Зразок завдань для модульного контролю 2 страница

73. Миронов Н. В. Международное право: нормы и их юридическая сила / Миронов Н. В. – М.: Юрид. лит., 1980. – 159 с.

74. Міжнародне право: основні галузі: підручник / [Буткевич В. Г., Войнович С. А., Григоров О. М. та ін.; за ред. В. Г. Буткевича]. – К.: Либідь, 2004. – 816 с.

75. Міжнародне право: словник-довідник / [С. М. Перепьолкін, Т. Л. Сироїд, Л. А. Філяніна]; за заг. ред. Т. Л. Сироїд. – Х.: Юрайт, 2014. – 408 с.

76. Моисеев Е. Г. Правовой статус СНГ: учебн. пособие / Моисеев Е. Г. – М.: Юристь. 1995 – 175 с.

77. Молодцов С. В. Международное морское право / Молодцов С. В. – М.: Междунар. Отношения, 1987. – 272 с.

78. Молочков Ф. Ф. Дипломатический протокол и дипломатическая практика. – 2-е изд. доп / Молочков Ф. Ф. – М.: Междунар. отношения, 1979. – 256 с.

79. Моравецкий В. Функции международной организации: пер. с пол. Г. Б. Борина, Н. Г. Прудковой; под ред. и с вступ. ст. Г. И. Морозова / Моравецкий В. – М.: Прогресс, 1976. – 384 с.

80. Морозов Г. И. Международные организации. Некоторые вопросы теории. – 2-е изд., доп. / Морозов Г. И. – М.: Мысль, 1974. – 336 с.

81. Мюллерсон Р. А. Соотношение международного и национального права / Мюллерсон Р. А. – М.: Междунар. отношения, 1982. – 136 с.

82. Неліп М. І. Силовий захист прав людини: питання легітимності в суді у Міжнародному праві: навч. посібник / М. І. Неліп, О. О. Мережко. – 2-е вид. – К.: Наук. думка, 1999. – 192 с.

83. Нешатаева Т. Н. Международные организации и право. Новые тенденции в международно-правовом регулировании / Нешатаева Т. Н. – М.: Дело, 1998. – 272 с.

84. Овчинский В. С. Интерпол в вопросах и ответах / Овчинский В. С. – М.: ИНФРА-М, 2001. – 320 с.

85. Панов В. П. Международное уголовное право: учеб. пособие / Панов В. П. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 320 с.

86. Плотникова О. В. Консульские отношения и консульское право: учебник для вузов / Плотникова О. В. – М.: НОРМА-ИНФРА, 1999. – 301 с.

87. Полянский Н. Н. Международное правосудие и преступники войны / Полянский Н. Н. – М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1945. – 120 с.

88. Права человека и вооруженные конфликты: учеб. / отв. ред. В. А. Карташкин. – М.: НОРМА, 2001. – 386 с.

89. Пустогаров В. В. Международное гуманитарное право / Пустогаров В. В. – М.: Ин-т гос-ва и права РАН, 1997. – 55 с.

90. Репецький В. М. Дипломатичне і консульське право: підручник / Репецький В. М. – Львів:Бібльос, 2002. – 352 с.

91. Сандровский К. К. Дипломатическое право / Сандровский К. К. – К.: Вища школа, 1981. – 240 с.

92. Семенов В. С. Міжнародно-правові аспекти Конституції України / В. С. Семенов, О. Я. Трагнюк. – К.: Ін. Юре, 1997. – 320 с.

93. Сироїд Т. Л. Міжнародне право: навч. посіб. / Сироїд Т. Л. – Х.: ХНУВС, 2009. – 336 с.

94. Сыроед Т. Л. Субъекты (учасники) международных уголовно-процесуальных отношений: понятие, виды, специфика правового статуса: монография / Сыроед Т. Л. – Х.: Изд-во ФИНН, 2010. – 584 с.

95. Талалаев А. Н. Право международных договоров: действие и применение договоров / Талалаев А. Н. – М.: Междунар. отношения, 1985. – 294 с.

96. Талалаев А. Н. Право международных договоров: общие вопросы / Талалаїв А. Н. – М.: Междунар. отношения, 1980. – 312 с.

97. Тимченко Л. Д. Правопреемство государств: опыт конца ХХ века: учеб. пособие / Л. Д. Тимченко. – Харьков: Ун-т внутр. дел, 1999. – 116 с.

98. Тимченко Л. Д. Шпицберген: история и современность. Международно-правовой аспект / Тимченко Л. Д. – Х.: Основа, 1992. – 127 с.

99. Тиунов О. И. Международное гуманитарное право: учебник / Тиунов О. И. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – 328 с.

100. Тункин Г. И. Теория международного права / Тункин Г. И.; под общей ред. проф. Л. Н. Шестакова. – М.: Зерцало, 2000. – 416 с.

101. Ушаков Н. А. Государство в системе международно-правового регулирования: учеб. пособие / Ушаков Н. А. – М.: Ин-т государства и права РАН, 1997. – 62 с.

102. Ушаков Н. А. Международное право: основные понятия и термины: учеб. пособие / Ушаков Н. А.. – М.: Ин-т государства и права Рос. акад. наук, 1996. – 47 с.

103. Ушаков Н. А. Проблемы теории международного права / Н. А. Ушаков. – М.: Наука, 1988. – 191 с.

104. Федоров В. Н. Организация Объединенных Наций, другие международные организации и их роль в XXI веке / Федоров В. Н. – М.: Логос, 2007. – 940 с.

105. Фельдман Д. И. Признание государств в современном международном праве / Фельдман Д. И. – Казань: Изд-во Казан. ун-та, 1965. – 260 с.

106. Циганкова Т. М. Міжнародні організації: навч. посібник / Т. М. Циганкова, Т. Ф. Гордєєва. – Вид. 2-е, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2001. – 340 с.

107. Черниченко С. В. Теория международного права: в 2 т. / Черниченко С. В. – М.: НИМП, 1999. – Т. 1: Современные теоретические проблемы. – 336 с.

108. Черниченко С. В. Теория международного права: в 2 т. / Черниченко С. В. – М.: НИМП, 1999. – Т. 2: Старые и новые теоретические проблемы. – 527 с.

109. Чиж І. С. Україна в Раді Європи: монографія / Чиж І. С. – К.:
Парлам. вид-во, 2001. – 384 с.

Допоміжна

1. Аваков М. М. Словарь международного права / [Аваков М. М., Ашавский Б. М., Бахов А. С. и др.] – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Междунар. отношения, 1986. – 432 с.

2. Андрусевич А. Довідник чинних міжнародних договорів України у сфері охорони довкілля / Андрусевич А., Андрусевич Н., Козак З. – Львів, 2009. – 203 с.

3. Бекяшев К. А. Международное публичное право: учеб. / [Бекяшев К. А., Моисеев Э. Г., Устинов В. В. и др.; отв. ред. К. А. Бекяшев]. – М.: Проспект, 2009. – 1008 с.

4. Бекяшев К. А. Международное публичное право: сборник документов: в 2 т. / [cост. К. А. Бекяшев, А. Г. Ходаков]. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – Т. 1. – 570 с.

5. Бекяшев К. А. Международное публичное право: сборник документов: в 2 т. / [cост. К. А. Бекяшев, А. Г. Ходаков]. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – Т. 2. – 539 с.

6. Блатова Н. Т. Международное право в документах: учеб. пособие / [сост.: Н. Т. Блатова, Г. М. Мелков]. – 4-е изд., перераб. и доп. – М., 2003. – 880 с.

7. Введение в философию международного права: Гносеология международного права: монография. – К.: ЮСТИНИАН, 2002. – 192 с.

8. Венская конвенция о праве международных договоров: комментарий / сост.: А. Н. Талалаев (коммент.); отв. ред.: Н. В. Захарова (предисл.). – М.: Юрид. литература, 1997. – 336 с.

9. Дежкин В. Н. Конвенция о международной гражданской авиации 1944 г. и некоторые другие вопросы противоправного поведения государств в области международной аэронавигации // СЕМП. – 1976. – С. 223–229.

10. Декларация о принципах международного права, касающихся дружественных отношений и сотрудничества между государствами в соответствии с Уставом Организации Объединенных Наций, от 24 октября 1970 г. // Действующее международное право: в 3 т. / [сост. Ю. М. Колосов и Э. С. Кривчикова]. – М.: Изд-во МНИМП, 1996. – Т. 1. – С. 65–73.

11. Декларация об усилении эффективности принципа отказа от угрозы силой или ее применения в международных отношениях. Резолюция 42/22 Генеральной Ассамблеи ООН от 18 ноября 1987 г. // Действующее международное право: в 3 т. / [сост. Ю. М. Колосов и Э. С. Кривчикова]. – М.: Изд-во МНИМП, 1996. – Т. 1. – С. 103–109.

12. Декларация Хельсинской встречи СБСЕ на высшем уровне от 10 июля 1992 р. // Действующее международное право: в 3 т. / [сост. Ю. М. Колосов и Э. С. Кривчикова]. – М.: Изд-во МНИМП, 1996. – Т. 1. – С. 92–98.

13. Дипломатический словарь: в 3 т. / [под гл. ред. А. А. Громыко, А. Г. Ковалева, П. П. Севостьянова, С. Л. Тихвинского]. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Наука, 1984. – Т. 1: А – И. – 424 с.

14. Додонов В. Н. Международное право: словарь-справочник / Додонов В. Н., Панов В. П., Румянцев О. Г.; под общ. ред. В. Н. Трофимова. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 368 с.

15. Колосов Ю. М. Действующее международное право: в 3 т. / [сост. Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова]. – М.: Изд-во МНИМП, 1996. – Т. 1. – 850 с.

16. Колосов Ю. М. Действующее международное право: в 3 т. / [сост. Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова]. – М.: Изд-во МНИМП, 1997. – Т. 2. – 819 с.

17. Колосов Ю. М. Действующее международное право: в 3 т. / [сост. Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова]. – М.: Изд-во МНИМП, 1997. – Т. 3. – 771 с.

18. Конвенция о международной гражданской авиации от 7 декабря 1944 г. / Действующее международное право: в 3 т. / [сост. Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова]. – М.: Изд-во МНИМП, 1997. – Т. 3. – С. 550–567.

19. Конвенция Организации Объединенных Наций по морскому праву. – Нью-Йорк: Изд-во Организации Объединенных Наций, 1984. – 315 с.

20. Международная программа ООН по контролю наркотиков: Курс “Наркотики”. – 139 с.

21. Международные акты о правах человека: сборник документов. – М.: НОРМА-ИНФРА-М., 2000. – 784 с.

22. Міжнародне право в документах / [М. В.Буроменський, В. М. Стешенко, Р. Б. Хорольський Ю. В.Щокін; за заг. ред. М. В. Буроменського]. – 2-е вид., виправл. і доп. – Х.: Мачулін, 2006. – 408 с.

23. Семенов В. С. Права детей и молодежи: сборник международных документов / [сост. В. С. Семенов, Т. Л. Сыроед]. – Х.: Ксилон, 2001. – 204 с.

24. Словарь международного космического права / отв. ред. В. С. Верещетина. – М.: Междунар. отношения, 1992. – 296 с.

25. Сыроед Т. Л. Международное уголовно-процесуальное право: документы и комментарии / Сыроед Т. Л. – Х.: ПРОМЕТЕЙ-ПРЕС, 2007. – 588 с.

26. Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога: збірник документів: у 2 т. / за ред. В. Л. Чубарєва, А. С. Мацко. – К.: Юрінком (кн.1: 1996 р. – 1184 с.; кн. 2: 1997 р. – 864 с.

27. Устав Организации Объединенных Наций // Действующее
международное право: в 3 т. / [сост. Ю. М. Колосов и Э. С. Кривчикова]. – М.: Изд-во МНИМП, 1996. – Т. 1. – С. 7–33.

Рекомендовані інтернет-ресурси:

1. Офіційний сайт Асоціація держав Південно-Східної Азії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.aseansec.org.

2. Офіційний сайт Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cis.minsk.by/.

3. Офіційний сайт Всесвітньої організації інтелектуальної власності [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.wipo.int/portal/index.html.en.

4. Офіційний сайт Всесвітньої організації охорони здоров’я [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.who.int/ru/.

5. Офіційний сайт Всесвітнього поштового союзу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.upu.int/en.html.

6. Офіційний сайт Всесвітньої митної організації [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.wcoomd.org/.

7. Офіційний сайт Всесвітньої туристичної організації [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www2.unwto.org/.

8. Офіційний сайт Європейського суду з прав людини [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.echr.coe.int/echr/.

9. Офіційний сайт Європейського банку реконструкції та розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ebrd.com/pages/homepage.shtml.

10. Офіційний сайт Європейського Союзу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://europa.eu/.

11.Офіційний сайт Європейської економічної комісії Організації Об’єднаних Націй [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unece.org.

12. Офіційний сайт Європейської поліцейської агенції (Європол) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.europol.europa.eu/.

13.Офіційний сайт Міжнародного агентства з атомної енергії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.iaea.org/.

14.Офіційний сайт Міжнародного банку реконструкції і розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://web.worldbank.org/.

15.Офіційний сайт Міжнародного валютного фонду [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.imf.org/external/index.htm.

16.Офіційний сайт Міжнародної компанії супутникового зв’язку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.inmarsat.com/.

17. Офіційний сайт Міжнародного кримінального суду [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.icc-cpi.int.

18. Офіційний сайт Міжнародного суду Організації Об’єднаних Націй [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://www.icj-cij.org/homepage/ru/.

19.Офіційний сайт Міжнародного Трибуналу з морського права [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.itlos.org/.

20.Офіційний сайт Міжнародної Комісії із захисту ріки Дунай [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.icpdr.org/main/.

21.Офіційний сайт Міжнародної морської організації [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.imo.org/Pages/home.aspx.

22. Офіційний сайт Міжнародної організації кримінальної поліції Інтерпол [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.interpol.int/.

23.Офіційний сайт Міжнародної організації цивільної авіації [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.icao.int/Pages/default.aspx.

24.Офіційний сайт Міжнародного трибуналу по колишній Югославії [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.icty.org/.

25.Офіційний сайт Міжурядової організації міжнародних залізничних перевезень [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.otif.org/.

26.Офіційний сайт Міжнародної організації праці [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ilo.org/global/lang--en/index.htm#a4.

27.Офіційний сайт Північноатлантичного альянсу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nato.int/cps/en/natolive/index.htm.

28.Офіційний сайт Програми ООН з міжнародного контролю над наркотиками і попередженню злочинності [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/ru/ecosoc/unodc/undcp.shtml.

29.Офіційний сайт Організації американських держав [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.oas.org/en/default.asp.

30.Офіційний сайт Організації з безпеки та співробітництва в Європі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.osce.org/.

31.Офіційний сайт Організації ісламського співробітництва [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.oic-oci.org/.

32. Офіційний сайт Організації Об’єднаних Націй [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.un.org/ru/.

33.Офіційний сайт Організації співробітництва залізничних шляхів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://osjd.org/.

34. Офіційний сайт Ради Європи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://hub.coe.int/.

35. Офіційний сайт Світової організації торгівлі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.wto.org/.

36.Офіційний сайт Світової продовольчої організації [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.fao.org/index_en.htm.

37.Офіційний сайт Програми ООН з навколишнього середовища [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unep.org/.

38.Офіційний сайт Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unesco.org/new/en/.

39.Офіційний сайт Організації Об’єднаних Націй з промислового розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unido.org/.

40.Офіційний сайт Дитячого фонду ООН [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.unicef.org/.

41.Офіційний сайт Конференції ООН з торгівлі та розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://unctad.org/en/Pages/Home.aspx.

42.Офіційний сайт Комісії по збереженню морських живих ресурсів Антарктики [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ccamlr.org/.

43.Офіційний сайт Комісії по захисту морського середовища Чорного моря від забруднення [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.blacksea-commission.org/.

44.Офіційний сайт Комісії ООН зі сталого розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://sustainabledevelopment.un.org/csd.html.

45.Офіційний сайт Міжнародного союзу охорони природи і природних ресурсів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.iucn.org/.

46. Офіційний сайт Міжнародного Комітету Червоного Хреста [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.icrc.org/eng/.

7.2. Методичні рекомендації для практичних занять.

Змістовий модуль 1.

Поняття і юридична природа міжнародного права

Тема 1. Поняття міжнародного права

План семінару:

1. Поняття міжнародного права: об’єкт і предмет міжнародно-правового регулювання.

2. Термін “міжнародне право”.

3. Особливості міжнародного права.

4. Юридично обов’язкова сила міжнародного права.

5. Система міжнародного права, система науки міжнародного права і система курсу міжнародного права.

Методичні вказівки по підготовці до практичного заняття

Даючи відповідь на перше питання, слід показати, що міжнародне право є особливою системою права, яка має власний об’єкт, предмет правового регулювання і не входить до жодної з існуючих внутрішньодержавних правових систем. Необхідно вказати на відмінності між об’єктом міжнародного права та предметом його правового регулювання, визначити види суспільних відносин, що регулюються міжнародним правом; визначити місце міжнародного права в системі юридичної освіти. Визначаючи місце міжнародного права в сучасній міждержавній системі слід проаналізувати погляди різних вчених, а також спробувати сформулювати власне визначення його поняття.

Відповідь на друге питання повинна розкривати генезис розвитку терміну “міжнародне право” від його зародження до сьогодення. Слід звернути увагу на його виникнення і розвиток у різних регіонах світу (Стародавня Індія, стародавній Китай, в ісламському регіоні тощо) та на різних етапах розвитку людства. Охарактеризувати роль виразів jus gentium та jus inter gentes у формулюванні терміну “міжнародне право”, вказати інші терміни, що використовувалася для його визначення.

Готуючись до третього питання слід звернути увагу на відмінні особливості сучасного міжнародного права від класичного міжнародного права, характерні риси міжнародного права як особливої системи права та особливості міжнародного права як специфічної системи управління міждержавними відносинами. Доцільним є роз’яснити значення та зв’язок між термінами “Міжнародне право”, “Міжнародне пуліблічне право” та “Міжнародне приватне право”.

Четверте питання “Юридично обов’язкова сила міжнародного права” – це питання науки, а не практики, тому підготовка до нього вимагає ознайомлення з позиціями представників різних наукових шкіл та обґрунтування власної точки зору.

Під час підготовки до останнього питання слід врахувати, що питання системи міжнародного права завжди важко піддавалися дослідженню вчених. Увагу слід звернути на характеристику формування системи міжнародного права, співвідношення понять “система міжнародного права” та “структура міжнародного права”, визначити ядро системи сучасного міжнародного права та його інститути і галузі. Також слід згадати про особливості системи науки міжнародного права, системи підручників (викладання) міжнародного права та навчального курсу, що викладається в Академії митної служби України.

Тема 2. Становлення і розвиток міжнародного права

План семінару:

1. Виникнення міжнародного права і періодизація його історії.

2. Розвиток міжнародного права від найдавніших часів до Вестфальського конгресу.

3. Міжнародне право між Вестфальським конгресом 1648 р. й епохою Великої французької революції (межа XVIII – XIX століть).

4. Розвиток міжнародного права від епохи Великої французької революції до створення Версальської системи.

5. Міжнародне право від Версальської системи до наших днів.

6. Історія науки міжнародного права.

Методичні вказівки по підготовці до практичного заняття

В міжнародно-правовій доктрині існує чимало підходів до того, яким чином слід представляти історію міжнародного права. Але й донині існує багато розбіжностей у даній галузі міжнародно-правових досліджень. Тому слід проаналізувати різні теорії походження міжнародного права та побудовані на їх основі періодизації його розвитку, та, як підсумок, обґрунтувати власну думку стосовно досліджуваного питання.

Становлення міжнародного права, як і права загалом, відбувалося з найдавніших часів. Тому готуючись до другого питання слід охопити період розвитку міжнародного права від зародження родоплемінних відносин до Вестфальського мирного конгресу. Слід звернути увагу на розвиток міжнародних відносин у Стародавньому Єгипті, Месопотамії, Стародавньому Китаї, Греції, Римській імперії, Київській Русі тощо.

Підготовка до третього питання вимагає ознайомлення з результатами Вестфальського миру, що були закріплені Мюнстерським і Оснабрюкським трактатами, визначення їхньої важливості в цілому для всього людства та для розвитку міжнародного права.

Розвиток міжнародного права від епохи Великої французької революції до створення Версальської системи в історії міжнародного права можна характеризувати як початок бурхливого розвитку міжнародно-правової науки. Обов’язково слід звернути увагу на такі події цієї епохи як прийняття Декларації незалежності США 1776 р., Конституції США 1787 р. І Білля про права 1789 р., Декларації прав людини і громадянина 1789 р., Декларації прав народів 1795 р., Віденський конгрес 1815 р., Аахенський конгрес 1818 р., Берлінський конгрес 1878 р., Гаазькі конференції миру 1899 і 1907 років, Перша світова війна.

У п’ятому питанні особливу увагу слід звернути на роль у становленні сучасного міжнародного права таких міжнародних організацій як Ліга Націй та Організація Об’єднаних Націй. Визначити позитивні та негативні риси Версальської моделі світового порядку. Охарактеризувати особливості розвитку міжнародного права в період існування Союзу Радянських Соціалістичних Республік. Вказати на роль міжнародного права у регулювання сучасних міжнародних відносин.

Виникнення науки міжнародного права датують, як правило, кінцем ХVI – ХVІІ ст. і пов’язують з працею Гуго Гроція “Про право війни і миру”. Втім Гуго Грацій був не єдиним і далеко не першим дослідником міжнародного права. Тому необхідним є охарактеризувати наукові досягнення в дослідженні міжнародного права представників основних шкіл міжнародного права на різних етапах розвитку людства, проаналізувати розвиток науки міжнародного права в Україні.

Тема 3. Норми міжнародного права

План семінару:

1. Поняття, види та характерні риси норм міжнародного права.

2. Імперативні, диспозитивні та рекомендаційні норми міжнародного права.

3. Юридична сила норм, закріплених в актах міжнародних організацій.

4. Кодифікація та прогресивний розвиток норм міжнародного права.

5. Взаємодія норм міжнародного права з іншими системами регулювання міжнародних відносин.

Методичні вказівки по підготовці до практичного заняття

Основним, первинним елементом системи міжнародного права є міжнародно-правова норма. Дослідженню юридичної природи міжнародно-правової норми присвітили свої праці багато представників доктрини міжнародного права. Після ознайомлення з поглядами різних науковців стосовно поняття, видів та характерних рис норм міжнародного права необхідним є спробувати сформулювати власне визначення міжнародно-правової норми та визначити їх характерні риси.

В рамках підготовки до другого питання особливу увагу слід звернути на природу імперативних норм загального міжнародного права (jus cogens) та їх відмінності у порівнянні з диспозитивними та рекомендаційними нормами міжнародного права. Для цього доцільним є звернення до положень ст. 53, 64 Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 р. або Віденської конвенції про право договорів між державами та міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями 1986 р.

При підготовці до третього питання треба врахувати, що в сучасному міжнародному праві немає загальних норм, які регламентують нормотворчу діяльність міжнародних організацій; науковці по різному ставляться до юридично обов’язкової сили актів міжнародних організацій. На прикладі положень Статуту ООН пропонується проаналізувати юридично обов’язкову силу актів даної міжнародної міжурядової організації.

Здійснення кодифікації та прогресивного розвитку норм міжнародного права є одним з найважливіших напрямків діяльності суб’єктів сучасного міжнародного права. Обов’язковим є розмежувати поняття “кодифікація” та “прогресивний розвиток” норм міжнародного права, офіційну та неофіційну кодифікації, навести конкретні приклади проведеної кодифікаційної роботи, визначити роль та місце у даній діяльності Комісії міжнародного права ООН.

Для повноцінної відповіді на останнє запитання доцільним є ознайомитися з особливостями взаємодії норм міжнародного права з нормами міжнародної моралі, міжнародної ввічливості (comitas gentium), звичаєвістю або традицією, релігією.

Тема 4. Основні принципи міжнародного права

План семінару:

1. Поняття і правова природа основних принципів міжнародного права.

2. Функції та ознаки основних принципів міжнародного права.

3. Класифікація основних принципів міжнародного права. Зміст основних принципів міжнародного права.

4. Співвідношення основних принципів системи, принципів галузі та інституту, універсальних, регіональних і партикулярних принципів.

Методичні вказівки по підготовці до практичного заняття

Підготовку до даної теми рекомендується розпочати з ознайомлення з наступними міжнародними актами, а саме: Статут ООН (ст. 2, 103), Декларація про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин та співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН 1970 р., Заключний акт Наради з питань безпеки та співробітництва в Європі 1975 р., Декларація про надання незалежності колоніальним країнам і народам 1960 р., Декларація про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав 1982 р. та ін. Це допоможе не лише зрозуміти місце і роль основних принципів міжнародного права в системі міжнародного права, визначити їх функції та характерні ознаки, а й ознайомитися з їхньою класифікацією, змістом тощо.

Доцільним також є ознайомлення з поглядами як вітчизняних, так і зарубіжних юристів-міжнародників стосовно юридичної природи основних принципів міжнародного права, їх змісту, класифікації, функцій та ознак.

Основні принципи сучасного міжнародного права утворюють ядро його системи. Отже, всі інститути і галузі системи міжнародного права, а також міжнародні правовідносини, що розвиваються на універсальному, регіональному та партикулярному рівнях між суб’єктами міжнародного права повинні відповідати змісту та природі основних принципів міжнародного права. Тому аналізу співвідношення основних принципів системи міжнародного права, принципів галузей та інститутів, універсальних, регіональних і партикулярних принципів пропонується приділити окрему увагу.

Тема 5. Джерела міжнародного права

План семінару:

1. Поняття та види джерел міжнародного права.

2. Міжнародний звичай і міжнародний договір як головні джерела міжнародного права. Порівняльна характеристика.

3. Загальні принципи права, що визнані цивілізованими націями.

4. Судові рішення та доктрина міжнародного права як допоміжні джерела міжнародного права.

5. Національне законодавство і рішення національних судів.

Методичні вказівки по підготовці до практичного заняття

Джерела міжнародного права не є сталою категорією. Одні з них з’являлися, розвивали міжнародне право і в результаті докорінних змін у міжнародних відносинах припиняли виконувати функцію джерела міжнародного права, інші таку функцію виконували постійно. Тому в першому питанні, поряд із визначенням поняття джерела міжнародного права, треба узагальнити погляди науковців на види його джерел в історичній ретроспективі та на сучасному етапі розвитку міжнародного права.

У другому питанні треба звернути увагу на природу міжнародного договору і міжнародного звичаю як основних джерел міжнародного права, охарактеризувати зв’язок між ними та їх місце у переліку джерел міжнародного права, визначити переваги і недоліки. Обов’язковим є наведення прикладів як міжнародних договорів, так і міжнародних звичаїв, а також аналізу їхнього створення, існування і застосування.

Природа загальних принципів права, що визнані цивілізованими націями як джерела міжнародного права викликає багато спорів в доктрині міжнародного права. Практика Міжнародного Суду ООН засвідчила, що він неохоче використовує це джерело. За більш як 50 років своєї діяльності Суд лише декілька разів використав “загальні принципи права”. Розкриваючи поняття та види загальних принципів права слід враховувати, що хоч вони і є правовими положеннями, але за сутністю вони не є нормами права, вичерпного їх переліку також не існує.

Ст. 38 Статуту Міжнародного Суду ООН згадує про судові рішення та доктрини найбільш кваліфікованих спеціалістів з публічного права різних націй як про допоміжний засіб для визначення правових норм, що дозволяє окремим науковцям говорити про них як про допоміжні джерела міжнародного права. Працюючи над цим питанням обов’язковим є ознайомлення зі ст. 59 Статуту Міжнародного Суду ООН та ст. 94 Статуту ООН, а також визначення ролі міжнародно-правової доктрини у розвитку міжнародного права ХІХ-ХХІ ст.

Дата добавления: 2015-07-11