Узяття жовчі для бактеріологічного дослідження

Основні етапи	Зміст
1.Підбір необхід-ного матеріалу та інструменттарію	Дуоденальний зонд (стерильний), штатив з 8-10 пробірками (із них 3 стерильні з живильним середовищем для збирання порцій А,В,С), 4 шприци 20 мл, 33% розчин магнію сульфату, рушник, валик, грілка, 70% спирт, спиртівка, сірники
2.Заповнення меди-чної документації	Оформлюють направлення за формою 204 о, позначають пробірки
3.Підготовка хворо го, пояснення суті процедури та нада- ння необхідного положення	Зондування проводять натще. Визначають відстань, на яку потрібно ввести зонд. У положенні хворого стоячи вимірюють відстань від його пупка до різців (1-а позначка на зонді), додають відстань на довжину долоні хворого (2-а позначка), далі роблять позначку через 10 см (3-я позначка). Зубні протези перед зондуванням необхідно зняти. Краще зондувати хворого в положенні сидячи. Хворого садять на кушетку, пропонують зробити глибокий вдих носом, потім ковтальні рухи, які треба повторити для засвоєння кілька разів; це необхідно при ковтанні зонда (оливи)
4.Уведення зонда в дванадцятипалу кишку	Підтримуючи кінець зонда лівою рукою, медсестра правою рукою, тримаючи зонд на відстані 10-15 см від оливи, кладе його за корінь язика і просить повторити комплекс рухів вдих носом – ковтання. У разі появи позивів до блювання хворий повинен затиснути губами зонд і глибоко дихати носом, після чого намагатися проковтнути зонд. Якщо він не може зробити перші ковтальні рухи, йому дають випити води, з якою він повинен проковтнути оливу. Проходження зонда здійснюється також за рахунок маси оливи та перистальтичних рухів стравоходу й шлунка. Коли зонд увійшов у шлунок (1-а мітка), хворого вкладають на правий бік на тугий валик і кладуть грілку під праве підребіря. Таз хворого має бути трохи піднятий. Вільний кінець зонда опускають у нестерильну пробірку. Хворий поступово, уводячи собі зонд на 1-2 см у рот, продовжує ковтання його до виходу зі шлунка (2-а мітка). Через 1-1,5 год розкривається воротар ний отвір і олива потрапляє у дванадцятипалу кишку (3-я мітка)
5.Отримання порцій А,В,С	Перед узяттям жовчі кінець зонда обробляють 70% спиртом, перші 1-2 мл жовчі для бактеріологічного дослідження не використовують. Її випускають у лоток. Жовч для бактеріологічного дослідження (10-20 мл) збирають у стерильні пробірки, кожну порцію в окрему пробірку безпосередньо через зонд або за допомогою окремого стерильного шприца, який підєднують до зонда. Спочатку із зонда починає витікати шлунковий сік. Поступово до нього домішується жовч, а через 30-40 хв із зонда починає вільно витікати золотисто-жовта рідина з лужною реакцією – порція А. Після отримання порції А в дванадцятипалу кишку вводять 50 мл підігрітого до 40*С розчину магнію сульфату або ін. ентерального подразника, на кінець зонда накладають затискач. Через 10 хв затискач знімають. М'яз – замикач жовчного міхура розкривається і міхурові жовч (порція В) темно-коричневого кольору надходить у пробірку. Після закінчення виділення міхурової жовчі починає витікати прозора рідина світло-лимонного кольору – печінкова жовч (порція С)
6.Посів жовчі на живильне середовище	Якщо жовч для бактеріологічного дослідження збирали за допомогою шприців, то переливати її в пробірки з живильним середовищем потрібно над полум’ям спиртівки. Краї пробірок попередньо обпалюють над полум’ям спиртівки, потім переливають 1-2 мл жовчі. Пробірки закривають над полум’ям спиртівки попередньо обпаленим корком.
7.Завершення процедури	Після отримання порції С зонд обережно виймають, хворого із процедурного кабінету переводять у палату або бокс. Пробірки без затримки відправляють у лабораторію, запобігаючи охолодженню і висиханню, з дотриманням правил асептики та біологічної безпеки при роботі з інфекційним матеріалом

Дата добавления: 2015-07-11