Читайте также:
|
Сукупний попит – це шкала, що графічно представлена у вигляді кривої, яка показує різні обсяги товарів і послуг, тобто реальний обсяг виробництва, який вітчизняні споживачі, фірми, уряд та зарубіжні покупці бажають купити за кожного можливого рівня цін та за інших рівних обставин.
Сукупний попит містить чотири компоненти: видатки приватного сектора на споживання (С) та інвестиції (І), державні видатки на закупівлю товарів, оплату праці та послуг (Д)і чистий експорт (ЧК), який являє собою різницю між видатками іноземців на вітчизняні товари та послуги (експортом) та внутрішніми видатками на іноземні товари (імпортом):
СП = С + І+Д+ЧК
Сукупне пропонування – це шкала, графічно представлена у вигляді кривої, що показує рівень реального внутрішнього обсягу продукції, який буде вироблено за кожного можливого рівня цін та за інших рівних обставин. Вищий рівень цін створює для підприємств стимули виробляти і продавати більше товарів і послуг. При нижчому рівні цін обсяг виробництва зменшується.
Інфляція – тривале зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей.
Розмір множини товарів, ціни на які зростають, та довжина процесу зростання цін є важливими характеристиками поняття інфляції. Наприклад, слід вирізняти відносне зростання цін, за якого ціни на окремі товари (послуги) зростають значно швидше (нафта, наприклад), ніж інші, або ж останні можуть залишатися постійними. Відповідно, зростання цін в одному періоді та відсутність або ж надто слабке зростання в наступних не є інфляцією.
Безробіття – це різниця між числом осіб, що перебувають на цей момент у складі робочої сили, і числом зайнятих.
Економічна криза – різке погіршення економічного стану країни, що виявляється в значному спаді виробництва, порушенні виробничих зв'язків, що склалися, банкрутстві підприємств, зростанні безробіття, і у результаті — в зниженні життєвого рівня, добробуту населення.
Натуральне виробництво – це тип господарства, в якому виробництво спрямовано безпосередньо на задоволення особистих потреб і потреб виробництва. Для натуральних господарств характерною є економічна замкнутість. Це означає, що такі господарства повністю або майже повністю ізолювали себе від суспільного поділу праці. Натуральне господарство протилежне товарному, яке виробляє продукти для продажу.
Корисність – суб'єктивна міра задоволення, що його отримує індивід від споживання блага або набору благ. Іншими словами, корисність визначає, якою мірою індивід задовольнив свої потреби, споживши певні блага. Теорія корисності тісно пов'язана з теорією рішень.
Мінова вартість – видиме кількісне співвідношення, в якому споживні вартості одного роду обмінюються на споживні вартості іншого. Кожен окремий товар можна обміняти на безліч інших у різних кількісних пропорціях; отже, він має безліч мінових вартостей. В усіх товарах, що обмінюються на інші, спільне те, що вони є втіленням суспільної праці, затраченої на їх виробництво, яка й робить їх кількісно зіставлювальними, отже, формує їхню вартість. Крім того, вони мають суспільну споживчу вартість. На відміну від споживчої вартості, яка виражає відношення до природи, вартість відображає суспільні виробничі відносини між людьми, але пов'язані з цим відношенням, з процесом праці, з виробничою діяльністю людини. Тому у вартості втілено не просто кількість суспільно необхідної праці, а й якість продукції, її корисний ефект.
Ціна – фундаментальна економічна категорія, яка означає кількість грошей, за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю товару. Ціна певної кількості товару складає його вартість, тому правомірно говорити про ціну як грошову вартість одиниці товару.
У випадку, коли одиниця даного товару обмінюється на певну кількість іншого товару, кількість стає товарною ціною даного товару.
Закон вартості – закон, який передбачає, що виробництво і обмін товарів мають здійснюватись на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.
У ринковій економіці закон вартості виконує такі функції:
– регулює пропорції суспільного виробництва;
– стимулювання розвитку продуктивних сил;
– обумовлює диференціацію товару виробників.
Тести
1. Роль цінового механізму в ринковій економіці полягає у:
а. розподілі благ та інформуванні суб`єктів ринку;
б. забезпеченні соціальної справедливості;
в. розвитку виробництва;
г. усі попередні відповіді правильні.
Відповідь: а) розподілі благ та інформуванні суб`єктів ринку;
2. Термін ”недосконалий конкурент” відноситься до продавця, який:
а. єдиний продавець на ринку;
б. може вплинути на обсяги реалізації та ціни, має певну ринкову владу;
в. використовує неефективні засоби виробництва;
г. є найгіршим продавцем на ринку.
Відповідь: б) може вплинути на обсяги реалізації та ціни, має певну ринкову владу;
3. Яка з характеристик суперечить поняттю “ринок досконалої конкуренції”?
а. жоден з продавців не може впливати на ціну товарів;
б. вхід на ринок є вільний;
в. товар пропонується невеликою кількістю продавців;
г. на ринку пропонуються стандартні товари;
д. продавці не мають цінової стратегії.
Відповідь: а) жоден з продавців не може впливати на ціну товарів;
4. Основна перевага цінового механізму виражається у:
а. ефективному розподілі ресурсів;
б. зменшенні нерівності в доходах;
в. стабілізації розвитку економіки;
г. наданні свободи вибору всім суб`єктам ринку.
Відповідь: г) наданні свободи вибору всім суб`єктам ринку.
5. Система ціноутворення, при якій лікар запрошує за відвідування 40 грн. з пенсіонерів і 60 грн. - з інших категорій пацієнтів, називається:
а. ціновим лідерством;
б. ціновою дискримінацією;
в. регульованими цінами;
г. монопольним вилученням надлишку виробника.
Відповідь: г) регульованими цінами;
6. Яка з означених характеристик не відноситься до ринкової економіки?
а) конкуренція;
б) централізоване планування;
в) приватна власність;
г) свобода підприємницького вибору.
Відповідь: б) централізоване планування;
7. За наявністю багатьох недоліків у цінового ринкового механізму є одна перевага. Вона виражається:
а) в наявності особистої свободи у всіх суб’єктів ринку;
б) в стабільному розвитку економіки;
в) в рівному розподілі доходів;
г) в ефективному розподілі ресурсів.
Відповідь: а) в наявності особистої свободи у всіх суб’єктів ринку;
8. Проблема «яким чином виробляти» в ринковій економіці вирішується:
а) на основі обсягу і динаміки споживчого попиту, які виражаються через кінцеві ціни на продукт;
б) через потяг виробників до отримання прибутку та до мінімізації витрат виробництва;
в) через запровадження спеціалізації виробництва на тлі застосування різних технологій;
г) через застосування на виробництві виключно нового устаткування.
Відповідь: в) через запровадження спеціалізації виробництва на тлі застосування різних технологій;
9. Якою має бути мінімальна частка приватної власності, щоб господарська система певної країни могла бути визначеною, як ринкова?
а) 100 %
б) 20 %
в) 30 %
г) 70 %
Відповідь: г) 70 %
10. До якого типу ринкової економіки належить сучасна економіка України?
а) до соціально-орієнтованої ринкової економіки;
б) до змішаної економіки;
в) до вільної ринкової економіки;
г) до адміністративної економіки
Відповідь: а) до соціально-орієнтованої ринкової економіки.
Список використаної літератури:
1. Бамнелин Г. І., Лазур П. Ю., Медведєв В. С. Політична економія: Підручник для студентів вузів. – К.: Ніка-Центр: Ельга, 2008. – 389с.
2. Башнянин Г. І., Лазур П. Ю., Медведєв В. С. Політична економія. – К.: Ніка-Центр: Ельга, 200. – 526с.
3. Бєляєв О. О., Бебело А. С. Політична економія: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2001– 328 с.
4. Борисов Е.Ф. Економічна теорія: Підручник. – М: Юрист, 2006. – 568с.
5. Гальчинський А. С., Єщенко П. С. Основи економічних знань. – К.: Вища шк., 2005. – 297 с.
6. Економіка: Навч. посібник для загальноосвіт. навч. закладів / За ред. канд. екон. наук, доц. С. В. Степаненка. – К.: КНЕУ, 2007. – 292 с.
7. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. З / Редкол.:...С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. – К: Видавничий центр "Академія", 2002. – 952 с.
8. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка. За ред. 3. Ватаманюка, С. Панчишина. – К.: Альтернативи, 2008. – 606 с.
9. Зазимко А. З. Політична економія: структурно-логічний навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2005. – 358 с.
10. Історія економічних учень: Підручник / Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко, А. М. Поручник та ін.; За ред. Л. Я. Корнійчук, Н. О. Татаренко. – К.: КНЕУ, 2007. – 564 с.
11. Климко Г.Н. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. Підручник. – К.: Знання-Прес, 2004. – 615с.
12. Менгер К. Основи політичної економії – Одеса: Освіта, 2006. – 532с.
Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 81 | Нарушение авторских прав