Методика індивідуальної роботи

Індивідуальна робота це вид позааудиторної роботи студента навчально-дослідницького характеру, яка використо­вується в процесі вивчення програмного матеріалу нав­чального курсу і завершується разом із складанням під­сумкового заліку із даної навчальної дисцип­ліни.

Метою індивідуальної роботи є самостійне вивчення частини програмного матеріалу, систематизація, поглиблення, узагальнення, закріплення та практичне застосування знань, студента з навчального курсу та розвиток навичок.

З курсу «Кримінально-виконавче право» видами індивідуальної роботи студента є реферативне повідомлення з елементами наукового пошуку та складання бібліографічних описів, а також виконання наукових робіт чи написання статей або повідомлень на конференцію на основі аналізу наступних питань:

1. Сутність, завдання, значення та форми досудового слідства.

2. Попередній розгляд справи суддею.

3. Принципи кримінального процесу України.

4. Поняття, система та характеристика окремих слідчих дій.

5. Поняття, види та характеристика запобіжних заходів.

6. Цивільний позов та судові витрати в судовому процесі.

7. Конституція України та судочинство.

8. Процесуальні документи.

9. Суб’єкти кримінально-процесуальної діяльності.

10. Провадження в касаційній інстанції.

11. Підсудність.

12. Кримінально-процесуальний закон України.

13. Доказове право.

14. Нагляд прокуратури за виконанням законів органами дізнання та досудового слідства.

15. Кримінально-процесуальна доктрина.

16. Процес доказування.

17. Кримінальний процес та його історичні форми.

18. Зупинення і закінчення досудового слідства.

19. Зарубіжний кримінальний процес.

20. Докази в кримінальному процесі.

21. Виконання вироку, ухвали, постанови суду.

22. Судовий розгляд.

23. Порушення (заведення) кримінальної справи.

24. Способи збирання, перевірки і оцінювання доказів.

25. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів.

26. Провадження по відшкодуванню (компенсацію) моральної шкоди, завданої злочином.

27. Особливості апеляційного провадження.

28. Перегляд судових рішень в кримінальній справі в порядку виключного провадження.

29. Особливість провадження в справах приватного обвинувачення.

30. Державний захист суддів, працівників суду і правоохоронних органів та забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному процесі.

Виконання індивідуальних завдань здійснюється студентом самостійно під керівництвом викладача і оформляється рефератом, статтею чи повідомленням.

Форма контролю індивідуальної роботи – захист реферату, опитування.

Питання для самоконтролю виконання індивідуальної роботи:

1. Дайте визначення поняттю досудового слідства.

2.Назвіть питання, що вирішуються суддею на стадії попереднього розгляду справи суддею.

3. Перерахуйте принципи кримінального процесу України.

4. Які Ви знаєте слідчі дії?

5. Які Ви знаєте запобіжні заходи?

6. До якого моменту можна заявляти цивільний позов у кримінальній справі?

7. Які Ви знаєте процесуальні документи?

9. Назвіть суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності.

10. Які є види підсудності.

12. Дайте визначення поняттю доказування.

17. Які історичні форми кримінального процесу виділяють.

18. Визначте особливості провадження в окремих стадіях кримінального процесу.

Методика самостійної роботи з курсу “Кримінальний процес України”

Навчальний процес організується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки.

Зміст освіти – це науково обґрунтована система дидактично та методично оформленого навчального матеріалу для різних освітніх і кваліфікаційних рівнів.

Навчальний процес у вищих навчальних закладах здійснюється у таких формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.

Самостійна робота студента є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов¢язкових навчальних занять.

Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, регламентується робочим навчальним планом і повинен становити не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Зміст самостійної роботи студента над конкретною дисципліною визначається навчальною програмою дисципліни, методичними матеріалами, завданнями та вказівками викладача.

Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, письмові консультації тощо.

Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента.

Важливе місце при виконанні самостійної роботи займає огляд Законів України, постанов Верховної ради України та Кабінету Міністрів України, указів Президента і Уряду України з питань права, інструктивних та методичних матеріалів інших державних органів, що стосуються питань юриспруденції.

Самостійна робота студентів над засвоєнням навчального матеріалу конкретної дисципліни може виконуватися у бібліотеці навчального закладу та інших бібліотеках, навчальних класах, кабінетах, комп¢ютерних класах, а також в домашніх умовах.

При організації самостійної роботи студентів важливу роль відіграє консультаційна робота особливо по складних темах. Не менш важливою є самостійна робота студента по підготовці до практичних занять.

Важливим елементом в складовій самостійної роботи студента є робота над книгою, нормативним актом, науковою статтею. Ця робота передбачає певну методику. Тобто, визначаючи мету і сутність читання, перше завдання це уяснити і засвоїти прочитаний матеріал. Друге завдання - продумати прочитане і третє – зробити з прочитаного необхідні для пам¢яті виписки. І нарешті, необхідно з¢ясувати чому новому навчила прочитана книга.

Під час роботи над книгою часто доводиться зустрічати невідомі слова. В таких випадках юридичний, економічний, і тлумачний словник надасть необхідну допомогу.

Якщо матеріал прочитаний, можна зробити записи для пам¢яті. Записи читаючого полегшують його розумову працю, мобілізують увагу. Мова йде не про механічне переписування з книг в зошит, а про виклад на папері своїми словами основних положень.

З курсу «Кримінально-процесуальне право» видами самостійної роботи студента є реферативне повідомлення з елементами наукового пошуку та складання бібліографічних описів, а також виконання наукових робіт чи написання статей або повідомлень на конференцію на основі аналізу наступних питань:

1. Кримінально-процесуальна доктрина (наука), її предмет, система і методи.
2. Завдання кримінально-процесуальної науки та основні напрямки її розвитку.
3. Кримінально-процесуальна наука і суміжні галузі знань.
4. Реформування кримінально-процесуального права у незалежній Україні. "Мала" судова реформа - 2001 року і кримінально-процесуальне законодавство.
5. Переконання, примус і відповідальність при застосуванні кримінально-процесуальних норм. Норми права і норми моралі в кримінально-процесуальній діяльності.

6. Змагальність сторін та свобода у наданні суду своїх доказів і доведення їх переконливості, забезпеченість доведеності вини обвинуваченого.

1. Моральні засади кримінального судочинства.
2. Процесуальний статус представника служби у справах неповнолітніх.
3. Процесуальний статус представника міліції у справах неповнолітніх.
4. Процесуальний статус представника підприємств, установ і організацій, у яких навчався чи працював неповнолітній.
5. Обставини, що виключають участь у справі захисника. Усунення захисника від участі у справі.

12. Обставини, що виключають участь у справі представника потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача.

13. Правове регулювання державного захисту суддів, працівників суду і правоохоронних органів.

1. Приводи і підстави для забезпечення безпеки.
2. Порядок прийняття рішення про застосування заходів безпеки.
3. Заходи забезпечення безпеки.
4. Права і обов'язки суб'єктів правовідношення по забезпеченню безпеки.
5. Приводи і підстави для скасування заходів безпеки.

19. Оскарження рішень про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування.

1. Гносеологія (теорія пізнання) - методологічна основа теорії доказів.
2. Поняття і характер істини в кримінальному судочинстві. Встановлення істини - мета доказування.
3. Протоколи з відповідними додатками, складеними органами дізнання за результатами оперативно-розшукових заходів.
4. Документи. Вимоги, яким має відповідати документ як доказ у кримінальному процесі. Документ і речовий доказ.
5. Кримінально-правові стимули усунення негативних майнових наслідків злочину та їх врахування під час провадження у кримінальній справі.
6. Покладення на засудженого неповнолітнього обов'язку відшкодування заподіяної злочином майнової шкоди як примусовий захід виховного характеру.

26. Захист порушених майнових прав потерпілого, поверненням йому речей - речових доказів у справі, що були протиправно вилучені у нього під час вчинення злочину.

1. Особливості порушення кримінальних справ приватного та приватно-публічного обвинувачення.
2. Застосування звукозапису, кінозйомки, відеозапису та інших науково-технічних засобів при проведенні слідчих дій.
3. Заходи, що вживаються слідчим для усунення причин злочину та умов, які сприяли вчиненню злочину.
4. Участь громадськості в стадії досудового розслідування.
5. Повноваження прокурора при здійсненні нагляду за виконанням законів при провадженні дізнання і досудового слідства.

32. Основні напрями, завдання прокурорського нагляду при порушенні кримінальної справи і провадженні досудового слідства.

1. Визначення підсудності при об'єднанні кримінальних справ.
2. Повернення справи прокуророві.

35. Вручення підсудному копії обвинувального висновку, забезпечення права на ознайомлення з матеріалами справи.

36. Вирішення питання про нове обвинувачення і зміна обвинувачення в суді. Притягнення до кримінальної відповідальності іншої особи.

1. Скерування кримінальної справи судом для проведення додаткового розслідування.

38. Моральні засади судового розгляду кримінальної справи, культура судового засідання.

1. Окрема думка судді апеляційного суду.

40. Порядок перевірки апеляційним судом ухвал суду і постанов судді, які підлягають апеляційному оскарженню.

1. Обсяг здійснюваної перевірки касаційним судом при розгляді справи.
2. Рішення, які вправі прийняти касаційний суд за результатами розгляду справи.

43. В чому полягає недопустимість погіршення касаційним судом становища засудженого чи виправданого.

44. Дії прокурора по відновленню справи в зв’язку з нововиявленими обставинами.

45. Порушення питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Виконання самостійних завдань здійснюється студентом під керівництвом викладача і оформляється рефератом, статтею чи повідомленням.

Форма контролю самостійної роботи – захист реферату, опитування.

Питання для самоконтролю виконання самостійної роботи:

1. Визначте предмет, ситсему і методи кримінально-процесуальної доктрини.

2. Назвіть завдання кримінально-процесуальної науки.

3. В чому полягає зв'язок кримінально-процесуальної науки і суміжних галузей знань.

4. Вкажіть основні положення реформування кримінально-процесуального права у незалежній Україні. "Мала" судова реформа - 2001 року і кримінально-процесуальне законодавство.

5. Визначте співвідношення норми права і норми моралі в кримінально-процесуальній діяльності.

6. Охарактеризуйте змагальність сторін та свобода у наданні суду своїх доказів і доведення їх переконливості, забезпеченість доведеності вини обвинуваченого.

7. Назвіть моральні засади кримінального судочинства.

8. Вкажіть основні елементи процесуального статусу представника служби у справах неповнолітніх, представника міліції у справах неповнолітніх та представника підприємств, установ і організацій, у яких навчався чи працював неповнолітній.

9. Назвіть основні положення в сфері регулювання державного захисту суддів, працівників суду і правоохоронних органів.

10. Що вкладають у поняття істини в кримінальному судочинстві. Встановлення істини - мета доказування.

11. Протоколи з відповідними додатками, складеними органами дізнання за результатами оперативно-розшукових заходів – нормативне регулювання.

12. Яким вимогам має відповідати документ як доказ у кримінальному процесі.

13. Як врегульовано у КПК захист порушених майнових прав у кримінальному процесі.

14. Порівняйте порушення кримінальних справ приватного та приватно-публічного обвинувачення.

15. Назвіть форми участі прокурора у кримінальному процесі.

16. Які підстави повернення справи прокуророві?

17. Яке процесуальне значення окремої думки судді апеляційного суду.

18. Порівняйте обсяг перевірки справи у апеляційній і касаційній інстанціях.

19. Які дії прокурора по відновленню справи в зв’язку з нововиявленими обставинами?

Методика виконання курсових робіт з “Кримінального процесу України”

Дата добавления: 2015-07-11