Розрахункова швидкість руху транспорту у приведених одиницях

Тип автомобіля	Перспективна інтенсивність руху транспорту, авто/год	Коефіцієнт приведення	Розрахункова інтенсивність руху транспорту у приведених одиницях, авто/год
Легкові автомобілі Вантажні автомобілі: - підйомністю до 2 т - підйомністю 2-6 т - підйомністю 6-8 т - підйомністю 8-14 т - підйомністю понад 14т Автобуси зчепленi Тролейбуси	290 70 84 50 40 15 32 10	1,0 1,5 2,0 2,5 3,0 3,5 5,0 3,5	290 105 168 125 120 53 160 35
РАЗОМ	—	—	1056

Розділ 2. Проектування плану міської вулиці.

Розрахунок елементів плану траси.

При проектуванні вулиці враховуємо такі параметри як: існуючий рельєф, геологічні, гідрологічні та кліматичні умови, а також категорію вулиці. Вписуємо одну горизонтальну криву радіусом 600 м. Визначаємо в залежності від кута значення: Т – тангенсу; К– довжину кривої; Д – домір; Б – бісектрису.

РОЗДІЛ 3. Визначення ширини проїзної частини вулиці

Ширина проїзної частини вулиці залежить від ширини однієї її смуги та кількості смуг руху, необхідних для пропуску транспортного потоку.

Ширину проїзної частини вулиці визначають виходячи із розрахункової перспективної інтенсивності руху транспорту та пропускної здатності однієї смуги руху.

3.1. Визначення пропускної здатності магістралі

Пропускна здатність – це максимальна кількість транспортних, яких може пропустити вулиця за одиницю часу (за одну годину) в даних конкретних умовах дорожнього руху.

Найчастіше цю величину достатньо визначити для однієї смуги руху.

Пропускна здатність багатосмугової проїзної частини на перегонах визначається з урахуванням коефіцієнта багатосмуговості (див. табл. 1).

Пропускну здатність однієї смуги визначають на найбільш характерних ділянках: на перегоні, з врахуванням впливу перехрестя, біля стоп-лінії для легкових та вантажних транспортних засобів.

Ø на перегоні

,

де V – розрахункова швидкість руху, м/с;

L – динамічний габарит або безпечна відстань між транспортними засобами, м.

де V – розрахункова швидкість руху, м/с;

t_p – проміжок часу між моментами гальмування попереднього і наступного за ним автомобілів, рівний реакції водія (залежить від кваліфікації водія), приймається в межах 0,5-2,0 сек;

К_е – коефіцієнт експлуатаційної надійності гальмівної системи автомобіля (приймаємо К_е=1,2 – 1,4);

g – прискорення вільного падіння, 9,81 м/с²;

φ – коефіцієнт зчеплення колеса автомобіля з покриттям проїзної частини, залежить від стану проїзної частини;

f – коефіцієнт опору кочення;

і – поздовжній ухил проїзної частини, приймається при русі на підйомі зі знаком “+”, при русі на спуск – зі знаком “-”;

l_а – довжина транспортних засобів;

l_б – зазор безпеки – відстань між транспортними засобами після зупинки (приймаємо рівним 2 – 4 м);

(авто/год)

(авто/год)

Ø з врахуванням перехрестя

При визначенні пропускної здатності смуг проїзної частини, що використовується легковими та вантажними автомобілями, необхідно врахувати, що розрахункова швидкість на перегоні не дорівнює фактичній швидкості сполучення по вулиці. Реальна швидкість сполучення залежить від затримок транспорту біля перехрестя.

Таким чином, розрахункова пропускна здатність смуги проїзної частини між перехрестями визначається як пропускна здатність перегону з введенням коефіцієнту зниження пропускної здатності α (коефіцієнт, що враховує вплив перехрестя) за виразом:

,

де N₁ – пропускна здатність на перегоні, авто/год;

α – коефіцієнт зниження пропускної здатності з врахуванням затримок на перехрестях.

,

де L_п – відстань між сусідніми регульованими перехрестями, м;

V – розрахункова швидкість руху, м/с;

а – прискорення при розгоні, м/с² (приймаємо в межах 0,8-1,2 м/с²);

в – уповільнення при гальмуванні, м/с² (приймаємо в межах 0,6-1,5 м/с²);

∆_t – коефіцієнт, який враховує режим роботи світлофора (середня тривалість затримки перед світлофором).

,

де t_ч – час горіння червоної фази світлофору, с;

t_ж – час горіння жовтої фази світлофору, с.

(авто/год)

(авто/год)

Ø біля стоп-лінії

,

де t_з – час горіння зеленої фази світлофору, с;

t_пер – відрізок часу між включенням зеленого сигналу світлофору та перетинанням стоп-лінії, приймаємо в межах 1-3 с;

t_п – час проїзду перехрестя (приймаємо в межах 2-3 с);

Т_ц – тривалість циклу роботи світлофора, с.

(авто/год)

(авто/год)

Приймаємо (авто/год), (авто/год),

Кількість смуг руху проїзної частини визначається по формулі:

,

де І_прив – перспективна інтенсивність руху транспортного потоку приведеного розрахункового автомобіля по магістралі в одному напрямку в годину “пік”, авто/год;

N – розрахункова пропускна здатність однієї смуги руху, авто/год.

Отриману величину кількості смуг руху транспорту порівнюємо з вимогами ДБН 360-92^** і для подальшого проектування приймаємо більшу величину.

;

;

;

;

;

Для подальшого розрахунку приймаємо 3 смуги руху в одному напрямку.

Пропускну здатність магістралі визначимо за формулою:

,

де N – розрахункова пропускна здатність однієї смуги руху, авто/год;

k_см – коефіцієнт багатосмужності

Перевіряємо умову:

,

де N_маг – пропускна здатність магістралі в одному напрямку, авто/год;

І_прив – перспективна інтенсивність руху транспортного потоку приведеного розрахункового автомобіля по магістралі в одному напрямку в годину “пік”, авто/год;

(авто/год)

Перевіряємо умову: 1194>1056 – умова виконується.

Для подальших розрахунків приймаємо найменшу пропускну здатність смуги руху транспорту N=442(авто/год).

Дата добавления: 2015-11-16