Читайте также:
|
| Причини появи | Форми грошей |
| 1. Локальність ринків 2. Функціональна відокремленість призводила до множинності товарів, що претендували на роль грошей | Продукт спеціалізації певного ринку (худоба, тютюн, риба, різні види металів тощо) Металеві монети |
Повноцінні монети – реальний ваговий вміст відповідає їх номінальній вартості.
Вважалося, що емісія монет, номінальна вартість яких менша за їх металевий вміст, є ошуканством населення. Грошова одиниця служить масштабом цін за власним ваговим виміром.
З другої половини ХІХ ст. становище змінюється:
Ø номінальна вартість монет починає віддалятися від їх реальної (вагової) вартості;
Ø в обігу з’являються розмінні монети, номінальна вартість яких значно перевищувала їх вагову вартість;
Ø емісія таких монет стає прибутковою справою.
Прибуток, отриманий від різниці між номінальною вартістю випущених в обіг грошей та витратами на їх емісію, отримав назву сеньйораж.
Для багатьох країн із функціонуванням товарних грошей було характерним використання системи біметалевого обігу – одноразової (паралельної) емісії золотих і срібних монет.
Роль загального еквіваленту закріпилась за благородними металами – золотом та сріблом. Це відбулося завдяки таким фізичним властивостям благородних металів:
Ø якісна однорідність;
Ø довільний поділ;
Ø портативність (у невеликій кількості металу міститься велика кількість праці);
Ø добре зберігаються.
Демонетизація срібла – втрата ним грошових функцій, завершилася наприкінці ХІХ ст., коли в ролі грошового товару монопольно затвердилось золото.
З 30-х років ХХ ст. кредитні гроші перестали обмінюватися на золоті та срібні гроші. Відбувається процес демонетизації золота.
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 106 | Нарушение авторских прав