Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Закон –об’єктивні, необхідні, постійно повторювальні та відновлювальні суттєві причинно-наслідкові зв’язки, що складають сутність поняття, явищ, процесу.

Читайте также:
  1. Amp;. 2 ОБЩИЕ И СПЕЦИФИЧЕСКИЕ ЗАКОНОМЕРНОСТИ РАЗВИТИЯ ЛИЧНОСТИ 'НОРМАЛЬНОГО И УМСТВЕННО ОТСТАЛОГО РЕБЕНКА
  2. D. Законы Шариата.
  3. I . Закон о политических партиях.
  4. I. Закон магической цепи
  5. II закон Фарадея
  6. II. Закон Кватернера
  7. II. Законы космоса или макрокосмические, т.е. безличные законы

Закон попиту – зворотний причинно-наслідковий зв'язок між ціною товару і величиною попиту.

Закон пропозиції — економічний закон, що виражає пряму залежність між ціною і величиною пропо­зиції товару або послуги впродовж певного проміжку часу.

Закон ціни – закон, який передбачає, що виробництво і обмін товарів мають здійснюватись на основі їхньої вартості, тобто як обмін еквівалентів.

Заробітна плата — грошова винагорода, яку отри­мує власник робочої сили в обмін на надані послуги праці; ціна використання послуг праці.

Змінні витрати — витрати, що залежать від кількості вироблюваної продукції, складаються з ви­трат на сировину, матеріали, заробітну плату тощо.

Знання – система символів, знаків, які розкривають смисл об’єктів пізнання.

Інновація – впровадження у виробництво нового – продукту, технології, техніки, тощо.

Інтелектуальна рента

Інформація – 1) знання, які потрібні для прийняття ефективного рішення при розв’язання конкретної проблеми.2) дані, які перетворюються за певних умов на знання.

Інфраструктура ринку — комплекс інститутів, що за­безпечують умови безперебійного функціонування ринку.

Капітал — економічний ресурс, що визначаєть­ся як сукупність усіх технічних, матеріальних і грошових засобів, що в процесі свого руху приносять дохід.

Капітал інтелектуальний – це людський та штучний інтелект і продукти його роботи, що здатні створювати той чи той зиск – матеріальний або соціальний.

Капітал людський – здатність людини забезпечувати своєю діяльністю дохід внаслідок викорис­тання інтелектуальних здібностей набутої кваліфікації і практичного досвіду тощо.

Капітал основний -капітал, інвестований у засоби праці та інші довготермінові активи підприємства.

Конкуренція — економічне суперництво за найвигідніші умови виробництва і реалізації та привласнення найбільших до­ходів.

Країнова економіка -

Кредит надання позичальникові коштів у грошовій або іншій формах здебільшого під заставу на вста­новлений строк під визначений відсоток.

Маркетинг — різновид діяльності фірм, пов'язаний із продажем та збутом продукції, що включає: розробку то­вару, дослідження ринку, налагодження комунікацій, орга­нізацію розподілу, встановлення цін, розгортання сервісно­го обслуговування тощо.

Менеджмент – діяльність щодо узгодження та координації фізичних, інтелектуальних та інших зусиль членів колективу задля досягнення стратегічної цілі організації загалом.

Метод – засіб досягнення якої-небудь мети, розв’язання конкретного завдання; спосіб дії.

Мінімальна заробітна плата — вста­новлений державою норматив у вигляді грошового еквіва­лента, що забезпечує задоволення потреб на рівні простого відтворення робочої сили найнижчої кваліфікації за умов суспільне нормальної інтенсивності праці.

Наука – специфічна форма людської діяльності, спрямована на отримання та систематизацію нових знань про природу, суспільство і мислення.

Номінальна відсоткова ставка -рівень процента, не скоригований на інфляцію.

Номінальний ВВП – ВВП, обчислений в цінах поточного року.

Підприємець – це особа, яка поєднує у собі новаторські, комерційні й організаторські здібності і застосовує їх для пошуку і розвитку нових видів та методів виробництва,нових сфер використання капіталу,отримання нових благ та їх нових якостей.

Підприємництво — тип господарської поведін­ки, що ґрунтується на само­стійності та незалежності суб'єктів стосовно вибору; що, скільки, як, для кого (для чого) виробляти; на пов­ній відповідальності за прий­няті рішення та їхні наслід­ки і спрямуванні діяльності на досягнення комерційного успіху; це тип господарської поведінки під­приємців з організації розробки, вир-ва і реалізації благ з метою отри­м прибутку та соц ефекту.

Підприємство — господарська ланка, якій властиві такі риси: наявність єдиного майна, необхідного для здійснення певного економічного процесу; технологічна зумовленість факторів виробництва; певне місце у системісуспільного поділу праці; певне місце в соціумі.

Підприємство інтелектуальне – вид підприємства, базований на такій і людському та штучному інтелекту, здатній створювати не тільки і не стільки матеріальне, скільки духовне і соціокультурне багатство.

Податки — обов'язковий внесок до бюджету відповід­ного рівня платниками податків у порядку та на умовах, визначених законодавством.

Попит — представлена на ринку потреба в життєвих засобах, що визна­чається кількістю тих чи інших товарів і послуг, які споживачі можуть придбати за цінами, що склалися на ринку.

Потенційний ВВП – це ВВП, який міг би бути зроблений при повній занятности.

Потреба вторинна – необхідність мати предмет чи декілька предметів, здатних задовольнити нужду людини відповідно до її соціально-культурного рівня розвитку і культурного рівня розвитку суспільства даної країни.

Прибуток — Дохід власників фірми (підприєм­ства), визначений як різниця між валовим доходом (ви­ручкою від реалізації) і загальними витратами на вироб­ництво та реалізацію продукції.

Прибуток чистий -це кошти, що залишаються у розпорядженні підприємства після сплати податків і відрахувань.

Прибуток нормальний -це винагорода за підприємницьку діяльність, складова частина витрат виробництва

Приватна власність — це такий тип власності, коли виключне право на володіння, користування і розпоряджен­ня об'єктом власності та отримання доходу належить при­ватній (фізичній чи юридичній) особі.

Продуктивні сили — сукупність засобів виробництва і працівників з їхніми фізичними й розумовими здібностя­ми, а також досягнення науки, технології, інформація, мето­ди організації та управління виробництвом, що забезпечу­ють створення матеріальних і духовних благ, необхідних для задоволення потреб.

Реальний ВВП – ВВП, обчислений у цінах базового року.

Рента – передача частини доходу, створеного землекористувачем, власнику землі.

Ринкова структура — сукупність умов, за яких відбувається конкуренція суб’єктів економічної діяльності (продавців чи споживачів). Такими умовами є кількість і розміри підприємства; характер продукту; свобода виходу на ринок і свобода виходу з ринку; доступ до банку пінкових даних; спосіб формування ціни на товар. Типи: чиста конкуренція монопольна конкуренція, олігополія, чиста монополія.

Ринок — будь-яка інституція або механізм, що забезпечує зв'язок покупців і продавців певного товару або послуги.

Рівень життя — рівень добробуту насе­лення, споживання товарів та послуг; сукупність показників, що характеризують міру задоволення життєвих потреб населення.

Товар – економічне благо, що задовольняє певну потребу людини і має суспільну споживну вартість та обмінюється на ринку.

Фінанси – систе­ма економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами, а також між окремими дер­жавами і міжнародними економічними інститутами й організаціями щодо акумуляції та використання грошових засобів на основі розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) і національ­ного доходу (НД).


 

 


Дата добавления: 2015-07-12; просмотров: 115 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
СВЕДЕНИЯ ОБ ИСТОЧНИКАХ| Ефесянам 1:1—2

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)