: діагностіка, стратегія, ефективність. – К,: Вища шк., 1995.

3. Инновационный менеджмент: Справочное пособие. – Изд. 2-е, перераб. И доп. /Под ред. П.Н. Завлина, А.К. Казанцева, Л.Э. Минаели. – М.: Центр исследований и статистики науки, 1998.

4. Котлер Ф. Основы маркетинга. – М.: Прогресс, 1990. – С. 152-176.

5. Круглов М.И. Стратегическое управление компанией. – М. Русская Деловая Литература, 1998.

6. Люкминов А.Н. Стратегический менеджмент. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000.

7. Маркова В.Д. Стратегический менеджмент. Курс лекций. – М: ИНФРА-М.: Новосибирск, 2000.

8. Мескон М., Альберт М; Хедаури Ф. Основы менеджмента. – М.: Дело, 1992.

9. Мізюк Б.М. Стратегічне управління підприємством. – Львів: Коопосвіта, ЛКА, 1999.

10. Ру Д., Сулье Д. Управління /Пер. З фр. – К.: Основи, 1995.

11. Соболь С. Предпринимательство (начало бизнеса). – К., 1994.

12. Тарасов В.К Персонал-технология: отбор и подготовка менеджеров. – Л.: Машиностроение, 1989.

13. Теория и практика антикризисного управления /Под ред. С.Г. Беляева, В.И. Кошкина. – М.: Закон и право, 1996.

14. Хан Д. Планирование и контроль: концепция контроллинга /Пер. с нем.; Под ред. и с предисл. А.А. Турчака, Л.Г. Головача, М.Л. Лукашевича. – М.: Финансы и статистика, 1997.

Дата добавления: 2015-11-16