Класифікація препаратів, що знімають тахіаритмії

1. Мембраностабілізувальні препарати: хінідину сульфат, новокаїнамід, лідокаїн, етмозин, дизопірамід, фенітоїн (дифенін).

2. β-Адреноблокатори: анаприлін (пропранолол, обзидан).

3. Засоби, що продовжують реполяризацію (β-адреноблокатори): аміодарон (кордарон).

4. Блокатори кальцієвих каналів (антагоністи кальцію): верапаміл (ізоптин, фіноптин).

5. Препарати калію: калію хлорид, панангін, аспаркам.
Мембраностабілізувальні засоби порушують проникність іонів

натрію, калію, кальцію, хлору крізь мембрани кардіоміоцитів, знижують збудливість і провідність серця.

Новокаїнамід (прокаїнамід) — протиаритмічний засіб швидкої дії. За хімічною будовою близький до новокаїну. Застосовують при мерехтливій аритмії, шлуночкових формах пароксизмальної тахікардії та екстрасистолії, під час операцій на серці та великих судинах. Побічна дія: при швидкому внутрішньовенному введен­ні — колапс, внутрішньосерцева блокада, головний біль, нудота, блювання, безсоння, алергія, симптоми системного червоного вовчака.

Хінідину сульфат — протиаритмічний засіб, що є ізомером про­тималярійного препарату хініну. Застосовують для лікування стій­кої форми мерехтливої аритмії, шлуночкової екстрасистолії, та­хікардії за схемою. Побічна дія: препарат високотоксичний, зу­мовлює зниження AT, нудоту, блювання, порушення зору, слуху, появу висипки на шкірі, тромбоемболію, пригнічення серцевої діяльності.

Лідокаїн — місцевоанестезувальний засіб, що має виражену протиаритмічну активність. Застосовують при шлуночкових арит-міях, у тому числі —- на фоні інфаркту міокарда.

Дата добавления: 2015-07-11