Читайте также:
|
v Єдність людської природи. Людина потенційна завжди одна і та ж сама. Відмінність окремих його сторін означає не відмінність по суті, а відмінність у явищі. На питання, змінилася природа людини протягом декількох тисячоліть історії, або людина залишається у своїй суті незмінною, надається відповідь, що немає фактів, які б свідчили б про зміну людини. Кожного разу привертають увагу, досягають успіху і становлять більшість (домінують) ті люди, які по своїм якостям відповідають певним умовам даного суспільства і тим ситуаціям, що в ньому складаються.
v Єдність як сенс і мета історії. Наявність багатоманітних фактів, що свідчать про наявність єдності, або вказують на неї, недостатньо для того, щоб констатувати єдність історії. Єдність не фактична даність, а мета. Єдність історії, можливо випливає з того, що люди здатні зрозуміти один одного в ідеї єдиного, в єдиній істині, в світі духу в якому все осмислено співвідноситься одне з одним. Метою вважають цивілізацію і гуманізацію людства, свободу і усвідомлення свободи, велич людини, творчість духу, усвідомлення буття в його глибинах тобто відкриття божества.
v Єдність в тотальній концепції історії. У спроможності зрозуміти загальну історію як цілісність для знаходження свого останнього сенсу. Якщо віра виходила з того, що в історії існує причина і мета, то думка прагнула віднайти їх у конкретній історії. Конструкції єдиної історії людини були спробами пояснити значення про єдність або божественним одкровенням, або властивістю розуму.
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 60 | Нарушение авторских прав