Це найскладніша стадія мейоза. За морфологічними змінами хромосомного матеріалу цю стадію ділять на під стадії: лептонему, зигонему, нахінему, диплонему та діакінез.
Лептонема розпочинається появою в мейотичних клітинах хромосомного матерілу у вигляді тонких ниток, які спіралізуючись, починають скорочуватись. У клітинах видів з невеликим числом хромосом наприкінці лептонеми вже можна простежити розміщення будь-якої хромосоми поздовжню від її одного кінця до протилежного але насправді хромосоми що схожі на пасмо, жмут не змотаних ниток [13].
Зигонема розпочинається синапсисом (кон’югацією) пар гомологічних хромосом, котрий характеризується виключною точністю і впорядкованістю. Кожна точка однієї хромосоми зближується впритул з морфологічно однаковою точкою відповідної їй гомологічної хромосоми. Внаслідок попарної кон’югації хромосом –гомологів утворюються хромосомні асоціації – біваленти. Таким чином, кількість бівалентів в два рази менша, ніж вихідна кількість цих хромосом [1].
Пахінема –на цій стадії продовжується процес спіралізації утворених бівалентів. На вдалих мікроскопічних препаратах у пахінемі на кожному біваленті можна помітити наявність двох поздовжніх щілин. Одна зних –це щілина, яка утворилася внаслідок зближення двох гомологічних хромосом. Її назвали редукційною. Перпендикулярно до редукційної щілини вздовж бівалентів пролягає ще одна щілина, яку назвали екваційною. Вздовж редукційної щілини відбувається редукційний поділ кожного бівалента в анафазі 1; в другому мейотичному поділі кожна хромосома, що складається з двох хроматид, поділиться на дві вздовж екваційної щілини. Поява редукційної та екваційної щілин супроводжується процесами кросинговеру, який відбувається в цей період завдяки функціональній активності системи ферментів, котрі забезпечують синтез пахінемної ДНК [8].
Диплонема розпочинається взаємним відштовхуванням гомологічних хромосом у складі кожного з бівалентів. Але їхнє взаємне відокремлення виявляється не можливим внаслідок здійсненого кросинговеру, котрий відбувається між хроматидами, які входять до складу кожної хромосоми бівалентів. Тому вздовж кожного з бівалентів утворюються Х – подібні фігури, які дістали назву хіазм. Вважають, що кількість хіазм відповідає кількості перехрещувань, які відбулися між хроматидами гомологічних хромосом [10].
Діакінез – на цій під стадії відбувається процес терміналізації хіазм. Він розпочинається з центромерних ділянок хромосом від яких хіазм поступово сповзають до терміальних зон бівалентів. До кінця діакінезу хромосоми бівалентів залишаються об’єднаними між собою лише терміальними зонами. Тому біваленти набувають форми кільцеподібних структур. Закінчення діакінезу означає закінчення профази 1. при цьому закінчується формування веретена поділу, зникають ядерце та оболонка ядра.
Дата добавления: 2015-07-10; просмотров: 220 | Нарушение авторских прав