Читайте также: |
|
Закон попиту – зворотний причинно-наслідковий зв'язок між ціною товару і величиною попиту.
Закон пропозиції — економічний закон, що виражає пряму залежність між ціною і величиною пропозиції товару або послуги впродовж певного проміжку часу.
Закон ціни – закон, який передбачає, що виробництво і обмін товарів мають здійснюватись на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.
Заробітна плата — грошова винагорода, яку отримує власник робочої сили в обмін на надані послуги праці; ціна використання послуг праці.
Змінні витрати — витрати, що залежать від кількості вироблюваної продукції, складаються з витрат на сировину, матеріали, заробітну плату тощо.
Знання – система символів, знаків, які розкривають смисл об’єктів пізнання.
Інновація – впровадження у виробництво нового – продукту, технології, техніки, тощо.
Інтелектуальна рента —
Інформація – 1) знання, які потрібні для прийняття ефективного рішення при розв’язання конкретної проблеми.2) дані, які перетворюються за певних умов на знання.
Інфраструктура ринку — комплекс інститутів, що забезпечують умови безперебійного функціонування ринку.
Капітал — економічний ресурс, що визначається як сукупність усіх технічних, матеріальних і грошових засобів, що в процесі свого руху приносять дохід.
Капітал інтелектуальний – це людський та штучний інтелект і продукти його роботи, що здатні створювати той чи той зиск – матеріальний або соціальний.
Капітал людський – здатність людини забезпечувати своєю діяльністю дохід внаслідок використання інтелектуальних здібностей набутої кваліфікації і практичного досвіду тощо.
Капітал основний -капітал, інвестований у засоби праці та інші довготермінові активи підприємства.
Конкуренція — економічне суперництво за найвигідніші умови виробництва і реалізації та привласнення найбільших доходів.
Країнова економіка -
Кредит — надання позичальникові коштів у грошовій або іншій формах здебільшого під заставу на встановлений строк під визначений відсоток.
Маркетинг — різновид діяльності фірм, пов'язаний із продажем та збутом продукції, що включає: розробку товару, дослідження ринку, налагодження комунікацій, організацію розподілу, встановлення цін, розгортання сервісного обслуговування тощо.
Менеджмент – діяльність щодо узгодження та координації фізичних, інтелектуальних та інших зусиль членів колективу задля досягнення стратегічної цілі організації загалом.
Метод – засіб досягнення якої-небудь мети, розв’язання конкретного завдання; спосіб дії.
Мінімальна заробітна плата — встановлений державою норматив у вигляді грошового еквівалента, що забезпечує задоволення потреб на рівні простого відтворення робочої сили найнижчої кваліфікації за умов суспільне нормальної інтенсивності праці.
Наука – специфічна форма людської діяльності, спрямована на отримання та систематизацію нових знань про природу, суспільство і мислення.
Номінальна відсоткова ставка -рівень процента, не скоригований на інфляцію.
Номінальний ВВП – ВВП, обчислений в цінах поточного року.
Підприємець – це особа, яка поєднує у собі новаторські, комерційні й організаторські здібності і застосовує їх для пошуку і розвитку нових видів та методів виробництва,нових сфер використання капіталу,отримання нових благ та їх нових якостей.
Підприємництво — тип господарської поведінки, що ґрунтується на самостійності та незалежності суб'єктів стосовно вибору; що, скільки, як, для кого (для чого) виробляти; на повній відповідальності за прийняті рішення та їхні наслідки і спрямуванні діяльності на досягнення комерційного успіху; це тип господарської поведінки підприємців з організації розробки, вир-ва і реалізації благ з метою отрим прибутку та соц ефекту.
Підприємство — господарська ланка, якій властиві такі риси: наявність єдиного майна, необхідного для здійснення певного економічного процесу; технологічна зумовленість факторів виробництва; певне місце у системісуспільного поділу праці; певне місце в соціумі.
Підприємство інтелектуальне – вид підприємства, базований на такій і людському та штучному інтелекту, здатній створювати не тільки і не стільки матеріальне, скільки духовне і соціокультурне багатство.
Податки — обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня платниками податків у порядку та на умовах, визначених законодавством.
Попит — представлена на ринку потреба в життєвих засобах, що визначається кількістю тих чи інших товарів і послуг, які споживачі можуть придбати за цінами, що склалися на ринку.
Потенційний ВВП – це ВВП, який міг би бути зроблений при повній занятности.
Потреба вторинна – необхідність мати предмет чи декілька предметів, здатних задовольнити нужду людини відповідно до її соціально-культурного рівня розвитку і культурного рівня розвитку суспільства даної країни.
Прибуток — Дохід власників фірми (підприємства), визначений як різниця між валовим доходом (виручкою від реалізації) і загальними витратами на виробництво та реалізацію продукції.
Прибуток чистий -це кошти, що залишаються у розпорядженні підприємства після сплати податків і відрахувань.
Прибуток нормальний -це винагорода за підприємницьку діяльність, складова частина витрат виробництва
Приватна власність — це такий тип власності, коли виключне право на володіння, користування і розпорядження об'єктом власності та отримання доходу належить приватній (фізичній чи юридичній) особі.
Продуктивні сили — сукупність засобів виробництва і працівників з їхніми фізичними й розумовими здібностями, а також досягнення науки, технології, інформація, методи організації та управління виробництвом, що забезпечують створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб.
Реальний ВВП – ВВП, обчислений у цінах базового року.
Рента – передача частини доходу, створеного землекористувачем, власнику землі.
Ринкова структура — сукупність умов, за яких відбувається конкуренція суб’єктів економічної діяльності (продавців чи споживачів). Такими умовами є кількість і розміри підприємства; характер продукту; свобода виходу на ринок і свобода виходу з ринку; доступ до банку пінкових даних; спосіб формування ціни на товар. Типи: чиста конкуренція монопольна конкуренція, олігополія, чиста монополія.
Ринок — будь-яка інституція або механізм, що забезпечує зв'язок покупців і продавців певного товару або послуги.
Рівень життя — рівень добробуту населення, споживання товарів та послуг; сукупність показників, що характеризують міру задоволення життєвих потреб населення.
Товар – економічне благо, що задовольняє певну потребу людини і має суспільну споживну вартість та обмінюється на ринку.
Фінанси – система економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами, а також між окремими державами і міжнародними економічними інститутами й організаціями щодо акумуляції та використання грошових засобів на основі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) і національного доходу (НД).
Дата добавления: 2015-07-12; просмотров: 115 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
СВЕДЕНИЯ ОБ ИСТОЧНИКАХ | | | Ефесянам 1:1—2 |