Фрунзенська зрошувальна система

Меліоративна система в Дніпропетровському, Магдалинівському, Новомосковському та Царичанському районах Дніпропетровської області. Будівництво велось у дві черги: першу введено в дію 1970 р., другу – 1975 р. Загальна площа зрошуваного масиву 35,3 тис. га (20,1 тис. га і 15,2 тис. га).

Розташований масив в основному на другій надзаплавній терасі Дніпра і частково на вододільному плато річок Кільчень та Чаплина. Поверхня рівнинна, розчленована яружно-балковою мережею. Ґрунти незасолені. Ґрунтовий покрив складають переважно чорноземи звичайні мало- і середньогумусні потужні. Гідрогеологічні умови відзначені наявністю водоносного горизонту в антропогенових відкладах на глибині 2-15 м, на вододільному плато – до 45 м. За хімічним складом вода сульфатно-гідрокарбонатна та кальцієво-натрієвого типів з мінералізацією 0,6-0,9 подекуди 1,7-3,5 г/л.

Джерелом живлення Фрунзенської зрошувальної системи є Дніпровське водосховище (озеро ім. Леніна) з якого вода по каналу довжиною 4,25 км самопловно надходить до головної насосної станції № 1 (ГНС-1) і її подають у магістральний канал першої черги (довжиною 26,8 км). Річище підвідного каналу земляне. Канал розрахований на пропуск до 20м³/с води.

Головна насосна станція оснащена вертикальними осьовими насосами і подає воду в голову магістрального каналу першої черги, на якому розташовано ще дві насосні станції підкачки. У кінці магістрального каналу споруджено насосну станції підкачки № 4, що подає воду у три розподільники. Всього на першій черзі системи працює вісім насосних станції підкачки.

У приймальний басейн головної насосної станції другої черги вода надходить за допомогою 3 насосних станцій підкачування. Магістральний канал другої черги (довжиною 28,1 км) – перший в Україні канал зрошувальної системи, де створено каскадне регулювання з гідравлічними затворами-автомата­ми.

У міжгосподарські розподільчі канали та закриту внутрішньогосподарську мережу (довжиною 6106 км) воду подають за допомогою насосних станцій підкачування.

Магістральні і розподільчі канали (загальною довжиною 47 км) Фрунзенської зрошувальної системи споруджено з протифільтраційним покриттям переважно з залізобетонних плит, укладених по поліетиленовій плівці, а також у лотках (5,2 км).

Дренажну мережу виконано на площі 24,6 тис. га, що дає змогу підтримувати на зрошуваних і прилеглих територіях оптимальний водно-сольовий режим. Уздовж магістрального каналу першої черги створено відсічний горизонтальний дренаж (3,6 км). По межах полів насаджено лісосмуги.

8. Північнорогачицька зрошувальна система

Північнорогачицька зрошувальна система розташована у Кам’янсько-Дніпровському, Михайлівському, Веселівському, Мелітопольському і Токмацькому районах Запорізької області. Будівництво її розпочато в 1968 р. і проводилось чотирма чергами. Загальна площа системи – 164 тис. га. Перебуває в експлуатації 109,3 тис. га.

Ґрунти на системі представлені чорноземами звичайними, південним незасоленими, трапляються ділянки з дуже засоленими солонцюватими лучними чорноземними ґрунтами. Геологічний розріз у верхній частині складається із лесоподібних суглинків (легких і важких), нижче – із суглинків середніх та глин. Ґрунтові води залягають на глибині від 2 до 25 м.

Джерелом зрошення системи є Каховське водосховище, з якого вода по відповідному каналу завдовжки близько 1 км надходить до головної насосної станції, обладнаної вісьма вертикальними відцентровими насосами з подачею 55 м³/с і напором 78 м. Від насосів до голови магістрального каналу вода подається двома нитками напірних трубопроводів діаметром 3,2 м кожна. Довжина траси трубопроводу – 1250 м. Уперше в практиці водогосподарського будівництва трубопроводи такого діаметра укладено в траншеї з наступним засипанням їх ґрунтом.

Це дало змогу отримати значну економію металу за рахунок відмови від застосування температурних і осадочних компенсаторів, ребер жорсткості тощо.

Довжина магістрального каналу – 28,1 км. Він розрахований на пропуск 52,5 м³/с з врахуванням перспективного розвитку системи. Відкоси каналу облицьовані збірними залізобетонними плитами, укладеними на екран з поліетиленової плівки. Дно каналу закріплене монолітним бетоном товщиною 15 см по плівці. Довжина першого міжгосподарського каналу – 24 км, пропускна спроможність його в голові – 11,6 м³/с.

Вода для зрошення подається за допомогою насосних станцій підкачування.

Внутрішньогосподарська мережа на системі закрита. Виконана вона в металевих і азбестоцементних трубах. Полив сільськогосподарських культур здійснюються дощувальними машинами «Фрегат», «Кубань, «Дніпро», «Волжанка», ДДА-100МА і ДДН-70.

Дата добавления: 2015-07-12