Читайте также:
|
Узяття матеріалу з бубону (везикул, пустул, карбункула)
| Основні етапи | Зміст |
| 1. Підбір необхідного матеріалу та інструментарію | Стерильні ватні тампони, шприци 5 мл, голки із широким діаметром, стерильний м'ясопептонний бульйон (рН 7,2), спирт етиловий, розчин йоду, лейкопластир, дезрозчин, серветки, олівець, ємкість для транспортування матеріалу |
| 2. Умови взяття матеріалу | Матеріал слід збирати до початку специфічного лікування (антибіотиками) стерильними інструментами в стерильний посуд. |
| 3. Підготовка медичного персоналу | Узяття матеріалу проводять у протичумному костюмі І типу |
| 4. Пункція бубону | Шкіру на місці проколювання обробляють спиртом, змащують йодом, знову протирають спиртом. Пальцем лівої руки бубон фіксують до м’яза кістки, адже під тиском голки бубон може зануритися всередину |
| 5. Узяття пункт ату бубону (везикул, пустул, карбункула) | Голку із широким діаметром уводять із таким розрахунком, щоб досягти центральної частини бубону, після чого, дещо відтягнувши поршень шприца, повільно його витягують. Оскільки ексудат у чумному бубоні міститься між шарами щільної тканини, кількість його незначна і часто заповнює лише простір у голці. Після виймання голки з бубону через неї набирають у шприц 0,5 мл стерильного мясопептонного бульйону (рН 7,2), весь вміст вміщують у стерильну пробірку і закривають гумовим корком. Якщо неможливо отримати матеріал із бубону, уводять у товщу бубону 0,3 мл стерильного ізотонічного розчину натрію хлориду, а після тим самим шприцом виймають його і вміщують у стерильну пробірку. При прориві бубону матеріал забирають із периферичної щільної частини, як зазначено вище, і окремо – виділення. Обидві проби досліджують окремо |
| 6. Завершення процедури | Пунктат переносять у стерильну пробірку, ретельно закривають притертим корком та відправляють у лабораторію |
За підозри на легеневу чуму мокротиння збирають у стерильні широкогорлі банки з притертими корками або кришками, що закручуються. За відсутності мокротиння матеріал збирають ватним тампоном із ротової частини глотки.
При всіх формах чуми беруть кров із вени в кількості 10 мл, засіваючи одразу 5 мл у 50 мл
м'ясопептонного бульйону (рН 7,2). Решту крові використовують для зараження біопробних тварин, проведення серологічних реакцій.
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 122 | Нарушение авторских прав