Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Політична культура сучасної України



Читайте также:
  1. II. Художественная культура XIX века.
  2. III. Отношения между культурами
  3. А) постанови Верховної Ради України та укази Президента Ук­раїни
  4. А. L. monocytogenes в пат. материале; Б. Культура L.monocytogenes, окраска по Граму.
  5. А. Культура E. coli, окраска по Граму; Б. Культура Salmonella enterica, окраска по Граму. Плотные дифференциально-диагностические, элективные среды для энтеробактерий
  6. Аграрного права України; проблеми їх розвитку; роль юридичної науки в їх обгрунтуванні 1 страница
  7. Аграрного права України; проблеми їх розвитку; роль юридичної науки в їх обгрунтуванні 2 страница

Політична культура сучасного українського суспільства характеризується такими основними рисами:

1. Фрагментарність. Ця риса проявляється не тільки в поляризації регіонів, вікових груп населення, але і в рамках особистої свідомості громадян. Так, впевненість людини в необхідності демократичних перетворень часто поєднується з впевненістю, що Україну "спасе" тільки "сильна рука".

2. Існування протиріч між політичним ідеалом (западні демократії) і реальним його утіленням. Це проявляється, наприклад, в опитуваннях громадської думки коли більше половини опитаних повністю або частково погоджуються з тим, що необхідно проявляти інтерес до політичної ситуації в суспільстві з метою розширення особистої участі в управлінні. В той же час багато тих, хто вважає такий інтерес марним, оскільки "влада приймає рішення, які вигідні їй самій".

3. Такі протиріччя знаходять свій прояв в широкому спектрі негативних емоцій по відношенню до політики і її інститутів в українському суспільстві: від тотальної апатії до агресивного протистояння. Аполітичність часто стає громадянською позицією.

4. Матеріальне неблагополуччя широких верств населення, розкіл суспільства на "бідних" і "багатих" призводить до пошуку зовнішніх і внутрішніх "ворогів народу" –груп, винних в тому, що коїться. Часто такий розподіл проходить на основі національної ідеї, мовного питання.

5. Основним, поляризуючим масову свідомість фактором являється орієнтація на Росію чи на Захід (США) як потенціального партнера і еталон економіко-політичного розвитку. Дія цього фактора підтримується невизначеністю зовнішньополітичного курсу України.

6. Політична культура України має яскраво виражені регіональні особливості. Так, в Центральній Україні домінують помірні політичні погляди, нахил до консенсусу в відношеннях з Росією. На Західній Україні домінують радикальні настрої в питаннях мовної політики, відносин з Росією, орієнтація на країни Східної і Західної Європи, в політичному просторі активно представлені партії правого крила. Східна Україна представлена в значній мірі російськомовними українцями і орієнтована на зближення з Росією. Тут більш активно діють комуністична партія і партії лівого крила.

7. Політична культура українського народу на сьогодні ще не є цілісною, бо відсутні окремі компоненти культури, а багато з існуючих мають ще не сформований характер. Багато політико-культурних елементів не відповідають національному характеру, традиціям української нації, тобто політичній культурі властива неорганічність.

На формування названих рис політичної культури в Україні впливали такі чинники:

- багатовіковий період бездержавності, коли політична діяльність (за винятком певних періодів національного відродження) була відсутня;

- розчленування України на території та включення їх до країн з різними культурними і політичними системами, що призвело до побутового, психологічного і політичного відчуження між різними частинами народу;

- панування комуністичного режиму, що спричинилося до деформації рис індивідуалізму і прагматизму, формування патерналістських і колективістських цінностей.

Сьогодні в Україні складається ситуація, за якої без реформування політичної, правової, економічної і духовно-культурної системи неможливе формування сучасної демократичної політичної культури, неможливе швидке реформування соціальних інститутів. Тому політичні сили реформістського спрямування повинні забезпечувати через засоби масової інформації ідеологічну основу реформ і підготовку управлінської еліти, здатної мислити і діяти в умовах конкурентного середовища.

Особливо важливим є завдання формування політичної культури молоді, яке можливе лише за умови здійснення загально громадського виховання, органічного поєднання політичного виховання із моральним і релігійним, із принципом максимального використання можливостей самовиховання молоді. Адже саме молоді властива особлива критичність, загострене відчуття нового, прогресивного, передового. Саме з неї сьогодні формується нова еліта української нації, яка покликана вивести нашу країну на передові позиції сучасної цивілізації.

Питання й завдання

1. Охарактеризуйте основні структурні елементи політичної культури.

2. Які основні функції політичної культури?

3. З якою метою в науковий оборот уведене поняття "тип політичної культури"?

4. Які критерії лежать в основі виділення типів політичної культури?

5. Які фактори і як впливають на процес формування й розвитку політичної культури?

6. Визначите основні шляхи формування політичної культури.

7. Охарактеризуйте політичну культуру сучасної України й тенденції її еволюції

Рекомендована література

1. Бурдяк В.І. Політична культура країн Європи в контексті інтеграційних процесів. – Чернівці, 2004.

2. Дмитренко М. Особливості сучасної української політичної культури: проблема визначення // Політичний менеджмент. – 2005. – № 5. – С. 134 – 138.

3. Мелешкина Е. Ю., Толпыгина О.А. Политическая культура // Политический процесс: Основные аспекты и способы анализа /
Под. ред. Е. Ю. Мелешкиной. – М., 2001.

4. Нагорна Л. П. Політична культура українського народу: Історична ретроспектива і сучасні реалії. – К., 1998.

5. Півнева Л. Політична і популярна культура як предмет політологічного аналізу // Політичний менеджмент. – 2006. – № 6. – С. 74 – 81.

6. Піча В. М., Хома Н. М. Політологія: Навчальний посібник. – К.- Л., – 2001.

7. Подмазко Є. Концептуальні основи політичної культури як наукової теорії // Політичний менеджмент. – 2007. – № 7. – С. 108 – 114.

8. Політологія: Підручник / М.І. Панов (керівн. авт. кол.), Л. М. Герасіна, В. С. Журавський та ін. – К., 2005.

9. Хилько М. Політична культура населення України: аналіз розвитку громадянських якостей // Політичний менеджмент. – 2007. – № 1. – С. 115 – 126.


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 251 | Нарушение авторских прав






mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.006 сек.)