Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Кількість годин: 2. Актуальність:Центральна нервова та периферична нервова система /нерви та ганглії/



Читайте также:
  1. Кількість виборців - 543 осіб
  2. Кількість годин на вивчення теми: 2
  3. Кількість годин на вивчення теми: 2
  4. Кількість годин у відповідності
  5. Кількість годин у відповідності
  6. Кількість годин: 1
  7. Кількість годин: 1

Актуальність: Центральна нервова та периферична нервова система /нерви та ганглії/ проявляють рівну чутливість до фармакологічних засобів.Тому в окремі групи виділяють засоби,які переважно діють на периферичну нервову систему та засоби, які впливають головним чином на ЦНС.

Периферична нервова система представлена нервами та гангліями. В периферичній нервовій системі розділяють афферентну та еферентну її частину «Нервові волокна, які проводять збудження від ЦНС до тканини та органів називають еферентними. До засобів,що впливають на еферентну інервацію відносяться: М-холінеміметики,антихолінестеразні,курареподібні засоби. М-холіноблокатори, гангліоблокатори, Н-хліноміметики.Кожна група препаратів має свої особливості дії та застосування для ефективного лікування тих чи інших станів та захворювань.Наприклад: М-холінеміметики - при такому тяжкому захворюванні очей як глаукома, при атонії кишечника та сечового міхура.актихолінестеразні при: парезах,паралічах, слабких пологах, М-холіноблокатори - при зниженні АТ. виразці шлунку, 12-палої кишки,бронхіальній астмі,брадикардії.гангліоблокатори - при гіпертонічних кризах,гіпотензії, виразках шлунку та 12-палої кишки, курареподібні - для вправлення вивихів,для репозиції кісток при переломах, для виключення природнього дихання при препараціях на серці, легенях і т.д.Ця група лікарських засобів дуже небезпечна в питанні виникнення отруєнь,при передозуванні препаратів, які можуть привести до смертельного наслідку Тому треба добре знати ознаки того чи іншого отруєння та вміти кваліфіковано надати медикаментозну допомогу потерпілому.

Навчальна мета:

Знати:

1. Механізм дії цієї фармакологічної групи препаратів.

2. Класифікацію препаратів.

3. Застосування в практичній медицині

Вміти:

1. Орієнтуватись у захворюваннях при яких застосовуються препарати даної групи.

2. Підбирати шлях введення та дози препаратів.

3. Виписувати препарати у рецептах та вимогах лікувально-профілактичних закладів.

Вивчити:

1. Механізм дії М-холіноміметиків.

2. Механізм дії Н-холіноміметиків.

3. Застосування в практичній медицині.

Зміст теми:

До еферентних нервів належать рухові (соматичні), які ін-нервують скелетні м'язи, і вегетативні, які регулюють функції вну­трішніх органів.

Вегетативні нерви на відміну від соматичних перериваються у нервових вузлах (гангліях) і складаються з прегангліонарного і постгангліонарного волокон. Соматичні не перериваються і мають одне волокно.

Вегетативні нерви поділяють на симпатичні і парасимпатичні. Вони відрізняються один від одного у місцях виходу з ЦНС, у міс­ці розташування ганглій (симпатичні — поблизу від місця виходу з ЦНС, а парасимпатичні — поблизу виконавчих органів), а також виявляють протилежний вплив на функції внутрішніх органів. Останній пояснюється тим, що із закінчень нервів виділяються нейромедіатори (трансмітери) — речовини, які є переносниками нервового збудження. Нерви, з яких виділяється нейромедіатор ацетилхолін, називають холінергічними, а нерви, з яких виділяєть­ся норадреналін — адренергічними.

Синапс — це місце контакту між двома нейронами або між нер­вовими закінченнями і ефектором (виконавчим органом). Синап­си, в яких виділяється ацетилхолін, називають холінергічними, а в яких норадреналін, — адренергічними.

7.2. Холінергічний синапс складається з пресинаптичної і постсинаптичної мембран, між якими розташована синаптична

щілина.

У пресинаптичних закінченнях холінергічних нервів є пухирці (везикули), в яких виробляється медіатор ацетилхолін, що надхо­дить у синаптичну щілину і потрапляє на постсинаптичну мембра­ну, де взаємодіє з холінорецепторами. Внаслідок цього виникає деполяризація постсинаптичної мембрани — потенціал дії, який спричинює зміну функції ефектора. Після взаємодії ацетилхолін руйнується ферментом ацетилхолінестеразою.

Холінорецептори (спеціальні утворення на постсинаптичній мембрані) неоднаково чутливі до хімічних речовин. Розрізняють мускариночутливі, або м-холінорецептори, що чутливі до муска­рину (алкалоїд грибів мухоморів), та нікотиночутливі, або н-хо-лінорецептори, що чутливі до нікотину (алкалоїд тютюну).

М-Холінорецептори розташовані в постгангліонарній мембрані клітин ефекторних органів, на закінченнях холінергічних нервів, у ЦНС, екзокринних залозах.

Н-Холінорецептори розташовані в гангліях (симпатичних і па­расимпатичних), у мозковій речовині надниркових залоз, кароти-дних синусах, на закінченнях соматичних нервів і в ЦНС.

Як лікарські препарати призначають речовини, що впливають на холінорецептори і ацетилхолінестеразу.


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 128 | Нарушение авторских прав






mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)