Висновок. Проведений аналіз літератури та вивчення матеріалу з даної теми допомогло мені

Проведений аналіз літератури та вивчення матеріалу з даної теми допомогло мені зробити наступні висновки:

1. Інститут апеляційного провадження був включений в цивільне судочинство України Законом України від 21 червня 2001 р. «Про внесення змін до Цивільного процесуального Кодексу України».

2. Апеляція (лат. Appelatio — звернення, скарга) — основний спосіб оскарження судових рішень, які не набрали законної сили, в суді вищої інстанції (апеляційному суді).

3. Апеляційне провадження має свої ознаки, що значені в даній роботі.

4. Суть апеляції полягає в новому (повторному) розгляді і перевирішенні справи судом апеляційної інстанції.

5. Водночас апеляційне провадження є однією з форм що забезпечує однакове застосування судами законів при вирішенні цивільних справ. Розгляд справ за апеляційними скаргами і поданнями прокурорів дозволяє виправляти помилки судів першої інстанції і спрямовувати їх роботу, забезпечуючи правильний і однаковий підхід до застосування норм матеріального і процесуального права, а також має превентивний характер — попереджає порушення норм права громадянами, організаціями, посадовими і службовими особами.

6. Апеляційне провадження за новим ЦПК є досить багатогранним та має багато проблемних аспектів, а саме, що стосується Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку»:

- певних доповнень потребує положення 1 Постанови, яке присвячено суб’єктам апеляційного оскарження. Однією із передумов апеляційного оскарження є наявність повноважень на внесення апеляційної скарги. Пункт 1 ст. 1 Постанови правильно, відповідно до діючого цивільного процесуального законодавства, роз’яснює, що правом на апеляційне оскарження володіють сторони та інші особи, які беруть участь у справі. Однак, далі положення містить певну суперечність. В ньому зазначається, що особи та органи, які брали участь у справі, відповідно до статей 27, 292 ЦПК мають право на апеляційне оскарження судових рішень, проте далі, коли мова йде про подання апеляційної скарги через представника, чомусь не згадується про можливість звернення із апеляцією представника іншої заінтересованої особи. Це не лише не відповідає законодавчим положенням, а й суперечить першій частині аналізованого речення. Адже представник іншої заінтересованої особи також належить до кола осіб, які беруть участь у справі. Відтак пункт 2 ст.. 1 Постанови після слів “або заявника” необхідно доповнити словами “іншої заінтересованої особи”;

- Слід зазначити, що згідно із ст. 292 ЦПК правом апеляційного оскарження наділені виключно сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки. Це повноваження випливає з їхнього процесуального статусу та виконуваних функцій. Тому слід пам’ятати, що перелік суб’єктів апеляційного оскарження є виключний та розширеному тлумаченню не підлягає. З цього твердження випливає, що інші учасники процесу, такі як-от, наприклад, свідок, експерт не можуть вносити апеляційну скаргу. Відтак вважаємо, що ст. 1 Постанови слід доповнити пунктом 4 наступного змісту: “Право апеляційного оскарження не мають інші учасники процесу, перелічені в ст. 47 ЦПК”;

- відповідно до ст. ст. 73 та 294 ЦПК поновлення строку на апеляційне оскарження відбувається у разі його пропущення з поважних причин. Питання про те, чи є певна причина поважною вирішується в кожному конкретному випадку із урахуванням обставин справи. На мою думку, однією із поважних причин для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження є смерть особи, яка брала участь у розгляді справи у суді першої інстанції, в період набрання рішенням суду законної сили. У цьому випадку з відповідним клопотанням можуть звернутися правонаступники цієї особи. Відтак, слід було б доповнити пункт 1 ст. 2 Постанови реченням такого змісту: “Судам слід враховувати, що смерть особи, яка брала участь у розгляді справи у суді першої інстанції, в період набрання рішенням суду законної сили є поважною причиною для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду правонаступниками такої особи”.

Та багато інших проблемних питань та суперечностей, які потребують дослідження і доопрацювання.

Дата добавления: 2015-07-11